11 листопада 2010 р. № 2/68-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіДобролюбової Т. В.,
суддівГоголь Т. Г., Швеця В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
позивача
відповідачів
третьої особи
матеріали касаційної скарги 1. не з'явились (повідомлені належним чином)
2. Борисенко С.І. дов. від 10.11.10
1. не з'явились (повідомлені належним чином)
2. не з'явились (повідомлені належним чином)
3. не з'явились (повідомлені належним чином)
не з'явились (повідомлені належним чином)
підприємця ОСОБА_1
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2010
у справі№2/68-10
господарського судуСумської області
за позовом1. Кролевецької міської ради
2. Комунального підприємства "Кролевецька житлово-експлуатаційна контора"
до1. Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
2. Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2
3. Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3
3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруГромадська організація "Сумська обласна колегія адвокатів"
простягнення 4927,70 грн. та зобов'язання вчинити певні дії
Доповідач Гоголь Т.Г.
Позивачі звернулись до господарського суду Сумської області з позовом до підприємців ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зобов'язання відповідачів звільнити нежитлове приміщення № 3 (тамбур 3-1, прийомна 3-2, кабінет 3-3), загальною площею 45,0 кв.м., що розташоване за адресою: 41300, АДРЕСА_1, у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди; стягнути з відповідачів 4 927,70 грн. компенсації за використання нежитлового приміщення № 3 у солідарному порядку, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Рішенням господарського суду Сумської області від 08.07.10 (суддя Соп'яненко О.Ю.) позов задоволено. Зобов'язано підприємця ОСОБА_2, підприємця ОСОБА_1, підприємця ОСОБА_3 звільнити нежитлове приміщення № 3 (тамбур 3-1, прийомна 3-2, кабінет 3-3), загальною площею 45,0 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Стягнуто у солідарному порядку з підприємця ОСОБА_2, підприємця ОСОБА_1, підприємця ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства “Кролевецька житлово -експлуатаційна контора" 4927,70 грн. неустойки за користування нежитловим приміщенням № 3, що розташоване за адресою: Сумська область, АДРЕСА_1. Рішення суду вмотивовано приписами статей 540, 543, 628, 639. 759, 763, 785 Цивільного кодексу України, статті 180 Господарського кодексу України. Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що після закінчення терміну договору відповідачі не звільнили орендоване приміщення та не передали його у встановленому договором та законом порядку Комунальному підприємству “Кролевецька житлово -експлуатаційна контора". Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.10 (судді Бондаренко В.П., Камишева Л.М., Сіверін В.І.) рішення господарського суду Сумської області від 08.07.10 залишено без змін з тих же підстав.
До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернувся підприємець ОСОБА_1 в якій просить змінити постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.10. Скаргу вмотивовано тим, що скаржником до суду апеляційної інстанції було подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення пов'язаної із нею справи №13/9-10 за позовом Кролевецької міської ради до підприємців ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності. Однак, як зауважує скаржник, зазначене клопотання не було розглянуто судом, а справу було розглянуто по суті.
Кролевецька міська рада Сумської області надала відзив на касаційну скаргу проти доводів якого заперечує та просить залишити касаційну скаргу без змін.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача-2, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В процесі розгляду справи Харківським апеляційним господарським судом було встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 19.10.2006 року між Кролевецькою житлово-експлуатаційною конторою відповідно до повноважень, наданих Кролевецькою міською радою та приватними підприємцями ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 5 загальною площею 44,9 м, що розташований по АДРЕСА_2. Правонаступником Кролевецької житлово-експлуатаційної контори є комунальне підприємство Кролевецька житлово-експлуатаційна контора". Договором передбачено, що приміщення надається в оренду для розміщення юридичної консультації. У відповідності до пункту 8.9 договору умовою його припинення є закінчення терміну на який цей договір був укладений. Сторони в договорі передбачили, що спірний договір діє з 19.10.2006 року до 01.09.2007 року. Додатковою угодою від 30.08.2007 року договір оренди нежитлового приміщення був продовжений до 01.09.2008 року на підставі рішення виконавчого комітету Кролевецької міської ради № 335 від 27.08.2007 Як встановлено в процесі розгляду справи, договір оренди від 19.10.2006 року № 5 на новий термін продовжений не був. Оренда державного та комунального майна є різновидом майнового найму, і при розгляді справ застосовуються норми як Закону України "Про оренду державного та комунального майна", так і норми Цивільного та Господарського кодексів України. Відповідно до приписів статей 2, 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правовою підставою користування комунальним майном є договір оренди. Статтею 17 вказаного Закону унормовано, що термін дії договору визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди упродовж одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Зазначені норми кореспондуються з вимогами статті 764 Цивільного кодексу України, згідно якої договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця. Отже, бажання наймача продовжувати відносини найму висловлюється шляхом продовження користування майном після закінчення строку договору найму. Що стосується наймодавця, то підставою для продовження відносин найму є його мовчазна згода, яка виражається у відсутності заперечень та вимог до наймача повернути орендоване майно протягом одного місяця після закінчення строку договору найму. Якщо протягом цього строку наймодавець заявить про своє бажання припинити відносини найму, наймач зобов'язаний повернути йому майно у строки та в порядку, передбаченому договором. Судами також встановлено, що відповідачі після закінчення терміну договору оренди не звільнили орендоване приміщення та не передали його у встановленому договором порядку комунальному підприємству "Кролевецька житлово-експлуатаційна контора". Пунктом 2.5 договору сторони обумовили, що у разі несвоєчасного звільнення об'єкта оренди у випадку припинення або розірвання договору оренди, орендар сплачує орендодавцю компенсацію за використання об'єкту оренди в розмірі подвійної ставки орендної плати включно по день передачі приміщення орендодавцеві. Приписами статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. За несвоєчасне звільнення приміщення орендодавець і нарахував орендарям неустойку у сумі 4 927,70 грн., як то передбачено умовами договору та статтею 785 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 540 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. Згідно статті 541 Цивільного кодексу України у разі солідарної вимоги кредиторів (солідарних кредиторів) кожний із кредиторів має право пред'явити боржникові вимогу у повному обсязі. До пред'явлення вимоги одним із солідарних кредиторів боржник має право виконати свій обов'язок будь-кому із них на свій розсуд. Боржник не має права висувати проти вимоги одного із солідарних кредиторів заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах боржника з іншими солідарними кредиторами, в яких цей кредитор не бере участі. Виконання боржником свого обов'язку одному із солідарних кредиторів у повному обсязі звільняє боржника від виконання решті солідарних кредиторів. Солідарний кредитор, який одержав виконання від боржника, зобов'язаний передати належне кожному з решти солідарних кредиторів у рівній частці, якщо інше не встановлено договором між ними. Отже, виходячи з приписів наведених норм попередні місцевий господарський суд з яким погодився і суд апеляційної інстанції правомірно стягнули неустойку з орендодавців солідарно, оскільки предмет зобов'язання був неподільний. Оскаржуючи прийняту у справі постанову у касаційному порядку скаржник-ОСОБА_1, як на підставу скасування ухваленого рішення посилався те, що Харківський апеляційний господарський суд не розглянув його клопотання та не зупинив провадження у справі до розгляду взаємно пов'язаної справи № 13/9-10, що розглядається Кролевецьким районним судом Сумської області. Зазначений довід не є підставою для скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2010 року. Приписами статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі мають право заявляти клопотання, зокрема, і про зупинення провадження у справі. Зазначене клопотання розглядається під час розгляду справи. У разі задоволення поданого клопотання приймається ухвала, відповідно до приписів статті 79 Господарського процесуального кодексу України, а у разі відмови, у мотивувальній частині рішення суд наводить доводи, на підставі яких це клопотання відхилено (частина 3 статті 84 зазначеного Кодексу). Отже, в розумінні наведених норм клопотання про зупинення провадження у справі сторони повинні заявити до ухвалення у справі судового рішення. Як вбачається з матеріалів справи клопотання, яке заявив скаржник надійшло до суду після прийняття постанови Харківським апеляційним господарським судом, що оскаржується. З огляду на зазначене Вищий господарський суд не вбачає підстав для скасування ухвалених у справі судових рішень та для задоволення касаційної скарги.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2010 року у справі № 2/68-10 залишити без змін.
Касаційну скаргу підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т. Добролюбова
Судді:Т. Гоголь
В.Швець