11 листопада 2010 р. № 2-1/3920-2009
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіДобролюбової Т. В.
Гоголь Т. Г., Швеця В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
прокурора
позивача
відповідача
третіх осіб
матеріали касаційної скарги Рудак О.В. посв. №72 від 14.04.08
не з'явились (повідомлені належним чином)
не з'явились (повідомлені належним чином)
1. не з'явились (повідомлені належним чином)
2. не з'явились (повідомлені належним чином)
3. не з'явились (повідомлені належним чином)
4. не з'явились (повідомлені належним чином)
5. не з'явились (повідомлені належним чином)
6. не з'явились (повідомлені належним чином)
7. не з'явились (повідомлені належним чином)
8. не з'явились (повідомлені належним чином)
Підприємця ОСОБА_1
на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 17.05.10
у справі
господарського суду№ 2-1/3920-2009
Автономної Республіки Крим
за позовомДержавної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення
доПідприємця ОСОБА_1
треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору:1. Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель Автономної Республіки Крим
2. Республіканського комітету Автономної Республіки Крим по екології та природних ресурсів
3. Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища
4. Головного управління національних природних парків і заповідної справи
5. Представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в Автономній Республіці Крим
6. Громадської організації "Рада підприємців торгівельних рядів "Секвоя"
7. Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2
8. Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3
за участюПрокурора Автономної Республіки Крим
проусунення перешкод та знесення споруди
Доповідач Гоголь Т.Г.
Державна адміністрація Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків -пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в Автономній Республіці Крим, в якому з урахуванням останніх уточнень просила знести за рахунок торгівельний павільйон (ролєти), який знаходиться праворуч від доріжки від північних воріт Лівадійського парку до Лівадійського палацу - музею на куртині №33 під порядковим номером №14 відповідно до даної схеми розміщення. Позов мотивований тим, що на території Лівадійського парку відповідачем було самовільно розміщено торгівельний павільйон, встановлення якого не відповідає Інструкції про застосування порядку та установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах території об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення та лімітам на 2009 рік № 224/24-6-2009, затверджених 07 травня 2009 року Міністерством охорони навколишнього природного середовища України. Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.03.10 (суддя Ковтун Л.О.) позов задоволено. Зобов'язано підприємця ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні Державною адміністрацією Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення територією Лівадійського парку шляхом знесення за власний рахунок торгівельного павільйону (ролєта), який знаходиться праворуч від доріжки від північних воріт Лівадійського парку до Лівадійського палацу - музею на куртині №33 під порядковим номером №14. Судове рішення мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується факт незаконного розміщення відповідачем торгівельного павільйону на земельній ділянці позивача. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.05.10 (судді Фенько Т.П., Заплава Л.М., Прокопанич Г.К.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.03.10залишено без змін з тих же підстав. До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулась підприємець ОСОБА_1 в якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.03.10 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.05.10 скасувати. Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Скарга мотивована тим, що на розміщення торгівельного павільйону на території Лівадійського парку-пам'ятника є дозвіл керівника Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва від 22 квітня 2008 року за № 063. Також, скаржник зазначає, що у позивача відсутній зареєстрований державний акт на право постійного користування земельною ділянкою Лівадійського парку, тому його права, як землекористувача, не порушені. Позивач не скористався правом надання відзиву на касаційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення присутнього в судовому засіданні прокурора, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить з обставин, встановлених у даній справі судами першої та апеляційної інстанцій. В процесі розгляду справи попередніми судовими інстанціями було встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 20.01.09 Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель в Автономній Республіці Крим проведена перевірка дотримання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 вимог земельного законодавства України. На момент проведення перевірок, правовстановлюючі документи на займану земельну ділянку у СПД ОСОБА_1 були відсутні. За результатами перевірки було встановлено, що фізичною підприємцем ОСОБА_1 за адресою: місто Ялта, смт. Лівадія, Лівадійський парк біля палацу самовільно зайнята земельна ділянка площею 4 кв. м шляхом встановлення торгівельного місця (ролєту), про що складено акт № 003396. На підставі даного акта перевірки виписані протоколи про адміністративне правопорушення № 003396, №003397 та винесено припис № 003316 про усунення вказаних порушень (а. с. 20, 21, 22, 23, том 1). За результатами повторної перевірки стану дотримання вимог земельного законодавства на території Лівадійського парку Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель Автономної Республіки Крим встановлено, що фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 не виконано припис № 003316 від 20 січня 2009 року, про що складені протоколи № 003194, №003195 від 19 березня 2009 року та винесені приписи № 004231, №004232 від 19 березня 2009 року (а. с. 30, 31, 28, 29, том 1). Постановами Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Автономної Республіки Крим від 19 березня 2009 року № 003196, №003197, 003195, №003194 відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штрафи. Постанови про притягнення СПД ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідачем у встановленому порядку не оскаржені та є чинними. Відповідно до пункту 3 Положення про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 року № 459, дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів - це офіційний документ, який засвідчує право підприємств, установ, організацій, громадян на використання конкретних природних ресурсів у межах затверджених лімітів. Згідно з пунктом 1.4 Інструкції про застосування порядку установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України N 27 від 24.01.08, ліміти на використання природних ресурсів встановлюються щороку. Зі змісту пункту 2.1 Інструкції вбачається, що заявниками на ліміти є особи, у віданні яких знаходяться природні ресурси у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, яким є Лівадійський парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва. В процесі розгляду судами попередніх інстанцій було встановлено що Держадміністрація парків не давала СПД ОСОБА_1 погодження на встановлення торговельного павільйону (ролєту) № 14 на бетонній основі та не укладала договір оренди на спірну земельну ділянку на території парку у визначених лімітах на 2009 рік. Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Так за приписами статті 116 вказаного Кодексу, громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Згідно з частиною 3 статті 125 Земельного кодексу України, яка діяла на момент виникнення правовідносин сторін, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. За приписами статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельних ділянок -це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації. Згідно зі статтею 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду. Оскільки, попередніми судовими інстанціями встановлено, що СПД ОСОБА_1 використовує спірну земельну ділянку без належного дозволу та правовстановлюючих документів, судова колегія вважає правомірним висновок судів про задоволення позовних вимог. Довід скаржника про відсутність у позивача акта на право постійного користування земельною ділянкою досліджувався судом апеляційної інстанції. При цьому було встановлено, що державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 35,9307 га був виданий на підставі рішення Лівадійської селищної ради № 36 від 23.03.01 та № 23 від 23.05.06. Територія Лівадійського парку є визначеною, з винесенням її меж в натурі і відповідно до Положення " Про державну адміністрацію Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення" адміністрація є належним позивачем у справі, оскільки на неї покладено завдання забезпечення проведення державної політики у галузі збереження, охорони та використання території парків. Відтак, фактичні обставини справи встановлено господарським судом апеляційної інстанції на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак, підстав для зміни чи скасування постанови не вбачається. Касаційна скарга скаржника зводиться лише до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Керуючись статтями 108, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.05.10 у справі № 2-1/3920-2009 -залишити без змін.
Головуючий суддя Т. Добролюбова
Судді:Т. Гоголь
Н. Швець
Касаційну скаргу Підприємця ОСОБА_1 -без задоволення.