Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103
Іменем України
09.11.2010Справа №2-15/4523-2010
За позовом Приватного підприємства «Вертикаль-Т» (98604, м. Ялта, Красноярський в'їзд, буд. 8, кв.23, ЄДРПОУ 31592734)
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримінвестгруп» (98600, м. Ялта, вул. Володарського, буд. 1-а, ЄДРПОУ 33017498)
Про стягнення 76 499,94 грн.
Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко
Від позивача - Дудников І.О., представник, дов. від 28.09.2010 р.
Від відповідача - не з'явився
Обставини справи: Приватне підприємство «Вертикаль-Т» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримінвестгруп» про стягнення 66071,60 грн. боргу, 7333,94 грн. індексу інфляції, 3095,37 грн. 3% річних, також просить суд стягнути з відповідача судові витрати.
Позивач позовні вимоги підтримав, мотивуючи їх тим, що відповідач належним чином не виконав умови щодо повної та своєчасної оплати за надані послуги за договором підряду №22-10-08/5 від 22.10.2008 року, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 66071,60 грн., що стало причиною для звернення позивача з позовом до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 7333,94 грн. індексу інфляції та 3095,37 грн. 3% річних.
Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, вимоги суду не виконав, 14.10.2010 р. надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у якому вказав, що розрахунок позову є невірним.
Розгляд справи неодноразово відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строку передбаченого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.
За такими обставинами, суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
22 жовтня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримінвестгруп» (Замовник) та Приватним підприємством «Вертикаль-Т» (Підрядник) укладено|ув'язнений| договір підряду № 22-10-08/5 (а.с. 10-11).
Згідно пунктів 1.1 та 1.2 Договору, Підрядник на будівництві «Лікувально-оздоровчого комплексу по вул. Дражинського, 39-б в м. Ялта» виконує роботи по устрою тимчасової дороги по бурінню свердловини, а Замовник забезпечує фінансування робіт та приймання виконаних робіт по акту.
Пунктом 2.1 вказаного договору визначена ціна доручених підряднику робіт в розмірі 236690 грн., яка може бути зменшена чи збільшена по факту виконаних робіт.
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що перед початком робіт Замовник перечислює Підряднику аванс в сумі 100000 грн.
Платіжним дорученням №19 від 24.11.2008 р. відповідач перечислив позивачу аванс за Договором у розмірі 100000 грн.
Згідно довідки про вартість виконаних підрядних робіт за січень 2009 року за договором № 22-10-08/5 від 22.10.2008 р., вартість по будівництву з урахуванням НДС складає 226072 грн. Дана довідка була підписана представниками позивача та відповідача 31.01.2009 р. (а.с. 12).
Відповідно до акту прийому виконаних підрядних робіт за січень 2009 року за договором № 22-10-08/5 від 22.10.2008 р., вартість виконаних робіт з урахуванням НДС складає 226072 грн. Даний акт підписаний представниками позивача та відповідача 31.01.2009 р. (а.с. 13-14).
Після підписання акту прийому виконаних підрядних робіт відповідач сплатив позивачу лише 60000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 19 від 24.11.2008 року.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором призвело до утворення заборгованості перед позивачем за надані послуги, у розмірі 66072 грн., що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду для стягнення заборгованості в примусовому порядку.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.
Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Судом встановлено, що відповідач всупереч вимогам Договору та вимогам чинного законодавства зобов'язання за договором по оплаті наданих позивачем послуг не виконав належним чином, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 66072 грн., яка встановлена судом, належним чином підтверджена, а отже підлягає стягненню з відповідача.
Відповідач надіслав на адресу суду довідку про вартість виконаних підрядних робіт за січень 2009 року та акт прийому виконаних підрядних робіт за січень 2009 року за договором № 22-10-08/5 від 22.10.2008 р., котрі підписані сторонами 05.10.2009 р., однак, вимогу суду щодо представлення для огляду оригінали даних документів відповідач не виконав.
Тому належних доказів, що підтверджують зворотнє, ніж встановлено судом, відповідачем всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України, не надано, в той час, як кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 7333,94 грн. індексу інфляції та 3095,37 грн. 3% річних.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України суд вважає таким, що кореспондуються зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримінвестгруп» індексу інфляції в розмірі 7333,94 грн. та 3% річних у розмірі 3095,37 грн. підлягають задоволенню.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримінвестгруп» (98600, м. Ялта, вул. Володарського, буд. 1-а, ЄДРПОУ 33017498) на користь Приватного підприємства «Вертикаль-Т» (98604, м. Ялта, Красноярський в'їзд, буд. 8, кв.23, ЄДРПОУ 31592734) 66071,60 грн. основного боргу, 7333,94 грн. індексу інфляції, 3095,37 грн. 3% річних, 765,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після|потім| набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування| законної сили.
Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 10.11.2010 р.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.