16 листопада 2010 р. № 7/165
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді
суддівКролевець О.А.
Демидової А.М.
Капацин Н.В.
розглянувши касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2010 р.
за заявою Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія
"Київводоканал"
про відстрочку виконання рішення суду
у справі № 7/165
за позовомАкціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"
доВідкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
простягнення 13 998 724,07 грн.
за участю представників:
позивача: Алавердян Т.О.
відповідача: Богач О.Є.
встановив:
Акціонерна енергопостачальна компанія (надалі -"АК") "Київенерго" звернулась до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (надалі -"ВАТ "Київводоканал") 14 662 177,90 грн. інфляційний нарахувань та 2 029 174,23 грн. 3 % річних (суми відповідно до заяви про збільшення позовних вимог).
Рішенням господарського суду міста Києва від 09.07.2009 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2009 р. та постановою Вищого господарського суду України від 29.03.2010 р., позов задоволено повністю; стягнуто з ВАТ "Київводоканал" 14 662 177,90 грн. індексу інфляції, 2 029 174,23 грн. 3 % річних та судові витрати.
ВАТ "Київводоканал" звернулось до господарського суду міста Києва в порядку ст. 121 ГПК України із заявою про відстрочення виконання рішення господарського суду міста Києві від 09.07.2009 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.07.2010 р. (суддя Якименко М.М.) в задоволенні заяви ВАТ "Київводоканал" про надання відстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва по справі № 7/165 від 09.07.2009 р. строком на шість місяців відмовлено у зв'язку з її невідповідністю нормам ст. 121 ГПК України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2010 р. (судді Баранець О.М., Рєпіна Л.О., Калатай Н.В.) ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін з підстав правильного застосування судом норм процесуального права.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ВАТ "Київводоканал" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 01.07.2010 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2010 р. у зв'язку з їх невідповідністю нормам ст. 121 ГПК України, і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.11.2010 р. касаційну скаргу ВАТ "Київводоканал" прийнято до провадження в частині оскарження постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2010 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони мають право оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку.
Тобто, господарський процесуальний кодекс України містить імперативні норми, що визначають випадки, в яких учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.
Так, в силу ст. 106 ГПК України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Отже, вказана норма не містить виключного переліку ухвал, які можуть бути предметом апеляційного оскарження, однак обмежує такий перелік ухвалами, оскарження яких прямо передбачено ГПК України та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Стаття 121 ГПК України встановлює, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку (ч. 3 ст. 121 ГПК України).
Права сторін на оскарження ухвали про відмову в задоволенні заяви про надання відстрочення виконання рішення господарського суду дана норма не передбачає.
Оскільки права сторін на оскарження такої ухвали стаття 121 ГПК України не передбачає, то у суду апеляційної інстанції не було правових підстав для порушення апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивача на ухвалу суду першої інстанції від 01.07.2010, яка не підлягає оскарженню.
Таким чином, суд апеляційної інстанції повинен був відмовити у прийнятті апеляційної скарги, а не порушувати апеляційне провадження за нею. Помилково прийнявши апеляційну скаргу до провадження, апеляційний господарський суд не позбавлений був права припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що постанова суду апеляційної інстанції від 30.08.2010 у справі № 7/165 підлягає скасуванню.
Водночас, з огляду на те, що вказана постанова підлягає скасуванню у зв'язку з тим, що у суду апеляційної інстанції не було правових підстав для розгляду апеляційної скарги ВАТ "Київводоканал" по суті, а не з підстав, викладених у касаційній скарзі відповідача, зазначена касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись п. 1 ст. 80, ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2010 р. у справі № 7/165 скасувати.
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на ухвалу господарського суду міста Києва від 01.07.2010 р. у справі № 7/165 припинити.
Головуючий, суддя О. Кролевець
Судді: А. Демидова
Н. Капацин