04 листопада 2010 року м. Київ К-9904/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Васильченко Н.В., Леонтович К.Г., Цуркана М.І., Чалого С.Я., Черпіцької Л.Т.,
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Білогірської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим на постанову Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 18 червня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2009 року у справі №2-а-88/2008 за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Білогірської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим, третя особа - ОСОБА_1 про зобов'язанні вчинити певні дії, -
У січні 2008 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до управління праці та соціального захисту населення Білогірської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим, третя особа - ОСОБА_1, в якому просила визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати його сплатити суму допомоги по догляду за дитиною за 2007 рік відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»без врахування змін внесених Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Постановою Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 18 червня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2009 _________________________________________________________________________________________________________________
Справа № К-9904/10 Доповідач: Леонтович К.Г.
року, позовні вимоги задоволені в частині визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання відповідача виплатити суму допомоги по догляду за дитиною за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями управління праці та соціального захисту населення Білогірської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач є матір'ю малолітньої дитини, перебуває на обліку в управління праці та соціального захисту населення Білогірської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»в редакції зі змінами внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»(в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»була зупинена дія ст. 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення»Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»про зупинення на 2007 рік дії Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Таким чином, суди обґрунтовано виходили з того, що в період з 01.01.2007 р. до 09.07.2007 р., позивач мала право на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»в редакції зі змінами внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли до вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо задоволення позовних вимог в частині визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання відповідача виплатити суму допомоги по догляду за дитиною за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р.
Згідно ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Білогірської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим -відхилити.
Постанову Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 18 червня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2009 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.Г. Леонтович