Справа № 571/2593/24
Провадження № 3/571/1586/2024
27 листопада 2024 року с-ще Рокитне
Суддя Рокитнівського районного суду Рівненської області Верзун О.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Дубно, Рокитнівського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , відомості про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЧЦП №042917 від 24.11.2024, ОСОБА_1 о 21 год. 30 хв. 24.11.2024 на території Березівської ОТГ на напрямку Познань (Укр) Дзержинськ (РБ) 2500 м. до кордону в районі прикордонного знаку 0896 намагався незаконо перетнути державний кордон України, чим порушив вимоги ст.9 Закону України «Про Державний кордон України», тобто здійснив спробу незаконного перетину державого кордону України поза встановленими пунктами пропуску.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.204-1 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав, пояснив, що не намагався перетинати кордон. Того дня 24 листопада 2024 року у темний час перебував в с. Познань разом зі своєю дівчиною ОСОБА_2 , 2001 року народження, яка там же проживає. Обоє були в машині, край дороги, на лісовій смузі. Коли ж підійшли до машини прикордонники та почали стверджувати, що той намагається перетнути кордон. На його пояснення не реагували. Окрім того, зазначив, що двічі звертався за отриманням перепустки на перебування у прикордонній смузі, однак такий йому не видано.
Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази по справі та оцінивши їх в сукупності, суд зазначає наступне.
Відповідальність за ч.1 ст.204-1 КУпАП настає у разі перетинання або спроби перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
За ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, настає відповідальність за ч.2 ст.204-1 КУпАП.
Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Суд звертає увагу, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність у її діях складу та події адміністративного правопорушення. При цьому, стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» у цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
У фабулі протоколу, зазначено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення повторно протягом року. Але, докази, що підтверджують факт перетину або спроби перетину державного кордону України ОСОБА_1 повторно протягом року та й взагалі такі, що підтверджують факт вчинення правопорушення, у матеріалах справи відсутні.
Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення, не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у ньому.
Суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За вказаних обставин, наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, не доведено.
Положеннями п.1 ч.1 ст.247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247,280,283,284 КУпАП, суд,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.204-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Суддя: