Справа № 541/3060/23 Номер провадження 22-ц/814/3317/24Головуючий у 1-й інстанції Городівський О. А. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
19 листопада 2024 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Чумак О.В.,
суддів Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.
за участю секретаря Галушко А.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" в особі Миргородського управління експлуатації газорозподільної системи на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 04 липня 2024 року, ухвалене суддею Городівським О.А., повний текст рішення складено 09 липня 2024 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" та Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільна компанія «Нафтогаз України» про зобов'язання вчинити дії.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільна компанія «Нафтогаз України», в якій просить зобов'язати АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» здійснити за свій рахунок встановлення індивідуального газового лічильника в квартирі побутового позивача та зобов'язати АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» здійснити перерахунок об'ємів (обсягів) спожитого природного газу у помешканні позивача за період з 01.06.2021 по день ухвалення рішення, відповідно до норм споживання природного газу побутовим споживачам природного газу для приготування їжі за відсутності лічильників газу, які встановлені постановою Кабінету міністрів України від 27.02.2019 року № 143 «Питання споживання природного газу» по нормі споживання 3,28 м3 людино-місяць.
Також просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільна компанія «Нафтогаз України» здійснити перерахунок плати за спожитий природній газ позивачу за період з 01.06.2021 по день ухвалення рішення, відповідно до норм споживання природного газу побутовим споживачам природного газу для приготування їжі за відсутності лічильників газу, які встановлені постановою Кабінету міністрів України від 27.02.2019 року № 143 «Питання споживання природного газу» по нормі споживання 3,28 м3 людино-місяць.
В обґрунтування позову вказав, що він є одним із співвласників квартири АДРЕСА_1 та побутовим споживачем природного газу, та на його ім'я відкрито особовий рахунок. В квартирі також зареєстрована та проживає дружина ОСОБА_2 Квартира обладнана лише газового плитою для приготування їжі. Лічильник газу в зазначеній квартирі не встановлено.
11.03.2015 він виявив бажання на встановлення індивідуального газового лічильника в своїй квартирі та звернувся із відповідною заяв до AT «Полтавагаз», однак заява була залишена без реагування.
У червні 2021 року ним було встановлено бойлер для підігріву гарячої води, а тому централізованим постачанням гарячої води з того часу він не користується.
Постановою Кабінету Міністрів України №143 від 27.02.2019 року «Питання споживання природного газу» було затверджено норми споживання природного газу відповідно до виду споживання: плита газова за наявності централізованого постачання гарячої води - 3.28 куб. метрів людино-місяць; плита газова у разі відсутності централізованого постачання гарячої води та газового водонагрівача - 5,39 куб. метрів людино-місяць; плита газова та газовий водонагрівач - 10,49 куб. метрів людино-місяць.
Позивач вважає, що AT «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» в порушення вимог ст.526 626, 629, 651 ЦК України в односторонньому порядку змінив умови договору, укладеного з ним в частині зміни режиму нарахування об'ємів (обсягів) розподіленого газу, а саме їх збільшення: у червні 2021 року до 10,78 м.куб., у липні 2021 року до 10,78 м.куб., серпень 2021 року до 8,87 м.куб., квітень-вересень 2022 року до 10,78 м. куб., жовтень 2022 року до 9,15 м.куб.. квітень 2023 року до 9,38 м.куб., травень-червень 2023 року до 10,78 м.куб. 05.11.2021 та 30.05.2023 він звертався до Миргородського УЕГС AT «Полтавагаз» із заявами про проведення коригування нарахованого об'єму газу відповідно до норм споживання 3,28 куб. метрів людино-місяць, однак вказані заяви були залишені без належного реагування.
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 04 липня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов'язано Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» (ЄДРПОУ03351912) здійснити за свій рахунок встановлення індивідуального газового лічильника в квартирі побутового споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
Відмовлено в іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільна компанія «Нафтогаз України» щодо здійснення перерахунку об'ємів (обсягів) спожитого природного газу та плати за спожитий природній газ у помешканні позивача за період з 01.06.2021 по день ухвалення рішення.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» на користь держави судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.
З цим рішенням суду не погодилось Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» в особі Миргородського управління експлуатації газорозподільної системи та подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в частині задоволених вимог ОСОБА_1 до АТ «ОГС «Полтавагаз», ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, та стягнути судові витрати.
В обґрунтування позову посилається на недоведеність факту звернення позивача до оператора ГРМ про встановлення індивідуального лічильника газу.
Облік природного газу в багатоквартирному будинку за місцем проживання позивача здійснюється за допомогою загальнобудинкового лічильника, встановленого 15.09.2016 за рахунок оператора ГРМ на виконання рішення НКРЕП у відповідності до норм чинного законодавства України, яке діяло на момент виконання зазначених робіт.
Абзацом 6 пункту 4 тимчасового положення «Про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, у разі незгоди власника квартири (будинку) розраховуватися за спожитий газ за показаннями будинкового вузла обліку на будинок (групу будинків) передбачено встановлення індивідуального лічильника в квартиру за власний кошт споживача.
У відзиві позивач ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення місцевого суду без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_3 , позивача та його представника ОСОБА_4 , перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, дійшла такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно ст. 374 ч. 1 п. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції встановив, і це підтверджено матеріалами справи, що АТ «Полтавагаз» є оператором газорозподільної системи, що на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу та здійснює щодо газорозподільної системи функції оперативно-технічного управління.
ОСОБА_1 є побутовим споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_2 .
Персональний код суб'єкта ринку природного газу (ЕІС-код) - 56ХМ260180137777, особовий рахунок - НОМЕР_1 .
Послуги з розподілу природного газу споживачу ОСОБА_1 надаються Оператором газорозподільної системи АТ «Полтавагаз».
У квартирі за вищевказаною адресою встановлено газовий прилад: плита газова, проживає дві особи.
Із позивачем укладений типовий договір розподілу природного газу, який є публічним та договором приєднання відповідно до статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України (а.с. 78-83).
11 березня 2015 року позивач звернувся до відповідача АТ «Полтавагаз» із заявою про встановлення індивідуального лічильника газу, яка, згідно відповіді від 17.09.2021 відповідачем АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», зафіксована, однак лічильник не був встановлений. Вказану обставину сторони не заперечували.
При вирішенні спору суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на встановлення за місцем свого проживання лічильника обліку газу за рахунок відповідача.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
За змістом статті 21 цього Закону права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо виконавець послуги нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами, порушується принцип рівності сторін договору.
Правові, економічні та організаційні засади забезпечення всіх категорій споживачів вузлами обліку природного газу з метою запровадження повного комерційного (приладового) обліку природного газу визначені Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».
Згідно глави 1 розділу 1 Кодексу ГРС Оператор ГРМ - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством.
Згідно з положеннями статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» та графіками оснащення квартир і приватних будинків лічильниками газу, розробленими відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2012 року № 259-р «Деякі питання забезпечення комерційного (приладового) обліку природного газу», газорозподільні підприємства зобов'язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується для підігріву води та приготування їжі (плита газова + газова колонка) - до 01 січня 2016 року, тільки для приготування їжі - до 01 січня 2018 року (відповідно до абзацу четвертого підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 6 зі змінами, внесеними згідно із Законом від 21 грудня 2017 року № 2260-VIII, № 1338-IX від 05.03.2021} - тільки для приготування їжі - до 01 січня 2023 року.)
Відповідно до пунктів 1.1-1.3 Типового договору цей договір є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Умови договору однакові для всіх споживачів України.
Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Згідно пункту 1.4 Типового договору термін, що використовується в цьому договорі, має таке значення: «споживач» - фізична або юридична особа чи фізична особа - підприємець, об'єкт якої підключений до газорозподільної системи Оператора ГРМ. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про ринок природного газу» та Кодексі ГРС.
Права та обов'язки споживачів чітко визначені розділом V «Порядок обліку природного газу, що передається споживачу», розділом VІ «Порядок розрахунків», розділом VІІ «Права та обов'язки сторін» Типового договору.
Згідно з пунктом 2.1 цього Типового договору АТ «Полтавагаз» взяло на себе зобов'язання надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач взяв на себе зобов'язання прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
У частині першій статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до вимог статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Суд першої інстанції правильно встановив, і з цим погоджується колегія суддів апеляційного суду, що позивач є споживачем природного газу, а відповідач АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» - оператором ГРМ, виконавцем комунальної послуги, спрямованої на задоволення потреби фізичної особи у забезпеченні газопостачанням.
ОСОБА_1 приєднався до вказаного Типового договору, оскільки щомісячно споживає природний газ та щомісячно сплачує рахунки за спожитий природний газ.
Згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28 грудня 2011 року № 160 «Про встановлення тарифу на транспортування природного газу та про встановлення тарифу на послуги з розподілу природного газу» (з 2011 року по 31 травня 2017 року) до структури тарифу було включено вартість витрат на встановлення лічильників газу населенню за кожні поставлені (розподілені) 1000 куб. м природного газу.
Оскільки позивач сплачував за газопостачання за встановленими тарифами, в яких були передбачені витрати на встановлення лічильників газу, у тому числі безпосередньо індивідуальних, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач зобов'язаний надавати послуги, які оплачені позивачем, та відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах, у яких газ використовується тільки для приготування їжі - до 01 січня 2023 року.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 по справі №214/2435/17.
Як вказав у суді першої інстанції відповідач, на виконання постанови НКРЕКП №548 від 31.03.2016 затверджено План розвитку газорозподільної системи АТ «Полтавгаз» на 2016-2025 роки, відповідно до якого Інвестиційною програмою АТ «Полтавгаз» визначено обсяг фінансування витрат на встановлення будинкових лічильників газу з пооб'єктним переліком багатоквартирних будинків та в будинку АДРЕСА_3 , де проживає позивач, здійснено встановлення загальнобудинкового лічильника природного газу. Відповідач вважає, що позивач має право за власний рахунок встановити лічильник обліку газу у квартирі, в якій він проживає, в разі незгоди сплачувати за показами загальнобудинкового лічильника.
Вказані твердження обґрунтовано не взяті до уваги суду першої інстанції, оскільки встановлення загальнобудинкового лічильника природного газу не звільняє відповідача від обов'язку встановити за свій рахунок індивідуальний лічильник обліку газу позивачеві відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» та враховуючи його звернення 11.03.2015 до підприємства відповідача про встановлення лічильника у квартирі, яка не була задоволена.
З огляду на наведене не заслуговують на увагу посилання відповідача на те, що облік природного газу в багатоквартирному будинку за місцем проживання позивача здійснюється за допомогою загальнобудинкового лічильника, встановленого 15.09.2016 за рахунок оператора ГРМ на виконання рішення НКРЕП у відповідності до норм чинного законодавства України, яке діяло на момент виконання зазначених робіт, а позивач у разі незгоди розраховуватися за спожитий газ за показаннями будинкового вузла обліку на будинок має право на встановлення індивідуального лічильника в квартиру за власний кошт споживача відповідно до абзацом 6 пункту 4 тимчасового положення «Про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку».
Доводи апеляційної скарги відповідача про недоведеність факту звернення позивача до оператора ГРМ про встановлення індивідуального лічильника газу, не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки спростовуються наданою позивачем до суду першої інстанції заявою від 11.03.2015 року (а.с. 19).
Крім того згідно листа Миргородського УЕГС АТ «Полтавагаз» від 17.09.2021 № 55/15520/с-36276, зафіксовано звернення від ОСОБА_1 від 11.03.2015 р., послуга: встановлення газового лічильника. Інформацію щодо змісту звернення та відповіді на нього надати не можуть, оскільки термін зберігання документів сплив (а.с. 18).
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову ОСОБА_1 та зобов'язання Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» здійснити за свій рахунок встановлення індивідуального газового лічильника в квартирі побутового споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 .
Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільна компанія «Нафтогаз України» щодо здійснення перерахунку об'ємів (обсягів) спожитого природного газу та плати за спожитий природній газ у помешканні позивача за період з 01.06.2021 по день ухвалення рішення не оскаржується, тому колегією суддів у цій частині не переглядається.
Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині відповідає нормам матеріального і процесуального права; підстав для його скасування з наведених в апеляційній скарзі мотивів колегією суддів не встановлено, апеляційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення місцевого суду в оскаржуваній частині без змін.
За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційний суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді цієї апеляційної скарги.
Керуючись статтями 368, 374, 375, 382-384,389 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" в особі Миргородського управління експлуатації газорозподільної системизалишити без задоволення.
Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 04 липня 2024 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В.Чумак
Судді Ю.В.Дряниця
Л.І.Пилипчук