11 листопада 2024року м. Київ
Справа №760/16713/22
Апеляційне провадження №22-ц/824/11658/2024
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В. суддів: Мережко М.В., Поліщук Н.В. за участю секретаря Федорчук Я.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва, постановлену під головуванням судді Українця В.В. 24 квітня 2024 року у м. Києві, повний текст ухвали складений 26 квітня 2024 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 24 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів - залишено без розгляду.
Ухвала суду мотивована тим, що сторона позивача двічі підряд не з'явилась у судові засідання без поважних причин та не надала докази поважності причин неявки, заяви про розгляд справи за її відсутності не подавала, а також враховуючи тривалість перебування справи в суді, неявка позивача перешкоджає вирішенню спору, оскільки окремі обставини стягнення коштів підлягають з'ясуванню у судовому засіданні.
Не погодилась із зазначеним судовим рішенням позивач, її представником подана апеляційна скарга, в якій зазначається про порушенням норм процесуального права, а висновки суду, викладені в оскаржуваній ухвалі є помилковими та передчасними. Представник вказує на те, що причини неявки представника позивача в судові засідання, які було призначено на 28 лютого 2024 року та 24 квітня 2024 року є поважними та підтверджуються належними доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме клопотанням про відкладення у зв'язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні, а також клопотання нового представника про витребування доказів у справі. Однак, суд першої інстанції проігнорував друге клопотання про витребування доказів та залишив позов без розгляду.
Проте, з підстав передбачених п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд не міг залишити позов без розгляду, адже позивач повідомив суд про причини своєї неявки в судове засідання та надав відповідні докази.
На підставі викладеного, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 вказує на те, що ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду є законною та обгрунтованою, а апеляційна скарга безпідставною, і такою що не підлягає задоволенню.
Представник відповідача зазначає, що відповідно до правової позиції викладеної, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі №310/12817/13, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки. Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності.
За таких обставин, просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, представник позивача - ОСОБА_4 підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просив її задовольнити.
Представник відповідача - ОСОБА_3 заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги, просила ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Судом встановлено, що в листопаді 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів /т.1 а.с. 1-25/.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 02 грудня 2022 року відкрито загальне позовне провадження у справі /т.1 а.с. 32/.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 14 вересня 2023 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 05 грудня 2023 року /т.1 а.с. 145/.
В судовому засіданні 05 грудня 2023 року приймали участь представник позивача - ОСОБА_5 та представник відповідача - ОСОБА_3 , згідно протоколу судового засідання, суд першої інстанції перейшов до стадії підготовчого судового засідання, відмовив в задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів та задовольнив клопотання представника відповідача про приєднання доказів, після закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 28 лютого 2024 року /т.1 а.с. 172,173/. Представник позивача і представник відповідача повідомлені належним чином про судове засідання призначене на 28 лютого 2024 року, що підтверджується розпискою /т.1 а.с. 175/.
В судове засідання призначене на 28 лютого 2024 року представник позивача - ОСОБА_5 не з'явилась, подала клопотання про відкладення справи у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні /т.1 а.с. 176-180/.
Згідно протоколу судового засідання від 28 лютого 2024 року розгляд справи було відкладено на 24 квітня 2024 року об 11 год. 00 хв. /т.1 а.с. 182,183/.
Представник позивача ОСОБА_6 , повідомлена про час та місце розгляду справи призначеного на 24 квітня 2024 року належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа, а саме судової повістки про судове засідання призначене на 24 квітня 2024 року, яка була доставлена до електронного кабінету /т.1 а.с. 188/.
У березні 2023 року представник позивача ОСОБА_6 , подавала клопотання про участь у судовому засіданні призначеному на 24 квітня 2024 року об 11.00 год в режимі відеоконференції у зв'язку з територіальною віддаленістю суду, а також постійні повітряні тривоги та ракетні обстріли м. Києва /т.1 а.с. 189-196/.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 21 березня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції /т.1 а.с197/.
18 квітня 2024 року новий представник позивача ОСОБА_7 подала до суду заяву про вступ у справу як представника /т.1 а.с. 198/.
З матеріалів справи вбачається, що представники позивача протягом перебування справи у провадженні суду першої інстанції неодноразово змінювались та подавали до суду заяви про вступ у справу як представника безпосередньо перед судовими засіданнями.
В судове засідання призначене на 24 квітня 2024 року позивач та її представник не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином /т.1 а.с. 201/. Даних про припинення повноважень представника ОСОБА_6 матеріали справи не містять.
Представник відповідача у судовому засіданні 24 квітня 2024 року заявила клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою сторони позивача у судове засідання /т.1 а.с. 201/.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 24 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів - залишено без розгляду. Суд першої інстанції виходив з того, що сторона позивача двічі підряд не з'явилась у судові засідання без поважних причин та не надала докази поважності причин неявки, заяви про розгляд справи за її відсутності не подавала, а також враховуючи тривалість перебування справи в суді, неявка позивача перешкоджає вирішенню спору, оскільки окремі обставини стягнення коштів підлягають з'ясуванню у судовому засіданні.
В порядку визначеному п.2 ч.1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.
Положеннями п.п. 1-3 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання учасника справи, в тому числі позивача.
Зокрема, ч. 1 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомленого про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Також, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з положеннями ч.ч. 1,2 ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Відповідно до ч.ч. 5,6 ст. 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до ч. 6 ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
Згідно з ч. 8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
В порядку ч.5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов'язковому порядку.
Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України).
Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Вказаний висновок також узгоджується з правовою позицією щодо належного виклику учасника справи засобами електронної пошти, викладеною Верховним Судом у постановах від 01 червня 2022 року у справі № 761/42977/19 (провадження № 61-1933св22) та від 26 жовтня 2022 року у справі № 761/877/20 (провадження № 61-11706св21).
У постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 756/6049/19 зазначено, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
З наведених обставин вбачається, що позивач та її представник будучи належним чином повідомленими не з'явилися у судові засідання призначені на 28 лютого 2024 року та 24 квітня 2024 року, та в ході розгляду справи не надали заяви про розгляд справи за відсутності позивача, а тому суд першої інстанції дійшов законного і обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що причини неявки представника позивача в судові засідання, які було призначено на 28 лютого 2024 року та 24 квітня 2024 року є поважними та підтверджуються належними доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме клопотанням про відкладення у зв'язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні, а також клопотання нового представника про витребування доказів у справі, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки вказані доводи висновків суду першої інстанції не спростовують з огляду на правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 28 липня 2021 року у справі № 756/6049/19 щодо неврахування причин поважності неявки при повторній поспіль неявці. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність двох поспіль неявок та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності, а причина відсутності, тобто поважність, при повторній поспіль неявці правового значення не має. Повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Вказаний висновок також узгоджується з правовою позицією щодо належного виклику учасника справи засобами електронної пошти, викладеною Верховним Судом у постановах від 01 червня 2022 року у справі № 761/42977/19 (провадження № 61-1933св22) та від 26 жовтня 2022 року у справі № 761/877/20 (провадження № 61-11706св21).
Крім цього, слід зазначити, що друге клопотання про витребування доказів, на яке посилається представник позивача в апеляційній скарзі, надійшло до суду першої інстанції та було зареєстровано канцелярією суду 24 квітня 2024 року, а отримано суддею згідно резолюції 26 квітня 2024 року, тобто після ухвалення судом оскаржуваної ухвали /т.1 а.с. 206-2012/.
Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність повторної неявки в судове засідання, належним чином повідомленого позивача. А отже наявні всі обов'язкові умови для застосування передбачених ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалена із додержанням норм процесуального права, а тому не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 24 квітня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: М.В. Мережко
Н.В. Поліщук
Повний текст постанови складений 28 листопада 2024 року.