11 листопада 2010 р. № 05-5-16/3724-16/350-20/248
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіДобролюбової Т. В.
Гоголь Т. Г., Швеця В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
позивача
відповідача
матеріали касаційної скарги не з'явились (повідомлені належним чином)
не з'явились (повідомлені належним чином)
Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2010
у справі№ 05-5-16/3724-16/350-20/248
господарського судум. Києва
за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком"
простягнення 1889,24 грн. неустойки та повернення об'єкта оренди
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області звернулося до господарського суду міста Києва з позовом та уточненням позовних вимог в якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком" неустойку за порушення зобов'язань за договором оренди нерухомого майна № 2192/д від 26.12.2006 року за період з 24.12.2007 року до 15.10.2008 року у сумі 5268,73 грн. та зобов'язати відповідача повернути до державної власності майно, яке є об'єктом оренди, а саме: частину даху адмінбудівлі загальною площею 32 кв.м. та площу спільного користування -8.02 кв.м., що розташоване за адресою: місто Запоріжжя , пр. Леніна,168 , шляхом підписання Доповідач Гоголь Т.Г.
акта прийому-передачі. Рішенням господарського суду міста Києва від 27.10 2008 року (суддя Ярмак О.М.) в задоволенні позову було відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 20.08.2009 року зазначене рішення було скасовано, справа скеровувалась на новий розгляд. Після нового розгляду господарський суд міста Києва рішенням від 19.01.2010 року (суддя Палій В.В.) в задоволенні позовних вимог відмовив повністю. Рішення мотивовано тим, що орендодавець в установлений законом строк не попередив орендаря про припинення строку дії договору у зв'язку з чим договір вважається укладений на той самий строк і на тих самих умовах, тобто до 20.12.2008 року. Постанова Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2010 року (судді Сулім В.В., Іваненко Ю.Г., Лосєв А.М.) залишено без змін з тих же підстав. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.01.2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2010 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Скаржник мотивує скаргу неправильним застосуванням господарським судом міста Києва норм матеріального та процесуального права, зокрема, : статті 27 Закону України "про оренду державного та комунального майна", статей 526 785 Цивільного кодексу України, статей 32, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зазначає, що лист-повідомлення про відмову від продовження договірних відносин за договором оренди від 16.01.2008 року № 01-22/91 ним було направлено на адресу Запорізької філії Товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком", оскільки її керівник уповноважений представляти інтереси юридичної особи при укладенні, зміні та виконанні договірних зобов'язань. Позивач не скористався своїм правом на надання відзиву на касаційну скаргу.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді-доповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Господарським судом міста Києва та Київським апеляційним господарським судом під час розгляду справи було встановлено, що 26.12.2006 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Запорізькій області та товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком" був укладений договір оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Головного управління Державного казначейства України в Запорізькій області №2192/д. Відповідно до умов договору (п. 1.1, п.2.1), за актом прийому-передачі позивачем було передано у строкове платне користування державне нерухоме майно: частину даху будівлі загальною площею 32,0 кв.м. та площу спільного користування адмінбудівлі (8,02 кв.м.), що розташована за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 168. Зазначене майно передається в оренду з метою розміщення обладнання стільникового зв'язку. Строк дії договору сторони встановили з 26 грудня 2006 року по 23 грудня 2007року ( п.10.1 договору). Приписами пункту 10.5 договору сторони обумовили, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено; банкрутства орендаря, загибелі (знищення) орендованого майна, ліквідації суб'єкта господарювання (орендаря); за згодою сторін або за рішенням господарського суду. Спірне майно було передано в оренду згідно з актом прийому-передачі від 26.12.2006 року. Суди встановили, позивач не надав належних доказів направлення повідомлення про непродовження терміну дії договору на наступний період.
Оренда державного та комунального майна є різновидом майнового найму, і при розгляді справ застосовуються норми як Закону України "Про оренду державного та комунального майна", так і норми Цивільного та Господарського кодексів України. Відповідно до приписів статей 2, 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правовою підставою користування комунальним майном є договір оренди. Статтею 17 вказаного Закону унормовано, що термін дії договору визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди упродовж одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Зазначені норми кореспондуються з вимогами статті 764 Цивільного кодексу України, згідно якої договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця. Отже бажання наймача продовжувати відносини найму висловлюється конклюдентними діями - шляхом продовження користування майном після закінчення строку договору найму. Що стосується наймодавця, то підставою для продовження відносин найму є його мовчазна згода, яка виражається у відсутності заперечень та вимог до наймача повернути орендоване майно протягом одного місяця після закінчення строку договору найму. Якщо протягом цього строку наймодавець заявить про своє бажання припинити відносини найму, наймач зобов'язаний повернути йому майно у строки та в порядку, передбаченому договором. Оскільки попередні судові інстанції встановили, що наймодавець (позивач у справі) не надав належних доказів, які б свідчили про його незгоду на продовження терміну дії договору оренди майна від 16.01.2008 року № 01-22/91 та встановили, що спірний договір є продовжений на той самий строк і на тих самих умовах, тобто до 23.12.2008 року, норми матеріалами права, що регулюють ці правовідносини застосовані вірно. Касаційна скарга скаржника зводиться лише до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2010 року у справі № 05-5-16/3724-16/350-20/248 залишити без змін.
Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області -залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т. Добролюбова
Судді:Т. Гоголь
В.Швець