25 жовтня 2010 року м. Київ К-16344/10
25 жовтня 2010 року Справа№2-а-18659/09/0570
к/с № К-16344/07
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий:Нечитайло О.М.
Судді:Бившева Л.І.,
Ланченко Л.В.,
Пилипчук Н.Г,
Степашко О.І.,
при секретарі Альошиній Г.А.
за участю представників сторін
позивача:Цейтлини Е.В.,
відповідача -1:Стеценка О.Л., Семишкура В.С.,
відповідача -2:не з'явився,
прокурора: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька
на постановуДонецького окружного адміністративного суду
від01.12.2009 р.
та ухвалуДонецького апеляційного адміністративного суду
від02.03.2010 р.
у справі№2-а-18659/09/0570
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Трубопроволочна компанія»
до1. Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька
2. Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області
за участю Прокурора Донецької області
простягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Трубопроволочна компанія»(далі -позивач, підприємство) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про стягнення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за липень 2009 р. у розмірі 1 016 284 грн. та судових витрат у розмірі 1 700 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду (суддя - Кониченко О.М.) від 01.12.2009 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду (судова колегія у складі: головуючого: Ляшенка Д.В., суддів: Колеснік Г.А., Яструбової А.І.) від 02.03.2010 р. у справі №2-а-18659/09/0570, позовні вимоги задоволені.
Обґрунтовуючи свої висновки, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що позивачем дотримано вимоги, які передбачені в п.п.7.7.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Крім цього, спірна сума бюджетного відшкодування по податковій декларації за липень 2009 року підтверджується безпосередньо актом перевірки, тому податковим органом в порушення п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 згаданого Закону не було направлено органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Не погоджуючись зазначеними судовими рішеннями, Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Донецька звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове -про відмову в позові посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
У запереченні на касаційну скаргу відповідача -1 позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення -без змін.
Письмових пояснень чи заперечень на касаційну скаргу відповідач -2 не надав.
Прокуратура Донецької області надіслала заяву про приєднання до касаційної скарги.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Судами попередніх інстанції встановлені наступні обставини.
Позивачем 10.08.2009 р. до ДПІ у Кіровському районі м. Донецька (за місцем реєстрації) була подана декларація з податку на додану вартість за липень 2009 р. Відповідно до рядка 25.1 цієї декларації сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника становить 1 020 754,00 грн. Разом із зазначеною декларацією позивачем до контролюючого органу були подані додатки №2 (довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишаться непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду), №3 (розрахунок суми бюджетного відшкодування) та № 4 (заява про повернення суми бюджетного відшкодування). Дані які містять ці додатки відповідають зазначеній у декларації позивача з податку на додану вартість за червень 2009 року суми відшкодування у розмірі 1 020 754,00 грн. та його бажання отримання цієї суми на поточний рахунок.
З 06.10.2009 р. по 12.10.2009 р. працівниками ДПІ Кіровському районі м. Донецька, на підставі поданої декларації та направлень, була здійсненна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Трубопроволочна компанія»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в установі банка за липень 2009 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01.06.2009 р. по 30.06.2009 р., за результатами якої складено акт №2768/23-4/33417411 від 15.10.2009 р.
На підставі згаданого акту податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001712340/0 від 19.10.2009 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2009 р. на 4 470 грн.
Окрім цього, судами встановлено, що актом перевірки підтверджено відображене позивачем у декларації за липень 2009 р. бюджетне відшкодування у сумі 1 016 284 грн.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши та дослідивши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачається обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України (п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).
Під визначенням бюджетного відшкодування, наведеним у п.1.8 ст.1 даного Закону слід розуміти - суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
При цьому, абз.2 п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 вказаного вище Закону чітко встановлює, що податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Зі змісту п.п.7.7.6 п.7.6 ст.7 зазначеного Закону вбачається, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
З врахуванням викладених норм законодавства та вірно встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції, що оскільки податковим органом підтверджено підприємству суму бюджетного відшкодування по декларації за липень 2009 р. у розмірі 1 016 284,00 грн., тому відповідач повинен був надіслати до органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Крім цього, суд касаційної інстанції відзначає, що відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частина 1 статті 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Таким чином, висновки судів відповідають вимогам законодавства, чинного на момент спірних правовідносин, підтверджуються встановленими по справі обставинами та не спростовуються доводами касаційної скарги.
Відповідно до ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.12.2009 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.03.2010 р. у справі №2-а-18659/09/0570 залишити без задоволення.
2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.12.2009 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.03.2010 р. у справі №2-а-18659/09/0570 залишити без змін.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: О.М. Нечитайло
Судді: Л.І. Бившева
Л.В. Ланченко
Н.Г. Пилипчук
О.І. Степашко
Суддя О.М. Нечитайло