16 листопада 2010 р. № 21/019-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді
суддівКролевець О.А.
Демидової А.М.
Капацин Н.В.
розглянувши касаційну скаргуЗакритого акціонерного товариства "А.Е.С. Київобленерго"
на рішення господарського суду Київської області від 26.05.2010 р. та
постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.08.2010 р.
у справі № 21/019-10
за позовомЗакритого акціонерного товариства "А.Е.С. Київобленерго"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ліга-А"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаТовариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна українська спілка"
проспонукання укласти договір
за участю представників:
позивача: Гулевич В.Г.
відповідача: Волошина В.А., Курмаз А.М.
третьої особи: Менчинська О.О.
встановив:
Закрите акціонерне товариство (надалі -"ЗАТ") "А.Е.С. Київобленерго" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі -"ТОВ") "Ліга-А" про спонукання укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж в редакції позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані нормами ст.ст. 179, 181, 184, 187, 193 ГК України, ст. 26 Закон України "Про електроенергетику", п.п. 1.7, 1.10., 5.15. Правил користування електричною енергією (наказ НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28; надалі -"Правила"), п. 2 Постанови НКРЕ України від 17.10.2005 р. № 910.
Рішенням господарського суду Київської області від 26.05.2010 р. (суддя Ярема В.А.) в позові відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване недоведеністю позивачем дотримання вимог ст. 641 ЦК України, ст. 181 ГК України та п.п. 5.4., 5.17. Правил.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.08.2010 р. (судді Ткаченко Б.О., Лобань О.І., Федорчук Р.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же мотивів.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ЗАТ "А.Е.С. Київобленерго" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 26.05.2010 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.08.2010 р. у зв'язку з неправильним застосуванням судами норм п.п. 1.7, 1.10., 5.15. Правил та ст. 181 ГК України, і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.02.2008 р. між ЗАТ "А.Е.С. Київобленерго" (постачальник) та ТОВ "Ліга-А" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 1334, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (придбаної) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору.
ТОВ "БУС" звернулось до позивача з пропозицією укладання договору про постачання електричної енергії для потреб житлового містечка в с. Іванковичі Київської області.
У зв'язку з тим, що електричні мережі зазначеного житлового містечка приєднані до електричних мереж, що належать ТОВ "Ліга-А", позивач 14.04.2009 р. листом № 20-1-121 звернувся до відповідача з пропозицією укласти Договір про спільне використання технологічних електричних мереж.
Відповідно до зазначеного листа позивачем визначено предмет майбутнього договору та запропоновано порядок його укладання. Разом із пропозицією позивачем направлено відповідачу бланк Договору (у 2 примірниках) для заповнення та підписання.
30.04.2009 р. ТОВ "Ліга-А" направлено позивачу відповідь, згідно якої відмовився від підписання спірного договору з підстав його збитковості для останнього, а також з підстав відсутності погодження ТОВ "БУС" з відповідачем низки параметрів, не вирішення яких унеможливлює укладання спірного Договору.
04.09.2009 р. позивач листом № 20-1-277 повторно запропонував відповідачу укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж, однак відповідач 22.09.2009 р. листом № 31 повторно відмовився від його підписання з посиланням на те, що таке підписання не можливе без вирішення/погодження пунктів, що були зазначені у листі ТОВ "Ліга-А" від 30.04.2009 р.
Судами встановлено відсутність доказів усунення обставин, що зумовили не підписання відповідачем спірного договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно п. 1.2 Правил договір про спільне використання технологічних електричних мереж -це домовленість двох сторін, що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між електропередавальною організацією (ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами) та основним споживачем під час передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами.
Поряд з цим, приписи п.п. 5.17., 5.18. Правил визначають перелік істотних та обов'язкових умов договору про спільне використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача), а також перелік документів, що є невід'ємними частинами договору про технічне забезпечення електропостачання споживача та про спільне використання технологічних електричних мереж.
Окрім цього, п. 5.4 Правил закріплює перелік документів, що їх заявник (споживач, власник технологічних електричних мереж (основний споживач) або субспоживач) має надати відповідній організації для укладення договору про постачання електричної енергії, договору про технічне забезпечення електропостачання споживача або договору про спільне використання технологічних електричних мереж.
Втім, судами встановлено, що зі змісту листів № 20-1-121 від 14.04.2009 р. та № 20-1-277 від 04.09.2009 р., що покладені в основу обґрунтування позовної вимоги, вбачається, що позивачем надіслано відповідачу лише бланк договору про спільне використання технологічних електричних мереж, який не містить істотних умов, передбачених п. 5.1.7 Правил, без надіслання пакету документів, визначених п.п. 5.4., 5.18. Правил.
Нормами ст. 181 ГК України встановлено, що проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Відповідно до ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. При цьому, пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Враховуючи, що в порядку ст.ст. 32, 33 ГПК України позивач належними та допустимими доказами не підтвердив факту надіслання відповідачу пропозиції укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж у розумінні ст. 181 ГК України та ст. 641 ЦК України, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення вимоги ЗАТ "А.Е.С. Київобленерго" про спонукання ТОВ "Ліга-А" укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж.
Твердження позивача, викладені в касаційній скарзі, висновків господарських судів не спростовують.
Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судами в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "А.Е.С. Київобленерго" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Київської області від 26.05.2010 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.08.2010 р. у справі № 21/019-10 залишити без змін.
Головуючий, суддя О. Кролевець
Судді: А. Демидова
Н. Капацин