Справа № 367/213/24
Провадження № 11-кп/824/5607/2024 Доповідач у ІІ інстанції ОСОБА_1
12 листопада 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду
кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів: ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисниці ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисника обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 30 вересня 2024 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,-
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 30 вересня 2024 року - задоволено клопотання прокурора та продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 та ОСОБА_8, на 60 (шістдесят) діб до 28.11.2024 року включно.
Суддя мотивував своє рішення тим, що ризики, які були констатовані при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою не припинили свого існування, а саме, ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Судом при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу було враховано дані про особи обвинувачених, стан здоров'я, здійснені слідчі та процесуальні дії, фактичні обставини справи, високу суспільну небезпечність інкримінованих діянь обвинуваченими. Крім того, даних про наявність підстав для скасування ОСОБА_7 та ОСОБА_8 запобіжного заходу або його зміни на менш м'який, ніж тримання під вартою, колегією суддів при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено, оскільки не спростовано існування у кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції захисник обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_6 подала аналогічні за змістом апеляційні скарги, в яких просить скасувати ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 30 вересня 2024 року. Та постановити нову ухвалу про застосування до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю та покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України строком до 28.11.2024 року. Звільнити обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з-під варти в залі суду.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги захисник зазначає, що оскаржувана ухвала є не законною, не обґрунтованою, невмотивованою, та такою що прийнята з численними порушеннями норм Кримінального процесуального законодавства.
Апелянт звертає увагу суду на те, що сторона обвинувачення у своєму клопотанні від 24.09.2024 взагалі проігнорувала вимоги п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України, та не зазначила обставини, які б свідчили про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою ОСОБА_7 та ОСОБА_9 .
Сторона захисту звертає увагу, що сторона обвинувачення не зазначає про існування ризику, що передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає у можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та який неодноразово наводився стороною обвинувачення у попередніх клопотаннях про продовження строку тримання під вартою, що додатково вказує на констатацію стороною обвинувачення того факту, що ризики, які існували під час первинного обрання та подальшого продовження запобіжного заходу ОСОБА_7 та ОСОБА_9 у вигляді тримання під вартою - зменшились.
Стосовно ж наведених у клопотанні ризиків сторона захисту звертає увагу на їх абстрактність та те, що такі ризики є припущенням, про що власне зазначає сторона обвинувачення у своєму клопотанні, а відтак, жодних доказів реального існування вищезазначених ризиків - не тільки не долучено, а й в принципі не існують.
Разом з тим, нові ризики, які б виправдовували тримання ОСОБА_7 та ОСОБА_9 під вартою - відсутні.
Також з тексту клопотання від 24.09.2024 вбачається, що стороною обвинувачення при його складанні істотно порушено вимога кримінального процесуального закону, зокрема, щодо обов'язку обґрунтувати неможливість запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. Зазначене підтверджується відсутністю будь-яких доводів з цього приводу у клопотанні.
До того ж, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 не надавалась у перекладі на азербайджанську мову ухвала Ірпінського міського суду Київської області про продовження запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою від 30 вересня 2024 року.
Відтак на думку сторони захисту, за наявності наведених вище істотних порушень вимог кримінального процесуального закону ухвала суду Ірпінського міського суду Київської області від 30.09.2024 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 та ОСОБА_9 не може визнаватись законною та обгрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідь судді,пояснення захисниці ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційні скарги, пояснення прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, перевіривши наявні матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги до задоволення не підлягають, виходячи з таких підстав.
За змістом ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
У відповідності до ст.199 КПК України, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе та виправдане.
Як убачається з наданих матеріалів, в провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебувають матеріали кримінального провадження №12022000000001421 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 15, п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч.ч. 1, 2 ст. 263, ч. 4 ст. 358 КК України.
Продовжуючи строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_9 під вартою, як того вимагає закон, колегія суддів встановила наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує прокурор, підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Наявні в розпорядженні апеляційного суду матеріали не містять переконливих доказів того, що існуючі у поведінці обвинувачених ризики зменшилися, або, що запобігти їм в змозі інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, зокрема, про який зазначає апелянт.
Доводи апеляційних скарги про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також, що стороною обвинувачення не доведено їх наявність, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки при розгляді клопотання прокурором доведено об'єктивне існування обставин, які на даний час виправдовують тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та встановлена наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Також, доводи захисника в частині про застосування до обвинувачених, більш м'якого запобіжного заходу, зокрема, у виді цілодобового домашнього арешту, що є змістом апеляційної вимоги захисника, принаймні на цій стадії судового розгляду, колегія суддів не вбачає.
Посилання захисника, що ОСОБА_7 та ОСОБА_9 не надавалась у перекладі на азербайджанську мову ухвала Ірпінського міського суду Київської області, не є безумовною підставою для скасування судового рішення, з огляду на те, що судовий розгляд відбувся за участі перекладача та захисника і вони не були позбавлені можливості у повній мірі реалізувати свої процесуальні права.
З такими висновками суду погоджується і колегія суддів, оскільки судом об'єктивно були досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження найсуворішого запобіжного заходу. При цьому в ухвалі наведені достатні мотиви, з яких було прийнято відповідне рішення.
Враховуючи викладене, ухвала Ірпінського міського суду Київської області від 30 вересня 2024 року відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю ухвалу без змін, а апеляційні скарги захисника обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.
Керуючись ст. 367, 176-178, 183, 194, 404, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги захисника обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення..
Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 30 вересня 2024 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - залишити без змін..
Ухвала набирає законної сили з дня оголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді ____________________ ___________________ _____________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3