Справа № 2а-7082/09/1770
20 квітня 2010 року 16год. 20хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Боймиструка С.В. за участю секретаря судового засідання Бодряшкіної Ю.К. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі від:
позивача: не з'явився;
відповідача: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Дубровицька міжрайонна державна податкова інспекція
доСуб'єкт підприємницької діяльності- фізична особа ОСОБА_2
про стягнення заборгованості,
Позивач- Дубровицька міжрайонна державна податкова інспекція - звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача - Суб"єкт підприємницької діяльності- фізична особа ОСОБА_2 податкову заборгованість < Список > в сумі 65920,94 грн. < Текст >
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання, в якому позовні вимоги підтримує та просить розглянути справу без участі його представника. При цьому подав < Текст >.
Представник відповідача < Текст > в судовому засіданні надав суду пояснення, які співпадають з позицією, викладеною в поданих письмових запереченнях, зокрема вказує, що в період, за який відповідачу було визначено податкове зобов'язання та нараховано штрафну санкцію, вона знаходилась на спрощеній системі оподаткування, і, відповідно не могла бути платником податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість. Зазначає, що режим оподаткування єдиним податком поширюється на всі доходи суб'єкта малого підприємництва, що обрав спрощену систему оподаткування, незалежно від видів підприємницької діяльності, від яких ці доходи одержані. Крім цього, п. 6 Указу Президента України від 03.07.98 р. № 727/98 передбачено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходів з фізичних осіб та податку на додану вартість.
З приводу необхідності обов'язкової реєстрації відповідача як платника податку на додану вартість, то відповідач вважає, що таке твердження позивача суперечить п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого реєстрація особи, як платника податку на додану вартість анулюється, якщо особа реєструється як платник єдиного податку.
Позовні вимоги не визнає, просить в позові відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представника відповідача, давши оцінку доказам у справі, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідач-Суб'єкт підприємницької діяльності- фізична особа ОСОБА_2 -зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа розпорядженням Дубровицької РДА від 14.05.2004 № 166, йому присвоїно ідентифікаційний номер НОМЕР_1 < Текст > , взятий на облік в органах податкової служби 21 травня 2004 р. за номером 782/К.
Згідно даних обліку позивача, за відповідачем станом на "12" листопада 2009 р. рахується податкова заборгованість в сумі 65920 грн. 94 коп. < Текст > , в тому числі: податок з доходів фізичних осбі - 63880,94 грн., податок на додану вартість - 2040,00 грн.
Заборгованість виникла в результаті податкових повідомлень-рішень, винесених на підставі Акту перевірки від 22.06.2009 року, а саме:
- податкового повідомлення-рішення № 000054174 від 30.03.2009 р., яким визначено відповідачу податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 63880,94 грн.;
- податкового повідомлення-рішення № 0000551740/0 від 30.03.2009 р., яким визначено відповідачу податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 2040,00 грн.
Дані податкові повідомлення-рішення відповідачем оскаржувались в адміністративному порядку, за результатами розгляду скарг залишені без змін.
Оскільки відповідач повторної скарги не подавав, відповідно до пп. 5.2.44 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. за № 2181-ІІІ, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання і платник податку самостійно зобов'язаний погасити узгоджену суму а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження, як то передбачено пп. 5.3.2 п. 5.2 ст. 4 цього Закону.
Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, згоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
На виконання п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. за № 2181-ІІІ позивачем відповідачу було вручено податкову вимогу, яка в передбаченому законом порядку відповідачем не оскаржувались та не виконані.
Позовні вимоги підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами: копія свідоцтва про державну реєстрацію відповідача (а.с.4), копія довідки про взяття на облік платника податків від 25.06.2007 р. № 9 (а.с. 5), копія Акту від 22.06.2009 р. (а.с. 6-18), копія податкового повідомлення-рішення від 23.04.09 № 0000551740/1 (а.с. 19), копія податкового повідомлення-рішення від № 0000541740/1 (а.с. 20), копія скарги вх. № 03/К/с від 15.04.09 р. (а.с. 21-22), копія рішення про результати розгляду скарги від 23.04.2009 р. № 3/17-29 (а.с. 23-27), копія корінця першої податкової вимоги № 1/444 від 14.08.2009 р. (а.с.28), копія зворотнього боку облікової картки платника податку (а.с.30-31). Копії документів завірені належним чином.
Відповідно до п. 3.1.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Пунктом 11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд приходить до висновку, що позивачем доведено ті обставини на яких ґрунтується його позов. Натомість, доводи, якими відповідач обґрунтовував свої заперечення, є безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, спростовуються вищевикладеним та наявними в справі доказами, оскільки податкові повідомлення-рішення відповідачем в судовому порядку не оскаржувались, відповідно даний податковий борг є узгодженим податковим зобов'язанням і підлягає до сплати.
З огляду на все вищевикладене, зважаючи, що на час звернення позивача з даним позовом до суду відповідач доказів сплати заборгованості до бюджету в сумі 65920 грн. 94 коп. суду не надав, позов обґрунтований і на підставі ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами" підлягає до задоволення.
Згідно ч.4 ст.94 КАС України судовий збір з відповідача не стягується.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з відповідача-суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 податковий борг в сумі 65 920,94 грн. за рахунок активів в тому числі:
- по податку з доходів фізичних осіб в сумі 63880,94 грн.;
- по податку на додану вартість в сумі 2040,00 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя < Список > Боймиструк С.В.
Постанова складена в повному обсязі "26" квітня 2010 р.
< Список >
< Список >
< Список >