11 листопада 2010 р. № 10/192/09-11/347/09-19/88/10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Головуючий суддя
Судді:Борденюк Є.М.
Могил С.К.,
Самусенко С.С.,
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України"
на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 13.08.2010
у справі№ 10/192/09-11/347/09-19/88/10 господарського суду Запорізької області
за позовомдочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України"
доконцерну "Міські теплові мережі"
простягнення грошових коштів,
за участю представників :
позивача :Карук О.О.
відповідача :Цурик Є.Г.
В березні 2009 року дочірня компанія "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду з позовом, в якому, згідно з поданим в процесі розгляду справи уточненням, просила стягнути з концерну "Міські теплові мережі" 1 563 480, 57 грн. пені, 2 597 533, 85 грн. інфляційних витрат, 195 435, 07 грн. річних.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.09.2009, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 12.11.2009, позов дочірньої компанії "Газ України" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволено частково, стягнуто з концерну "Міські теплові мережі" 100 000 грн. пені, 2 597 533, 85 грн. інфляційних витрат, 195 435, 07 грн. річних, а також судові витрати. В решті позову судом відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 4 березня 2010 року судові рішення в частині стягнення з відповідача 100 000 грн. пені скасовані, а справа в частині позовних вимог про стягнення 1 463 480, 57 грн. пені передана на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.
Під час нового розгляду рішенням господарського суду Запорізької області від 18.05.2010 вимоги в частині стягнення пені задоволені частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 156 348, 00 грн. пені, в стягненні решти пені відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 13.08.2010 рішення господарського суду Запорізької області від 18.05.2010 змінено, стягнуто з відповідача на користь позивача 265 000, 00 грн. пені, в решті позову про стягнення пені відмовлено.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями в частині зменшення заявленої до стягнення суми пені, дочірня компанія "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення в цій частині та прийняти нове рішення, яким вимоги про стягнення пені задовольнити у повному обсязі. Як на підставу своїх вимог скаржник посилається на те, що суди не дослідили всі істотні обставини справи та в порушення вимог Господарського процесуального кодексу України, не з'ясували майновий стан обох сторін, які беруть участь у зобов'язанні, а також інші інтереси сторін, що на думку скаржника заслуговують на увагу, відтак, необґрунтовано застосували положення ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України та зменшили розмір пені.
Переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду в частині часткового задоволення пені, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно до ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції, в тому числі і правом на зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача. Приймаючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції виходив з повноважень, які передбачені п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також повинен врахувати інші інтереси сторін.
Отже, з урахуванням поданих сторонами у справі документальних доказів, суди попередніх інстанції дійшли висновку, що штрафні санкції надмірно великі, по відношенню до суми погашеного основного боргу та взявши до уваги майновий стан сторін, апеляційний суд, з урахуванням документальних доказів поданих сторонами під час нового розгляду справи, правомірно змінив рішення суду першої інстанції зменшивши розмір штрафних санкцій до 265 000, 00 грн.
На думку колегії, вказані висновки апеляційного господарського суду є законними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та ч. ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Таким чином, твердження заявника про порушення апеляційним судом норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування постанови апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" залишити без задоволення, постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 13.08.2010 у справі № 10/192/09-11/347/09-19/88/10 -без змін.
Головуючий суддяБорденюк Є.М.
Судді :Могил С.К.
Самусенко С.С.