Справа № 571/2417/24
Провадження № 3/571/1466/2024
іменем України
27 листопада 2024 року с-ще. Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області, в особі судді Верзун О.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце народження м. Сарни, Сарненського району, Рокитнівського району Рівненської області, зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , відомості про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП,
З протоколу, який надійшов для розгляду до суду вбачається, що 28 жовтня 2024 року о 23 год. 30 хв. ОСОБА_1 на території Березівської ОТГ, Сарненського району Рівненської області на напрямку с.Хміль (Україна) - Дзержинськ (РБ) в районі прикордонного знаку 0866 намагався незаконно перетнути державний кордон України поза встановленим пунктом пропуску групою осіб, чим порушив вимоги ст.9 Закону України «Про державний кордон України», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 204-1 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину заперечив. Надав наступні пояснення. На прохання свого друга ОСОБА_2 погодився допомогти йому доставити належний останньому транспортний засіб у м. Сарни. На вказаному транспортному ОСОБА_2 , його товариш- ОСОБА_3 повинні були у незаконний спосіб перетнути кордон України для подальшого направлення у країни Європи. По дорозі на АЗС забрали ще одного хлопця, який разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 збиралися тікати за кордон. Машину мали забрати в с-щі Рокитне, однак, прийшлося їхати до с. Більськ, однак по дорозі їх було виявлено правоохоронними органами. Через це перетнути кордон хлопцям не вдалося, адже їй було затримано, а згодом складено матеріали про адміністративне правопорушення за спробу незаконного перетину кордону на усіх хто перебував у машині.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні підтвердив пояснення надані ОСОБА_1 . Крім того, вказані пояснення підтвердив ОСОБА_2 .
Заслухавши ОСОБА_1 , свідків, дослідивши письмові докази по справі та оцінивши їх в сукупності, суд зазначає наступне.
Відповідальність за ч.1 ст.204-1 КУпАП настає у разі перетинання або спроби перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
За ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, настає відповідальність за ч.2 ст.204-1 КУпАП.
Тобто, диспозиція даної статті передбачає відповідальності за вчинення умисних дій, спрямованих на незаконне перетинання державного кордону України.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Суд наголошує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність у її діях складу та події адміністративного правопорушення. При цьому, стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» у цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Разом з тим, матеріали справи не містять будь яких доказів у підтвердження того, що правопорушення мало місце. ОСОБА_1 стверджує, що не мав намір перетинати кордон. Крім, його пояснення підтвердив свідок, їх пояснення є послідовними та логічними. А суперечності - відсутні.
Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення, не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у ньому.
Суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За вказаних обставин, провадження у справі відносно ОСОБА_1 слід закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.
Положеннями п.1 ч.1 ст.247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247,280,283,284 КУпАП, суд,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.204-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Суддя