Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322
Іменем України
10.11.2010Справа №2-32/4282-2010
Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
За позовом Комунального підприємства Житлово-експлуатаційного об'єднання Залізничного району м. Сімферополя (95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Дзюбанова, 13 ідентифікаційний код 05480542)
До відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1)
Про стягнення 11 484, 62 грн.
За участю представників:
Від позивача - не з'явився.
Від відповідача - не з'явився.
Обставини справи: Комунальне підприємство Житлово-експлуатаційне об'єднання Залізничного району м. Сімферополя звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 11 484, 62 грн.
Ухвалою господарського суду від 27.08.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 14.09.2010 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.
З підстав зазначених в ухвалах господарського суду від 14.09.2010р., від 21.09.2010р., від 05.10.2010р., від 18.10.2010р. розгляд справи відкладався, про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п.3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 - рекомендованою поштою.
У судових засіданнях 26.10.2010р. та 02.11.2010р. оголошувалась перерва в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Строк розгляду справи був продовжений в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем обов'язків за договором оренди № 179 від 07.12.2006 р. в частині повної та своєчасної оплати орендної плати, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, що і стало приводом для звернення позивача до суду із позовом про стягнення вказаної заборгованості у примусовому порядку.
21.09.2010р. до канцелярії Господарського суду АР Крим від позивача надійшла заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач просив суд стягнути заборгованість з орендної плати та зобов'язати відповідача звільнити займане приміщення, що розташоване за адресою : АДРЕСА_2 в м. Сімферополі, загальною площею 156, 80 кв.м. та передати його по акту приймання-передачі.
Оскільки на момент надходження заяви до господарського суду АР Крим розгляд справи по суті ще не було розпочато, суд вважає за можливе задовольнити заяву позивача та подальший розгляд справи здійснювати в межах викладених в заяві позовних вимог.
У судовому засіданні 02.11.2010р. представник відповідача надав відзив на позов, в якому позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
07.12.2006 року між Комунальним підприємством Житлово-експлуатаційним об'єднанням Залізничного району м. Сімферополя (Орендодавець) (позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) ( відповідач) був укладений Договір оренди № 179 (а.с. 11-12).
10.06.2009р. року між Комунальним підприємством Житлово-експлуатаційним об'єднанням Залізничного району м. Сімферополя (Орендодавець) (позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) ( відповідач) був укладений Договір оренди № 179/2 ( а.с. 9-10).
За своєю правовою природою, зазначені договори є договорами найму (оренди).
Згідно пункту 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Пунктом 2 цієї ж статті передбачено, що плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.
Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Відповідно до пункту 1.1 Договору Орендодавець на підставі рішення голови Залізничненської районної ради м. Сімферополя № 240 від 10.06.2009р. передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_2 площею 156, 8 кв.м..
Відповідно до пункту 3.1 Договору орендна плата за червень місяць складає 2 389, 00 грн.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, що зазначено в пункті 3.2 договору.
Орендна плата оплачується щомісячно, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, що передбачено пунктом 3.3 Договору.
Сторони передбачили в пункті 3.5 Договору, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації з врахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з врахуванням індексації за кожний день прострочення враховуючи день оплати.
У виконання умов договору 10.06.2009р. був підписаний акт приймання -передачі приміщення ( а.с. 47).
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем були виставлені рахунки на оплату орендної плати ( а.с. 21-25).
Невиконання відповідачем умов договору призвело до утворення заборгованості з орендної плати в розмірі 11 484, 62 грн., яка підтверджується матеріалами справи, визнана представником відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов, а тому підлягає стягненню з відповідача.
Крім того, позивач просить суд зобов'язати відповідача звільнити займане приміщення.
Відповідно до пункту 2 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Так, судом встановлено, що договір оренди № 179/2 від 10.06.2009р. припинив свою дію 14.07.2010р., у відповідності до пункту 10.1 Договору.
Пунктом 1 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно з пунктом 1 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.
Проте до теперішнього часу орендоване майно відповідачем не повернуто, у зв'язку із чим, суд вважає, що вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача повернути орендоване майно є обґрунтованими, крім того вони визнані відповідачем, а отже підлягають задоволенню.
Пунктом 6 статті 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 78, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства Житлово-експлуатаційного об'єднання Залізничного району м. Сімферополя (95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Дзюбанова, 13 ідентифікаційний код 05480542) 11 484, 62 грн. заборгованості, 199, 85 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити займане приміщення , розташоване за адресою АДРЕСА_2. Загальною площею 156, 8 кв.м.
4. Накази видати в порядку статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Барсукова А.М.