25 листопада 2024 року м. Київ
справа №759/2021/24
провадження № 33/824/5510/2024
Київський апеляційний суд у складі судді Желепи О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2024 року у складі судді Горбенко Н.О. про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51, ч. 2 ст. 51 КУпАП
25.08.2024 року у м. Київ, по вул. Булаховського, 3А у магазині «Фора» громадянин ОСОБА_1 таємно викрав з полиць магазину товари: Коньяк Шато Кахеті 5 * у кількості 1 шт. вартістю 225 гривень 00 копійок без ПДВ, масло солодко-вершкове Молокія 73% у кількості 2 шт. вартістю 111 гривень 65 копійок, на загальну вартість 336 гривень 65 копійок без ПДВ, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.
26.08.2024 року громадянин ОСОБА_1 у м. Київ, по вул. Булаховського, 3А у магазині «Фора» таємно викрав з полиць магазину товари: пиво «Blanche de Namur» біле нефільтроване у кількості 2 шт. (вартістю 430 гривень без ПДВ), олія оливкова «Borges екстра с/б» - 1 шт. (718 гривень 33 копійки без ПДВ), паштет «Profi з індички» - 1 шт. (58 гривень 58 копійок), десерт «Konti Bonjour» - 1 шт. (63 гривні 83 копійки), Сир «Granarolo Парміджіано» - 1 шт. (481 гривня 66 копійок), на загальну суму 1700 гривень 42 копійки, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 51 КУпАП.
30.08.2024 року громадянин ОСОБА_1 за адресою: м. Київ, вул. Булаховського, 3А у магазині «Фора» таємно викрав з полиць магазину печінку тріски «BALTI JAS» натуральна №3 вартістю 119 гривень 17 копійок та портвейн «CADAO PORTO RUBY» червоний вартістю 332 гривні 50 копійок на загальну суму 451 гривня 67 копійок, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.
01.09.2024 року громадянин ОСОБА_1 за адресою: м. Київ, вул. Булаховського, 3А у магазині «Фора» таємно викрав з полиць магазину яловичину «SKOTT SMEAT CLASSIC BBQ» марин д/грил н/ф вартістю 238 гривень 80 копійок та портвейн «CADAO PORTO RUBY» червоний вартістю 332 гривні 50 копійок на загальну суму 571 гривня 30 копійок, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Дана справа була направлена до Святошинського районного суду м. Києва, після чого їй було присвоєно єдиний унікальний номер 759/20221/24, провадження 3/759/7196/24.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2024 року, на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : №759/20217/24, №759/20218/24, №759/20219/24 та №759/20221/24 - об'єднано в одне провадження і присвоєно №759/20217/24.
Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточно накладено на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 гривень 00 копійок.
Не погоджуючись з постановою захисник ОСОБА_1 - Петришак А.Я 4 листопада 2024 року подав апеляційну скаргу, просить оскаржувану постанову скасувати та провадження у справі закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що наявні в матеріалах справи заяви, довідки, записи з бодікамер поліцейских та рапорт не дають можливості безумовно встановити, що ОСОБА_1 вчиняв крадіжки товару з магазину.
Вказує, що у заяві, написаній ОСОБА_2 остання звернулася з проханням прийняти міри по її заяві за фактом вчинення крадіжки громадянином, тобто невстановленою особою. Разом з тим матеріали справи не містять доказів, які б вказували саме на ОСОБА_1 , оскільки у протоколі відсутні свідки, до нього не додано відеозапису з камер спостереження чи інших будь яких належних та допустимих доказів. Відомості у рапорті про те, що було встановлено особу порушника, не можуть бути належним доказом, з огляду на те, що рапорт є формою інформування щодо стану формування адмін матеріалів поліцейським свого керівництва.
Звертає увагу, що довідки складені та підписані заступником керуючого магазина, однак відсутні докази існування на балансі магазину зазначеного товару, виявлення факту нестачі, тощо.
Зазначає, що відеозапис, долучений до матеріалів справи, містить фіксування лише процедури складання протоколу.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - Петришак А.Я. підтримав доводи апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка з'явилась у судове засідання, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 51 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Як вже зазначалось вище, згідно з протоколів, які наведено вище, та які складались 12 вересня 2024 року ОСОБА_1 25.08.2024 року , 26 серпня 2024 року 30 серпня 2024 року та 01 вересня 2924 року вчиняв крадіжки товарів з магазину «Фора», що розташований у м. Києві по вул. Булаховського, 3А згідно з переліком, вказаним в наведених вище протоколах.
Диспозиція частини 1 статті 51 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати. Викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Диспозиція частини 2 статті 51 КУпАП України передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Об'єктом правопорушення є суспільні відносини в сфері власності.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні: 1) крадіжки (таємного викрадення чужого майна); 2) шахрайства (заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою); 3) привласнення; 4) розтрати.
Таємним визнається таке викрадення, здійснюючи яке винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілих чи інших осіб.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується прямим умислом і корисливою метою.
Відтак, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що дрібне викрадення чужого майна, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 51 КУпАП, має місце тоді, коли суб'єкт правопорушення діючи з прямим умислом і корисливою метою, здійснив таємне викрадення чужого майна, вартість якого не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Обґрунтовуючи свій висновок про наявність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_3 , суд посилався на наявні у матеріалах справи докази, а саме: дані протоколів про адміністративне правопорушення; довідками про вартість викраденого майна; письмовими заявами ОСОБА_2 та рапортами старшого лейтенанта поліції.
Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржувану постанову виходив з того, що вина ОСОБА_3 підтверджується наявними в матеріалах справи вищевказаними доказами та доведена поза розумним сумнівом.
Однак, з висновком суду щодо наявності в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 51 КУпАП, погодитись неможливо, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 Кодексу України про адміністративних правопорушень.
Із матеріалів справи вбачається, що підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3 була заява від ОСОБА_2 ..
Так, у заявах ОСОБА_2 на ім'я начальника Святошинського ГУПП в м. Києві полковнику поліції Артуру Шевченку, від 12 вересня 2024, заявник просила прийняти міри до громадянина, який вкрав з полиць магазину товари 25.08.2024 року, 26.08.2024 року, 30.08.2024 року, 01.09.2024 року. Події були зафіксовані на камери спостереження магазину.
У довідках заступника керуючого магазином - ОСОБА_4 про вартість викраденого товару перераховані товари та їхня вартість, які були зазначені у вищенаведених протоколах.
Рапортом на ім'я начальника управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Ярославу Курбакову поліцейский взводу 1 роти 5 батальону 4 полку 1 УПП в місті Києві ДПП рядовий поліції Владислав Статкевич доповів, що під час патрулювання у кінці зміни 12.09.2024 року о 21 год 35 хв отримали виклик від чергового Київ-55 «Крадіжка» за адресою м. Київ, вул. Булаховського, 3А, магазин «Фора». Прибувши за вказаною адресою було виявлено заявницю, яка повідомила, що громадянин ОСОБА_1 систематично вчиняє крадіжки у магазині та був зупинений співробітниками «Фора» та охороною «Шериф». Матеріали складені в результаті опрацювання виклику просив вважати вірними та доповнити часом виникнення правопорушення.
Докази, які долучені до протоколу, ґрунтуються лише на письмових заявах ОСОБА_2 , з проханням прийняти міри до громадянина, тобто невстановленої особи.
Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оскільки протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій за які передбачена адміністративна відповідальність та його невід'ємні складові частини повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об'єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення.
При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути доведені сукупністю належних та допустимих доказів.
З огляду на те, що суд розглядає справу лише в межах складених відносно ОСОБА_1 протоколів, встановленню та перевірці підлягали саме обставини, викладені у диспозиції протоколів, а саме, що ОСОБА_1 :
25.08.2024 року діючи з прямим умислом і корисливою метою, здійснив таємне викрадення Коньяк Шато Кахеті 5 * у кількості 1 шт., масло солодковершкове Молокія 73% у кількості 2 шт.;
26.08.2024 року діючи з прямим умислом і корисливою метою, здійснив таємне викрадення пиво «Blanche de Namur» біле нефільтроване у кількості 2 шт., олія оливкова «Borges екстра с/б» - 1 шт., паштет «Profi з індички» - 1 шт., десерт «Konti Bonjour» - 1 шт., Сир «Granarolo Парміджіано» - 1 шт.;
30.08.2024 року діючи з прямим умислом і корисливою метою, здійснив таємне викрадення печінку тріски «BALTI JAS» натуральна №3 та портвейн «CADAO PORTO RUBY» червоний;
01.09.2024 року діючи з прямим умислом і корисливою метою, здійснив таємне викрадення яловичину «SKOTT SMEAT CLASSIC BBQ» марин д/грил н/ф та портвейн «CADAO PORTO RUBY» червоний вартістю.
Внаслідок зазначених дій ТОВ «Фора» було заподіяно матеріального збитку.
Відеозаписом, долученим до матеріалів справи, зафіксовано тільки опитування ОСОБА_1 та складення щодо нього протоколів про адміністративні правопорушення 12 вересня 2024 року. В цей день жодної крадіжки ОСОБА_5 не вчиняв і весь товар ним був оплачений.
Долученими до справи довідками, лише підтверджена ціна товару.
На відеозаписі та у своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 не визнає свою вину у вчиненні крадіжок, пояснює, що він не пам'ятає, що відбувалося.
Апеляційний суд погоджується з доводами захисника що наявні в матеріалах справи відеозапис затримання, заява, довідка та рапорт про те, що ОСОБА_1 вчинив крадіжку з магазину ТОВ «Фора» не дають можливості безумовно встановити, що саме ОСОБА_1 викрадав товар з магазину.
Відтак зазначені обставини, відсутність відеозапису, на якому б було зафіксовано крадіжку зазначених товарів у ті дні, що вказуються в протоколах, або інші докази вчинення ОСОБА_1 крадіжки, наприклад свідчення працівників охорони магазину, чи інших свідків, підкріплені відеозаписами, або акти вилучення поза касою магазину товарів, що не були проплачені позбавляють суд можливості стверджувати, що ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» вчиняв будь-які крадіжки.
У заявах, написаних ОСОБА_2 , остання просила прийняти міри до громадянина, який здійснив крадіжку, тобто до невстановленої особи. Разом з тим матеріали справи не містять доказів, які б вказували саме на ОСОБА_1 , оскільки у протоколі відсутні свідки, до нього не додано відеозапису з камер спостереження, чи інших будь яких належних та допустимих доказів, які б давали підстави вважати, що саме ОСОБА_1 , з прямим умислом та корисливою метою здійснив інкриміновані йому правопорушення.
Відомості у рапорті про те, що було встановлено особу порушника, не можуть бути належним доказом, з огляду на те, що рапорт є формою інформування щодо стану формування адмінматеріалів поліцейським свого керівництва, а відтак не може бути доказом у суді, оскільки фактично є пояснення щодо обставин справи, а поліцейські не можуть свідчити у суді, оскільки щодо їх упередженості виникають сумніви.
Крім того, слід зазначити, що довідка про вартість викраденого майна не може бути належним доказом викрадення майна, чи завдання магазину матеріальної шкоди. Така довідка складена та підписана ОСОБА_4 , яка вказана як заступник керуючого, однак в матеріалах відсутні належні докази, які б вказували, що на балансі магазину знаходились товари з відповідними артикуломами. Також відсутні і докази, які б вказували на виявлений факт нестачі вказаного товару. Відсутні докази проведення аудита та виявлення факту нестачі, тощо.
Таким чином, долучені до протоколу докази не узгоджуються між собою, є суперечливими, а також з їх аналізу неможливо беззаперечно дійти висновку про те, що ОСОБА_1 здійснив крадіжку з магазину ТОВ «Фора».
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правової презумпції, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція КСУ відповідає і правовій позиції ЄСПЛ, який у своєму рішенні Маліге проти Франції від 23.09.1998 визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації № R (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов'язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Стосовно складеного на ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, то сам по собі він не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Таким чином, докази на підставі яких було складено протоколи: заява ОСОБА_2 , яка не містить дати її складання та не містить відомостей щодо конкретної особи правопорушника, довідки про вартість товару, письмові пояснення ОСОБА_6 , в яких він пише, що має хвороби та може перебувати у стані, коли себе не контролює, та відеозапис складання протоколу в якому навіть не зафіксовано, що ОСОБА_1 визнавав свою вину, а навпаки говорив, що не пам'ятає подій, які з ним відбувались, та рапорт поліцейського не доводять складу правопорушення в діях ОСОБА_1 , передбаченого ст. 51 КУпАП.
Таким чином, слід визнати, що належних та допустимих доказів, які б об'єктивно та поза межами розумного сумніву доводили факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, ч. 2 ст. 51 КУпАП, а саме дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, матеріали справи не містять, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, ч. 2 ст. 51 КУпАП.
За наведених обставин суд апеляційної приходить до висновку про скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, ч. 2 ст. 51 КУпАП.
За встановлених обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню, провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
З огляду на викладене та керуючись ст. 247, 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2024 року стосовно ОСОБА_1 - скасувати.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 51 КУпАП, ч. 2 ст. 51 КУпАП закрити на підставі п. 1. ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Желепа