16 листопада 2010 р. № 16/35 (05-5-16/28522)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого,
Волковицької Н.О.,
Рогач Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуФонду державного майна України
на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 02.09.2010р.
у справі№ 16/35
господарського суду м. Києва
за позовомФонду державного майна України
доЗакритого акціонерного товариства "Атек"
провизнання права власності та вилучення з незаконного володіння
за участюПрокуратури м. Києва
за участю представників:
прокуратурине з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно)
позивачаВасильківська В.Є., дов. від 12.07.2010р. №303
відповідачаПідлісний С.Б., директор
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.08.2010р. (суддя Ярмак О.М.) провадження у справі припинено на підставі пункту 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд прийшов до висновку, що є рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2010р.(судді: Корсак В.А. -головуючий, Авдєєв П.В., Коршун Н.М.) відмовлено Фонду державного майна України у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку, встановленого для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду м. Києва від 03.08.2010р. та повернуто заявнику.
Ухвала апеляційної інстанції вмотивована посиланням на порушення статті 93 Господарського процесуального кодексу України, оскільки з матеріалів справи вбачається, що строк оскарження ухвали закінчився 10.08.2010р., а апеляційну скаргу подано 16.08.10р. (виходячи з штампу вхідної кореспонденції на апеляційній скарзі), відтак, скаржник не зазначив поважних причин пропуску такого строку та не долучив відповідних доказів на таке підтвердження.
Не погоджуючись з судовим актом апеляційної інстанції, Фонд державного майна України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу апеляційної інстанції та направити справу до апеляційного господарського суду на новий розгляд. Скарга вмотивована неправильним застосуванням апеляційною інстанцією статей 22, 53, 93 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник вважає, що дії апеляційної інстанції щодо відмови в прийнятті до розгляду апеляційної скарги та її поверненню є порушенням норм процесуального права.
У судовому засіданні 09.11.2010р. на підставі клопотання позивача, розгляд касаційної скарги Фонду державного майна України продовжено та відкладено на 16.11.2010р. о 10 год. 30хв.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.
Статтею 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Вказана стаття визначає основні засади судочинства, які є системою загальноправових, міжгалузевих та галузевих принципів, що розкривають сутність судочинства, напрями та досягнення завдань правосуддя та реалізацію прав, свобод і законних інтересів учасників процесу.
Відповідно до частини 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.
Апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала.
Частиною 1 статті 53 цього Кодексу встановлено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Зазначена стаття передбачає, що поважними вважаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи процесуальних дій.
Статтею 50 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що процесуальні дії вчиняються у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до статті 87 цього Кодексу повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Посилання Київського апеляційного господарського суду, на те, що скаржником порушено вимоги статті 93 Господарського процесуального кодексу України та підстави для відновлення строку на апеляційне оскарження відсутні, зроблено без врахування дійсних обставин справи.
В обгрунтування клопотання про поновлення строку позивач зазначив несвоєчасне отримання ухвали про припинення провадження у справі.
Ухвалу про припинення провадження у справі прийнято 03.08.2010р.; протокол судового засідання та текст ухвали не містить підстав для застосування статті 85 Господарського процесуального кодексу України; відтак, строк оскарження -до 09.08.2010р.(враховуючи вихідний день).
Судом апеляційної інстанції не перевірено, чи одержано позивачем копію ухвали в межах вказаного строку на її оскарження, враховуючи, що за штампом Господарського суду м. Києва відправку здійснено 05.08.2010р., а на конверті поштового відправлення (ухвали Господарського суду м. Києва від 03.08.2010р.) направленої судом першої інстанції позивачу міститься дата 06.08.2010р.
За статтею 51 Господарського процесуального кодексу України при визначенні строку вчинення процесуальної дії враховується той строк, коли документ було здано на пошту (13.08.2010р.)
До кола поважних причин пропуску строку подачі апеляційної скарги слід відносити, зокрема, отримання заявником рішення, ухвали місцевого господарського суду після закінчення зазначеного процесуального строку.
Відтак, суд апеляційної інстанції, розглядаючи клопотання позивача про відновлення пропущеного процесуального строку, не звернув уваги на те, що оскаржувана ухвала господарського суду м. Києва від 03.08.2010р. була отримана позивачем лише 10.08.2010р., та апеляційну скаргу було оформлено та подано 13.08.2010р., відповідно до приписів розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, безпідставно повернувши апеляційну скаргу, Київський апеляційний господарський суд всупереч статті 19 Конституції України, обмежив суб'єкта оскарження у здійсненні прав, передбачених пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України щодо забезпечення апеляційного оскарження ухвали і фактично ухилився від здійснення визначених законом повноважень.
За таких обставин, ухвала Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2010р. підлягає скасуванню.
Апеляційну скаргу Фонду державного майна України слід передати до Київського апеляційного господарського суду для розгляду по суті.
Під час розгляду справи, апеляційному господарському суду слід врахувати вищенаведене, та вирішити спір у відповідності до вимог чинного законодавства.
Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Фонду державного майна України задовольнити частково.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2010р. у справі № 16/35 Господарського суду м. Києва скасувати.
Апеляційну скаргу Фонду державного майна України з доданими до неї матеріалами та справу № 16/35 Господарського суду м. Києва направити до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н. Волковицька
Л. Рогач