04 листопада 2010 року м. Київ К-9414/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Васильченко Н.В., Леонтович К.Г., Цуркана М.І., Чалого С.Я., Черпіцької Л.Т.,
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплиця»на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 лютого 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 травня 2008 року у справі № 2-30/356-2008А за позовом Сімферопольського районного центру зайнятості до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплиця»про стягнення коштів, -
У січні 2008 року Сімферопольський районний центр зайнятості звернувся в суд з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплиця», в якому просив стягнути з відповідача 52820,24 грн. заборгованості зі сплати внесків.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 лютого 2008 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 травня 2008 року, позовні вимоги задоволені.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями сільськогосподарське товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплиця»звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Справа № К-9414/08 Доповідач: Леонтович К.Г.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Кримтеплиця»зареєстроване як платник страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Сімферопольським районним центром зайнятості 23.09.2003 р. була проведена перевірка правильності нарахування, своєчасності та повноти перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття відповідачем до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за період з 01.01.2001 р. по 31.08.2003 р.
У ході перевірки встановлено, що сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Кримтеплиця»станом на 01.09.2003 р. має заборгованість у сумі 222980,75 грн.
За результатами перевірки складений акт № 52 від 23.09.2003 р., за прострочену заборгованість відповідачу нарахована пеня в розмірі 23850,81 грн.
За період з квітня 2003 року по серпень 2003 року включно за відповідачем склалася заборгованість зі страхових внесків в сумі 52820,24 грн., в тому числі пені в сумі 617,70 грн.
Згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»№ 1533-Ш від 02.03.2000 всі роботодавці (підприємства, установи, організації і фізичні особи, які використовують найману працю) зобов'язані сплачувати збір у відповідний цільовий фонд за найманих працівників в порядку і розмірах, передбачених законом.
Відповідно до пункту 3 статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.
Якщо роботодавці несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються санкції, передбачені статтею 38 цього Закону. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.
Згідно ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.
У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
Штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення -у трикратному розмірі зазначеної суми.
Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.
Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.
Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.
Суди вірно не прийняли до уваги доводи про необхідність залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки справа під номером 2-27/9956.1-2007А (2-23/10-2005), яка знаходиться на розгляді в господарському суді Автономної Республіки Крим стосується сплати страхових внесків за інший період.
Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли до вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача 52820,24 грн. заборгованості зі сплати внесків.
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплиця»-відхилити.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 лютого 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 травня 2008 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.Г. Леонтович