Справа №2-3076/10
15 листопада 2010 року місто Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Биховець М.О., при секретарі Петиш Г.А., з участю представників ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення заробітної плати та зобов'язання перерахувати обов'язкові платежі,
21.08.2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ФОП ОСОБА_4 про стягнення заробітну плату за час затримки видачі трудової книжки в розмірі 69.109,98 гривней та зобов'язати його перерахувати за період з березня 2003 року по листопад 2008 року обов'язкові платежі до органу пенсійного фонду Сімферопольського району та державної податкової адміністрації. Вимоги мотивовані тим, що до березня 2003 року він працював водієм у відповідача. Про звільнення відповідач повідомив усно без розірвання трудового договору та повернення трудової книжки. Він влаштувався в іншому місці роботи, оформив нову трудову книжку. Згодом стало відомо, що у зазначений період ФОП ОСОБА_4 використовував його трудову книжку у корисних цілях, продовжуючи нараховувати заробітну плату в розмірі 69.109,98 гривней.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав з тих підстав, що заборгованість у ОСОБА_4 перед ОСОБА_3 по заробітній платі відсутня, трудову книжку позивача не отримував у зв'язку з відсутністю можливості їх зберігання.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23.09.2002 року між сторонами укладений трудовий договір, зареєстрований у центрі зайнятості.
За умовами договір він є безстроковим, укладений не невизначений строк, за яким працівник ОСОБА_3 зобов'язався виконувати роботу водія. Заробітна плата підлягає оподаткуванню, а працівник соціальному страхуванню із сплатою страхових внесків.
Відмітки про розірвання договору у наданій судові Сімферопольським районним центром зайнятості копії - відсутні.
У відповіді заступника ДПІ в Сімферопольському районі від 13.01.2010 року зазначено, що ФОП ОСОБА_4 знаходиться на податковому обліку і з 2 кварталу 2004 року по 1 квартал 2007 року надавав відомості про нарахування та оплату заробітної плати, а також про нараховані та сплачені податки у відношенні до найманого працівника ОСОБА_3.
Як повідомив заступник начальника Управління ПФУ в Сімферопольському районі від 07.10.2001 року №5273/02-5, ФОП ОСОБА_4 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності і подавав відомості на застраховану особу ОСОБА_3 за період 2002-2007 років.
Трудовий договір за статтею 21 КЗпП України є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Стаття 94 КЗпП передбачає, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.
Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової
організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.
Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Стаття 48 КЗпП України передбачає, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
Згідно зі статтею 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу
працівника.
Представником позивача надана копія трудової книжки ОСОБА_3, в якої відсутні записи щодо його роботи у ФОП ОСОБА_4
За 2002-2003 роки є записи про його роботу водієм в Державному підприємстві будівельного управління ГУ МВС України в Криму, ЗАТ «АТП-13002» та у ПП ОСОБА_5
З огляду на викладені обставини та надані судові докази суд не вбачає підстав для стягнення з ФОП ОСОБА_4 заборгованості по заробітної плати на користь ОСОБА_3, яка розрахована відповідно до печатної роздруківки нарахованої та сплаченої заробітної плати Управління ПФУ в Сімферопольському районі форми ОК5.
Також не надано доказів утримання трудової книжки.
Відповідно до частини 3 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Окрім того, позовна вимога щодо обов'язку ФОП ОСОБА_4 перерахувати за період з березня 2003 року по листопад 2008 року обов'язкові платежі в пенсійний фонд та державну податкову інспекцію нічим не обґрунтована: не містить правових підстав, розрахунку, обставин порушення будь-яких прав позивача, у якого відсутні записи про роботу у відповідача.
Пояснення представників сторін щодо ДТП за участю ОСОБА_3 у період роботи у ФОП ОСОБА_4 суд не приймає до уваги, оскільки вони документально нічим не підтверджені і не мають відношення до предмету спору.
На підставі статей 21, 47, 48, 94, 97, 115 КЗпП України, статтею 23 Закону України «Про оплату праці», керуючись статтями 10, 11, 57-60, 88, 212, 214, 215 ЦПК України,
У задоволені позову ОСОБА_3 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення заробітної плати за час затримки видачі трудової книжки в розмірі 69.109,98 гривней та зобов'язання перерахувати за період з березня 2003 року по листопад 2008 року обов'язкові платежі до органу пенсійного фонду Сімферопольського району та державної податкової адміністрації - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 в доход держави судовий збір в розмірі 51,00 гривні.
Стягнути з ОСОБА_3 суму витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.
У судовому засіданні 15.11.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не брали участь у судовому засіданні можуть оскаржити судове рішення у той самий строк з дня отримання його копії.
Суддя: (підпис)