"11" жовтня 2010 р. м. Київ К-9564/09
11 жовтня 2010 року Справа №2а-913/08-1270
к/с № К-9564/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий:Нечитайло О.М.
Судді: Бившева Л.І.
Ланченко Л.В.
Пилипчук Н.Г.
Степашко О.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14.10.2008 р.
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.01.2009 р.
у справі №2а-913/08/1270
за позовом Прокурора Антрацитівського району Луганської області в інтересах держави в особі Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області
до Відкритого акціонерного товариства «Іванівський верстатозавод»
про стягнення боргу шляхом звернення стягнення на активи,
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14.10.2008 р. (суддя -Т.С.Ушакова), залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.01.2009 р. (судова колегія у складі: головуючий суддя -Г.А.Колеснік, судді -Д.В.Ляшенко, Г.М.Міронова), частково задоволено позовні вимоги Прокурора Антрацитівського району Луганської області, заявлені в інтересах держави, в особі Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області (далі -позивач, Антрацитівська ОДПІ Луганської області), до Відкритого акціонерного товариства «Іванівський верстатозавод»(далі -відповідач, ВАТ «Іванівський верстатозавод»). Звернуто стягнення на активи відповідача на суму боргу по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 34.529,00 грн. до місцевого бюджету.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що відповідачем не було сплачено суму узгодженого податкового зобов'язання податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а тому сума податкового боргу підлягала примусовому стягненню у межах строків, встановлених Законом України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. №2181-III з наступними змінами та доповненнями (далі -Закон України №2181-ІІІ).
Позивач, не погодившись із вказаними судовими рішеннями, звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій з підстав порушення судовими інстанціями норм матеріального права просить їх скасувати в частині відмови примусового стягнення податкового боргу по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів понад 1095 днів та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.
Від відповідача письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не надійшло.
Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи. Відповідачем, як платником податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, протягом 2002 -2007 років було самостійно визначено податкові зобов'язання з зазначеного податку. У листопаді 2007 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу з відповідача по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, який станом на 01.10.2007 р. становив 86.372,00 грн., а саме: за 2002 рік -23.366,00 грн., за 2003 рік -15.810,75 грн., за 2004 рік -12.666,25 грн., за 2005 рік -13.460,00 грн., за 2006 рік -14.835,00 грн., за 2007 рік -6.234,00 грн.. Факт наявності податкового боргу відповідачем не заперечується.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, розглянувши касаційну скаргу у порядку письмового провадження, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вбачає наявність підстав для її часткового задоволення, зважаючи на наступне.
Предметом касаційного оскарження постановлених у справі судових рішень є неправильне, на думку податкового органу, застосування судовими інстанціями норм Закону України №2181-ІІІ в частині визначення, що податковий борг підлягає стягненню лише протягом 1095 днів.
Проте, як правильно встановлено попередніми судовими інстанціями, ст.15 Закону України №2181-ІІІ передбачено, що строк стягнення податкової заборгованості не може перевищувати 1095 днів, отже, при вирішенні питання за який період підлягає стягненню сума податкового боргу відповідача, суди мали керуватися саме вказаним законодавчим приписом.
В той же час, як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги контролюючим органом заявлено 01.11.2007 р., а позов задоволено лише за 2005 рік -у сумі 13.460,00 грн., за 2006 рік -у сумі 14.835,00 грн. та за 2007 рік -у сумі 6.234,00 грн..
Враховуючи викладене та зважаючи на зазначені законодавчі норми, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції, з правовою позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, було здійснено невірний розрахунок періоду, за який підлягає стягненню податковий борг платника податків.
Згідно ч.2 ст.227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на викладене, ухвалені судові рішення не можуть бути визнані повністю законними та обґрунтованими, тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, судові рішення -скасуванню, а справа №2а-913/08/1270 -направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду необхідно врахувати викладене, всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, що мають значення для її розгляду та вирішення спору по суті, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Касаційну скаргу Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14.10.2008 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.01.2009 р. у справі №2а-913/08/1270 -задовольнити частково.
2. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14.10.2008 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.01.2009 р. у справі №2а-913/08/1270 -скасувати.
Справу №2а-913/08/1270 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:Нечитайло О.М.
Судді:Бившева Л.І.
Ланченко Л.В.
Пилипчук Н.Г.
Степашко О.І.