23 вересня 2024 року м. Київ
Справа № 754/8819/24
Провадження: № 33/824/4338/2024
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Невідома Т. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Барбона Павла Олександровича
на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 05 серпня 2024 року, винесену під головуванням судді Скляренко У. В.,
про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АДД №865948 від 10 червня 2024 року, о 08 год. 45 хв, 10 червня 2024 року в м. Києві по вул. Крайня, 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mitsubishi» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився за допомогою приладу «Драгер», результат тесту 1,84%0, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 05 серпня 2024 року визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605, 60 грн.
Не погодившись із таким судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Барбон П. О. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив скасувати постанову Деснянського районного суду м. Києва від 05 серпня 2024 року та закрити провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та доказів, що автомобіль взагалі рухався, у матеріалах справи не має. Крім того, працівниками поліції було здійснено безпідставну зупинку автомобіля. Також в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що працівниками поліції не було роз'яснено права та обов'язки ОСОБА_1 , а в подальшому працівниками поліції не було відсторонено ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.
В судове засідання ОСОБА_1 та його адвокат Барбон П. О., будучиналежним чином повідомленими про розгляд справи, не з'явились. Клопотань про відкладення розгляду справи не подавали.
Згідно ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Ураховуючи наведені обставини, вважаю за можливе розглянути справи за відсутності ОСОБА_1 та його адвоката Барбона П. О.відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП.
Дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доходжу висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Постанова суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам.
Як убачається із матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи судом першої інстанції було достатньо повно, об'єктивно та всебічно досліджено наявні письмові матеріали та суд дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Крім того, п.2.9 А Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №865948, 10 червня 2024 року о 08 год. 45 хв. в м. Києві по вул. Крайня, 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mitsubishi» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився за допомогою приладу «Драгер», результат тесту 1,84%0, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Протокол підписаний особою, яка його склала, а також самим ОСОБА_1 . У вказаному протоколі про адміністративне правопорушення в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 не зазначив свої зауваження чи заперечення щодо змісту складеного протоколу.
Відповідно до результатів проведеного тесту за допомогою спеціального технічного засобу Alkotest Drager 6820 відносно водіяОСОБА_1 відповіднийрезультат тесту - 1, 84‰ (а. с. 3). Чек Alkotest Drager 6820 містить підпис водія, без зауважень.
Відповідно до Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів зазначено, що огляд ОСОБА_1 проведений у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, тремтіння кінцівок пальців рук. Вказаний акт огляду також містить підпис ОСОБА_1 навпроти графи «з результатом згодний» (а. с.4).
В матеріалах справи міститься направлення ОСОБА_1 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10 червня 2024 року. У результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, тремтіння кінцівок пальців рук (а. с. 5).
Крім того, в матеріалах справи містяться відеозаписи із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП 10 червня 2024 року щодо ОСОБА_1 (а. с. 9).
На долучених до матеріалів справи відеозаписах зафіксовано, що ОСОБА_1 рухався на автомобілі та його було зупинено працівниками поліції. Працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», на що ОСОБА_1 погодився. Працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду. Після проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», працівниками поліції водію роз'яснено права. З результатами огляду ОСОБА_1 погодився.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доводи скаржника про те, що працівниками поліції було здійснено безпідставну зупинку автомобіля ОСОБА_1 , суд вважає необгрунтованими, адже відповідно до ч. 1. ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених. Як убачається із наявного відеозапису в матеріалах справи підставою для зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 є те, що автомобіль мав пошкодження, а саме тріщину на лобовому склі.
Враховуючи вище викладене, підстави зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 повністю узгоджуються з підставами для зупинки, передбаченими ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Доводи скаржника про те, що ОСОБА_1 не було відсторонене від керування транспортного засобу, спростовуються наявною в матеріалах справи розпискою відповідно до якої автомобіль Мітсубісі Оутлендер н.з НОМЕР_1 було передано на зберігання ОСОБА_2 .
Таким чином, доводи адвоката Барбона П. О. про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та йому не було роз'яснено права й обов'язки судом оцінюються критично, адже спростовуються відеозаписом із бодікамер працівників поліції, який було долучено до матеріалів справи.
За наслідками перевірки судового рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, судом першої інстанції належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, яким суд надав належну оцінку та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в оскаржуваній постанові, і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, скаржником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Враховуючи наведене, доходжу висновку, що постанова Деснянського районного суду м. Києва 05 серпня 2024 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Барбона П. О. слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 284, 294 КУпАП, суддя
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Барбона Павла Олександровичазалишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 05 серпня 2024 рокузалишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т. О. Невідома