16.11.10р. Справа № 1/191-09
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
Володимировича , м. Дніпропетровськ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "САБА", м. Дніпропетровськ
про зобов'язання укласти додаткову угоду
Суддя Кеся Н.Б.
При секретарі судового засідання - помічник судді Бобир Ю.В.
Представники:
Від позивача - Панасенко О.В., ю/к, довіреність № 524 від 24.09.10р.
Від відповідача - представник не з'явився
Третя особа - ОСОБА_3, представник, довіреність від 25.10.10р.
Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (далі- Позивач) у травні 2009 року звернулось до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (далі - Відповвдач) та просить господарський суд зобов'язати відповідача укласти додаткову угоду № 1/09 від 24.03.2009р. до договору про постачання електричної енергії від 27.05.2005р. № 6-19/05 СПЦ в редакції ВАТ ЕК "Дніпрообленерго", а саме: розірвати договір про постачання електричної енергії від 27.05.2005 № 6-19/05 СПЦ з 13 квітня 2009р., а також стягнути з відповідача судові витрати по справі.
Листом від 18.06.09р. Позивач уточнив вимоги позовної заяви, якими просить внести зміни до договору про постачання електричною енергією від 27.05.05р. № 6-19/05 СПЦ шляхом зобов'язання суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 укласти з ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" додаткову угоду №1/09 від 24.03.09р. про розірвання договору про постачання електричної енергії від 27.05.05р. № 6-19/05 СПЦ з 13.04.09р.
Відповідач відзив на позов не надав, в судовае засідання не з"явився, свого представника не направив, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, клопотання про відкладення справи не направляв. Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника Відповідача.
Третя особа підтримала позовні вимоги позивача, посилаючись на рішення судів щодо оспорення позивачем права власності на об"єкт нерухомості, який є місцем поставки електроенергії.
В судовому засіданні 16.11.10р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача та третьої особи, дослідивши надані докази, господарський суд -
встановив:
Між Позивачем - Відкритим акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія ”Дніпрообленерго” та Відповідачем - Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 був укладений договір № 6-19/05 СПЦ від 27.05.2005року про постачання електричної енергії ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" для споживачів Дніпропетровської області, за умовами якого Енергопостачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Енергопостачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору про постачання електричної енергії та додатковими угодами до Договору (розділ1 Договору).
За обставинами справи місцем поставки електроенергії є м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Заводська, № 21-а, (будівля комплексної станції технічного обслуговування).
На момент укладення договору відповідач був власником зазначеного приміщення, що підтверджується інформаційною довідкою комунального підпримємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" (далі- МБТІ) від 19.03.2009року №3179 (а.с.30-32), договором купівлі-продажу будівлі компексної СТО від 23.04.2003року (а.с.61) та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №466421 від 29.04.2003року (а.с.62).
Згідно з даними вищевказаної інформаційної довідки МБТІ 30.10.2007року право власності на об'єкт нерухомості, який розташований по вул. Набережна Заводська, № 21-а, м. Дніпропетровська (будівля комплексної станції технічного обслуговування), зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма „САБА” на підставі договору купівлі-продажу від 22.08.2007року.
Відповідно до п.5.4 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996р (із змінами та доповненнями), для укладення договору про постачання електричної енергії, заявник має надати відповідний організації документи, якими визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) та/або земельну ділянку споживача. Пунктом 6.18 Правил встановлено, що з новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема, цих правил та нормативно-технічних документів після розірвання договорів із споживачем, який звільняє приміщення.
У зв"язку з цим 24.03.09р. Позивач направив на адресу Відповідача проект додаткової угоди № 1/09 від 24.03.09р. про розірвання договору про постачання електричної енергії № 6-19/05 СПЦ від 27.05.05р. з 13.04.09р., яка 06.04.09р. останнім була отримана, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.12).
Позивач 13.04.09р. отримав відповідь відповідача щодо відмови розірвати договір про постачання електричної енергії від 27.05.05р. № 6-19/05 (а.с.38).
В результаті вищезазначеного між Позивачем та Відповідачем не було укладено додаткову угоду № 1/09 від 24.03.09р. до договору про постачання електричної енергії № 6-19/05 СПЦ від 27.05.05р.
З огляду на постанову Дніпропетровського апеліційного господарського суду від 17.08.2010року по справі №30/110-10(31/74(18/626-07(12/359-06)-09) вбачається, що відповідач з 2006 року оспорював в судовому порядку право власності на вищевказаний об"єкт нерухомості, який є місцем поставки електроенергії за спірним договором. На момент вирішення спору у справі №1/191-09 відповідач не відсудив право власності на вказаний об"єкт нерухомості.
Суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Сторони у справі є учасниками відносин у сфері господарювання, тому спірні правовідносини регулюються нормами цивільного законодавства з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно з ч.1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Із приписів ч.5 ст.188 ГК України вбачається, що рішенням суду може бути змінено або розірвано договір.
Враховуючи вищевикладене, слід зробити висновок, що позивачем невірно обраний спосіб захисту своїх прав, оскільки чинне законодавство за спірними правовідносинами передбачає судовий захист порушених прав шляхом безпосереднього розірвання судом договору.
Крім того, позивач заявив вимоги про внесення змін до договору шляхом зобов"язання укласти угоду про його розірвання, що за своєю правовою конструкцією створює внутрішнє протиріччя, оскільки зміна договору - це дії, направлені на продовження договору, а розірвання договору - на його припинення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
В судовому засіданні Позивач підтримав свої уточненні позовні вимоги, відповідного клопотання в порядку п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України не заявляв.
З огляду на це, позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки не відповідають встановленим способам захисту прав і інтересів.
Судові витрати у справі покладаються на Позивача згідно зі ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 44, 45, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В позові відмовити.
Судові витрати у справі покласти на Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Н.Б. Кеся
Повне рішення складено - 19.11.10р.