Постанова
Іменем України
26 листопада 2024 року
м. Київ
провадження №22-ц/824/18035/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Желепи О. В., Немировської О. В.,
за участю секретаря Марченка М. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на рішення Шевченківського районного суду м. Києва
від 21 травня 2024 року
в складі судді Григоренко І. В.
у цивільній справі №761//505/24 Шевченківського районного суду м. Києва
за позовом ОСОБА_1
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго",
третя особа - ОСОБА_2 ,
про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,
В січні 2024 року ОСОБА_1 , посилаючись на те, що на неї з порушенням трудового законодавства накладено дисциплінарне стягнення у виді догани, звернулася до Шевченківського районного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго", НЕК "Укренерго"), в якому просила визнати незаконним та скасувати наказ №1717-к/01 від 06.12.2023 «Про застосування дисциплінарного стягнення» застосованого відносно ОСОБА_1 ; зобов'язати нарахувати та виплатити заходи заохочення, у тому числі премію до професійного свята «Дня енергетики», премію за ІV квартал 2023 року та річну премію за 2023 рік та стягнути моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 21 травня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ №1717-к/01 від 06.12.2023 про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що рішення суду в цій частині є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку роботодавцю було відомо 03.11.2023, оскільки не врахував, що початок відліку строку для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивачки розпочався 06.11.2023, тобто з дати накладення резолюції члена правління ПрАТ "НЕК "Укренерго" ОСОБА_3 на доповідній записці без дати начальника Департаменту інфраструктурних систем ОСОБА_4
Вказував, що позивачкою не доведено того факту, окрім присутності ОСОБА_4 на засіданні комісії 03.11.2023, що вона безпосередньо чи члени комісії у якийсь інший відповідний чи офіційний спосіб повідомляли ПрАТ "НЕК "Укренерго" про обставини вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку саме 03.11.2023.
Наполягав на тому, що про вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_1 стало відомо 06.11.2023, після складення доповідної записки ОСОБА_4 .
Суд дійшов помилкового висновку, що в порушення вимог статті 149 КЗпП відповідач зажадав від ОСОБА_1 пояснення вже після спливу місячного строку, визначеного законодавцем для вирішення питання про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.
Суд також дійшов помилкового висновку, що в оспорюваному наказі відсутня інформація в чому саме проявилося порушення позивачкою вимог п. 2.27 Посадової інструкції щодо недотримання вимог Антикорупційної програми, оскільки не врахував, що ОСОБА_1 , виступаючи на засіданні, та частково погоджуючись із скаргою, фактично ухвалювала ділове рішення, але при цьому не врахувала інтересів ПрАТ "НЕК "Укренерго".
Звернув увагу, що погодження із скаргою учасника, пропозиція якого відхилена замовником, фактично свідчить про визнання факту прийняття незаконного рішення щодо відхилення пропозиції, яке тягне за собою не лише відповідальність уповноваженої особи замовника, а й шкодить діловій репутації НЕК "Укренерго" при здійсненні закупівель товарів та послуг.
Суд не взяв до уваги, що ділове рішення може бути ухвалене як в усному, так і в письмовому вигляді, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку, що доказів ухвалення ділового рішення та його відповідного оформлення матеріали справи не містять. Додав, що письмового доказу ділового рішення надати неможливо, але із засіданням комісії, на якому ОСОБА_1 ухвалила ділове рішення, можна ознайомитися за посиланням на трансляцію засідання комісії.
Зазначав, що є неправильним висновок суду про те, що не було призначено та проведено службове розслідування згідно діючого на підприємстві Порядку проведення службових розслідувань, оскільки згідно з п. 14.2 Антикорупційної програми дисциплінарні стягнення накладаються керівником НЕК "Укренерго" на працівників відповідно до норм законодавства про працю, чого й було дотримано відповідачем.
За наведених обставин просив скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21.05.2024 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та протиправним наказу про застосування дисциплінарного стягнення.
Позивачка, заперечуючи проти апеляційної скарги, подала відзив, в якому посилаючись на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги просила скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.
Представник відповідача - ОСОБА_5 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених в ній.
Позивачка в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Третя особа - ОСОБА_2 , належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності третьої особи.
Колегія суддів дослідила матеріали справи, заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача та пояснення позивачки, перевірила законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що заявлялися у суді першої інстанції, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 10 серпня 2023 року НЕК "Укренерго" було оголошено закупівлю "30230000-0 Комп'ютерне обладнання. Пристрій розподілу живлення серверних шаф". На участь у закупівлі було подано три тендерні пропозиції, в тому числі ТОВ "УКРАЇНСЬКИЙ ВИРОБНИЧО-БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС "ЦЕНТР" (далі - ТОВ "УВБА "ЦЕНТР").
12 жовтня 2023 року до відділу закупівель ІТ та обладнання НЕК "Укренерго" надійшов висновок від Департаменту інфраструктурних систем НЕК "Укренерго" про невідповідність тендерної пропозиції учасника ТОВ "УВБА "ЦЕНТР".
20 жовтня 2023 року на підставі висновку від 12.10.2023 тендерну пропозицію учасника ТОВ "УВБА "ЦЕНТР" було відхилено протокольним рішенням уповноваженої особи НЕК "Укренерго" Ковальським О. В. №6023/11/2023.
23 жовтня 2023 року учасник ТОВ "УВБА "ЦЕНТР" подав скаргу до комісії Антимонопольного комітету України (далі - АМКУ) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі - комісія), в якій просив зобов'язати замовника скасувати рішення №6023/11/2023 про відхилення тендерної пропозиції.
03 листопада 2023 року відбулося засідання комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарги ТОВ "УВБА "ЦЕНТР", в якому ОСОБА_1 приймала участь, як уповноважена особа на представлення інтересів НЕК "Укренерго".
Наказом №1717-к/01 від 06 грудня 2023 року НЕК «Укренерго» до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани з позбавленням премії за 4 квартал 2023 року та забороною застосування будь-яких заходів заохочення за весь час дії догани.
В наказі №1717-к/01 від 06.12.2023 зазначено, що 03 листопада 2023 року начальник відділу закупівель ІТ та вимірювальних приладів НЕК «Укренерго» Познахівська Л. Р., як уповноважена особа на представлення інтересів НЕК «Укренерго», визнала обґрунтованість скарги ТОВ «УВБА «Центр» на дії НЕК «Укренерго», як замовника закупівлі, яка розглядалася комісією АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, що підтверджується відеозаписом, розміщеним за посиланням на відеозапис, про що стало відомо з доповідної записки начальника департаменту інфраструктури систем ОСОБА_4 від 06.11.2023.
Судом також встановлено, що в матеріалах справи вищевказана доповідна записка на ім'я голови правління НЕК «Укренерго» ОСОБА_2 за підписом начальника Департаменту інфраструктурних систем ОСОБА_4 не містить дати складання, як і не містить вхідного номеру або номеру її реєстрації на підприємстві (том 1, а. с. 30).
Дійсно, у верхньому лівому куті доповідної записки наявна резолюція щодо розгляду вжиття заходів дисциплінарного впливу.
Також на доповідній записці наявна резолюція (за повідомленням учасників справи - члена правління НЕК «Укренерго» ОСОБА_3 ) про свою підтримку доповідної записки ОСОБА_4 та прохання вжити заходів дисциплінарного впливу із зазначенням, що викладені факти підтверджуються відеозаписом колегії АМКУ (розміщено на офіційному каналі) і зазначена дата проставлення цієї резолюції - 06.11.2023.
В доповідній записці, адресованій голові правління НЕК "Укренерго" Кудрицькому В. Д., начальник Департаменту інфраструктурних систем ОСОБА_4 зазначає, що 03.11.2023 в АМКУ під час розгляду скарги ТОВ "УВБА "ЦЕНТР" проти НЕК "Укренерго" Познахівська Л. Р. під час виступу закликала комісію АМКУ підтримати скаргу ТОВ "УВБА "ЦЕНТР" проти НЕК "Укренерго".
Також в доповідній записці ОСОБА_4 зазначив, що він був присутній під час засідання комісії АМКУ і як представник замовника (Департаменту інфраструктури ІТ) особисто наполягав на тому, що пропозиція не відповідає технічним вимогам, а в цей час ОСОБА_1 відстоювала сторону ТОВ "УВБА "ЦЕНТР".
Сукупний аналіз наведених фактичних обставин вказує на те, що про дії ОСОБА_1 на засіданні комісії, про які доповів ОСОБА_4 , останньому, як представнику НЕК «Укренерго», було достеменно відомо ще 03.11.2023, так як він в цей день він безпосередньо приймав участь в засіданні комісії.
Статтею 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Суд першої інстанції, встановивши вищенаведені обставини, застосувавши норми матеріального права, які регулюють дані правовідносини, дійшов обґрунтованого висновку, що дисциплінарне стягнення застосовано до позивачки з пропуском строку, визначеного ст. 148 КЗпП України, у зв'язку чим дійшов правильного висновку про незаконність оспорюваного наказу від 06.12.2023.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що дисциплінарне стягнення до ОСОБА_1 було застосовано з порушенням статті 149 КЗпП України, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, в оспорюваному наказі, окрім іншого зазначено, що Розділ 5 Антикорупційної програми НЕК "Укренерго" встановлює норми професійної етики, обов'язки і заборони для працівників НЕК "Укренерго". Зокрема, відповідно до пп. 7 п. 5.1 даного розділу 5 Антикорупційної програми, працівники НЕК "Укренерго", ухвалюючи ділові рішення максимально враховують інтереси НЕК "Укренерго". Проте, запис трансляції засідання комісії АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, що відбулося 03.11.2023, начальником відділу закупівель ІТ та вимірювальних приладів Департаменту закупівель ІТ та обладнання Дирекції управління ланцюгами поставок ОСОБА_1 допущено порушення вимог Антикорупційної програми НЕК "Укренерго", що призвело до ухвалення ділового рішення без врахування інтересів НЕК "Укренерго".
Також в наказі зазначено, що відповідно до п. 2.27 Посадової інструкції начальника відділу закупівель ІТ та вимірювальних приладів Департаменту закупівель ІТ та обладнання Дирекції управління ланцюгами поставок, начальник відділу дотримується вимог Антикорупційної програми НЕК "Укренерго". За приписами п. 5.20 Посадової інструкції, начальник відділу у межах своїх посадових обов'язків повинен знати Антикорупційну програму НЕК "Укренерго".
Визнання 03.11.2023 обґрунтованості скарги ТОВ "УВБА "ЦЕНТР" на дії НЕК "Укренерго" свідчить про порушення трудової дисципліни та посадових обов'язків начальником відділу закупівель ІТ та вимірювальних приладів Департаменту закупівель ІТ та обладнання Дирекції управління ланцюгами поставок ОСОБА_1 внаслідок недотримання Антикорупційної програми НЕК "Укренерго".
В наказі НЕК "Укренерго" від 06.12.2023 №1717-к/01 зазначено, що ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни внаслідок порушення вимог п. 2.27 Посадової інструкції, недотримання вимог пп. 7 п. 5.1 Антикорупційної програми НЕК "Укренерго", що призвело до ухвалення ділового рішення без врахування інтересів НЕК "Укренерго", оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до статті 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов'язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов'язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець має зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно-правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування положень статей 147-149 КЗпП України викладено в постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі №554/9493/17.
Рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ухвалюючи рішення в частині задоволення позовної вимоги про скасування наказу про оголошення догани, суд першої інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановив обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надав належну оцінку поданим доказам.
Суд правильно вказав на те, що в наказі про оголошення догани №1717-к/01 від 06 грудня 2023 року начальнику відділу закупівель ІТ та вимірювальних приладів Департаменту закупівель ІТ та обладнання Дирекції управління ланцюгами поставок Познахівській Л. Р. вказано підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності: доповідна записка начальника Департаменту інфраструктури систем ОСОБА_4 .
Наголошено на порушенні п. 2.27 Посадової інструкції начальника відділу закупівель ІТ та вимірювальних приладів Департаменту закупівель ІТ та обладнання Дирекції управління ланцюгами поставок та недотриманні вимог пп. 7 п. 5.1 Антикорупційної програми НЕК "Укренерго".
Розділом 5 Антикорупційної програми НЕК "Укренерго" визначено норми професійної етики, обов'язки і заборони для працівників НЕК "Укренерго".
У підпункті 7 пункту 5.1 Розділу 5 Антикорупційної програми НЕК "Укренерго" зазначено, що працівники НЕК "Укренерго", ухвалюючи ділові рішення, максимально враховують інтереси НЕК "Укренерго".
Відповідно до п. 2.27, 5.20 Посадової інструкції начальника відділу закупівель ІТ та вимірювальних приладів Департаменту закупівель ІТ та обладнання Дирекції управління ланцюгами поставок, начальник відділу дотримується вимог Антикорупційної програми НЕК "Укренерго"; начальник відділу у межах своїх посадових обов'язків повинен знати Антикорупційну програму НЕК "Укренерго".
При вирішенні спору суд першої інстанції надав належну оцінку обґрунтованості об'єктивної сторони дисциплінарного проступку і об'єктивно наголосив на недоведеності фактів порушення позивачкою пунктів 7 пункту 5.1 Розділу 5 Антикорупційної програми НЕК "Укренерго", а також пунктів 2.27, 5.20 Посадової інструкції начальника відділу закупівель ІТ та вимірювальних приладів Департаменту закупівель ІТ та обладнання Дирекції управління ланцюгами поставок.
Як вбачається зі змісту доповідної записки начальника Департаменту інфраструктури систем ОСОБА_4 , яка стала підставою для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності, зазначено, що дії ОСОБА_1 на засіданні АМКУ 03.11.2023 були спрямовані на користь захисту інтересів ТОВ "УВБА "ЦЕНТР", а не НЕК "Укренерго", та такими, що вкрай негативно впливають на імідж та функціонування НЕК "Укренерго".
В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що ухвалення ділового рішення позивачкою на засіданні Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства в сфері публічних закупівель, що відбулося 03.11.2023, виявилося у тому, що ОСОБА_1 підтримала позицію скаржника - ТОВ «УВБА «Центр».
Натомість, в оспорюваному наказі зазначено, що визнання 03.11.2023 обґрунтованості скарги ТОВ «УВБА «Центр» на дії НЕК «Укренерго» свідчить про порушення трудової дисципліни.
Також судом першої інстанції враховано, що зміст оспорюваного наказу не містить відомостей в чому проявилося порушення вимог п. 2.27 Посадової інструкції щодо недотримання вимог Антикорупційної програми позивачкою.
В свою чергу, як вже вказувалося вище, вимоги п.п. 7 п. 5.1 Антикорупційної програми НЕК «Укренерго» передбачають, що працівники НЕК «Укренерго» ухвалюючи ділові рішення, максимально враховують інтереси НЕК «Укренерго».
Проте, як правильно встановлено судом, доказів ухвалення позивачкою ділового рішення всупереч інтересам НЕК "Укренерго" та його відповідного оформлення матеріали справи не містять, як і доказів того, в чому полягало порушення інтересів НЕК «Укренерго», оскільки згідно рішення №17661-р/р/пк-пз від 03.11.2023 комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства в сфері публічних закупівель, у задоволені скарги ТОВ «УВБА «Центр» на дії НЕК «Укренерго» - відмовлено.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що ділове рішення може бути як в усному, так і письмовому вигляді колегія суддів відхиляє, оскільки як вбачається з мотивувальної частини рішення допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , який на час виникнення спірних правовідносин працював начальником Департаменту закупівель ІТ та обладнання і був безпосереднім керівником позивачки, засвідчив, що ОСОБА_1 на засіданні АМКУ не приймала та не ухвалювала будь-якого ділового рішення, про яке вказано в оспорюваному наказі про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, а також зазначив, що він 03.11.2023 підтримав позицію, яку позивачка висловила на засіданні, хоча до цього він відхилив пропозицію.
Більш того, в пункті 35 частини 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" міститься визначення уповноваженої особи - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). А згідно з п. 2.14. Положення про уповноважену особу НЕК "Укренерго", затвердженого протоколом засідання правління НЕК "Укренерго" від 27.04.2020 №9/2020 та статті 11 Закону України "Публічні закупівлі" рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою.
З огляду на викладене колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника, що покази свідка ОСОБА_6 є його власною думкою та не підтверджені жодним доказом.
Крім того, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що закон покладає обов'язок саме на роботодавця надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. Разом з тим, ПрАТ «НЕК «Укренерго» не надало належних і допустимих доказів на підтвердження вказаного факту, а службове розслідування у порушення вимог Положення про порядок проведення службового розслідування та службової перевірки в НЕК «Укренерго», затвердженого наказом НЕК «Укренерго» від 29 березня 2019 року №194 проведено не було, що не заперечується відповідачем та свідчить про порушення процедури притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем здійснюється з дотриманням норм законодавства про працю і у зв'язку з цим внутрішній порядок проведення службового розслідування чи службової перевірки на підприємстві не мають значення колегія суддів вважає безпідставними, оскільки Верховний Суд в постанові від 10.06.2021 у справі №753/11943/19 за позовом до НЕК "Укренерго" про скасування наказу про оголошення догани зазначив, що роботодавець не виконав свого обов'язку доведення фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку, оскільки в порушення вимог Положення про порядок проведення службового розслідування та службової перевірки в НЕК «Укренерго» не було проведено службове розслідування.
У постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №754/4355/17 зазначено, що пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з'ясування всіх обставин його вчинення, в тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов'язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач запропонував ОСОБА_1 надати пояснення з приводу подій, що мали місце 03 листопада 2023 року на засіданні АМКУ, 05 грудня 2023 року, тобто з пропуском строку притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Позивачкою були надані відповідні письмові пояснення роботодавцю 05 грудня 2024 року.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про не дотримання відповідачем, визначеної ст. 149 КЗпП України, процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Фактично наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками суду стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на докази, що були предметом дослідження й оцінки судом першої інстанції, та спрямовані на переоцінку доказів у справі, не спростовують висновків суду першої інстанції, не дають підстав вважати, що судом неправильно застосовано норми матеріального права або допущено порушення норм процесуального права, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваного рішення в частині задоволених позовних вимог.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" - залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 травня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Повний текст постанови складено 29 листопада 2024 року.
Головуючий О. Ф. Мазурик
Судді О. В. Желепа
О. В. Немировська