Справа № 571/2418/24
Провадження № 3/571/1467/2024
27 листопада 2024 року с-ще Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області, в особі судді Верзун О.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце народження с. Білятичі, Сарненського району, Рокитнівського району Рівненської області, зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , відомості про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП,
Згідно фабули протоколу, 28 жовтня 2024 року о 23 год. 30 хв., ОСОБА_1 на території Березівської ОТГ, Сарненського району Рівненської області на напрямку с.Хміль (Україна) - Дзержинськ (РБ) в районі прикордонного знаку 0866 намагався незаконно перетнути державний кордон України поза встановленим пунктом пропуску групою осіб, чим порушив вимоги ст.9 ЗУ «Про державний кордон України» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 204-1 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав. Надав наступні пояснення. Їхав за компанію з товаришем - ОСОБА_2 з м. Сарни до с-ще Рокитне. У машині окрім них, було троє осіб - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Троє осатнніх дійсно мали намір перетнути кордон України, ОСОБА_2 повинен був забрати машину та повертатися на ній додому. Перетнути кордон хлопцям не вдалося, адже їй було зупинено за 10 км. від с-ще Рокитне, а згодом складено матеріали про адміністративне правопорушення за спробу незаконного перетину кордону на усіх хто перебував у машині.
Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердив пояснення надані ОСОБА_1 Дійсно у машині перебувало п'ятеро осіб, троє з яких, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 їхали до визначеного невідомою особою місця для подального перетину кордону, а він з ОСОБА_1 повинні були повернутися додому, забравши машину.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та свідка, дослідивши письмові докази по справі та оцінивши їх в сукупності, суд зазначає наступне.
Відповідальність за ч.1 ст.204-1 КУпАП настає у разі перетинання або спроби перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
За ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, настає відповідальність за ч.2 ст.204-1 КУпАП.
Тобто, диспозиція даної статті передбачає відповідальності за вчинення умисних дій, спрямованих на незаконне перетинання державного кордону України.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Суд наголошує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність у її діях складу та події адміністративного правопорушення. При цьому, стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» у цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Разом з тим, матеріали справи не містять будь яких доказів у підтвердження того, що правопорушення мало місце. ОСОБА_1 стверджує, що не мав намір перетинати кордон. Крім, його пояснення підтвердив свідок, їх пояснення є послідовними та логічними. А суперечності - відсутні.
Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення, не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у ньому.
Суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За вказаних обставин, провадження у справі відносно ОСОБА_1 слід закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.
Положеннями п.1 ч.1 ст.247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247,280,283,284 КУпАП, суд,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.204-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Суддя: