Справа: № 2а-3849/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О.
Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
Іменем України
"11" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Петрика І.Й.,
Суддів: Земляної Г.В.,
Парiнова А.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання незаконним та скасування акту, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання незаконним та скасування акту, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
На вказану постанову суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилався на допущені порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому просив скасувати оскаржувану постанову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач 21 червня 2008 року згідно наказу № 173, як старший оперуповноважений СКР Золотоніського МВ, заступив на добове чергування в складі оперативної групи. В першій половині доби згідно особистої вказівки першого заступника начальника Золотоніського МВ позивач виїхав на службовому автомобілі в район вул. Згарська, 7-А, в м. Золотоноші, для перевірки осіб, які займаються купівлею-продажем та ремонтом транспортних засобів. Позивач провів опитування громадянина ОСОБА_4, який знаходився за вказаною адресою, про що склав пояснення. Після цього позивач вийшов з гаража та відчув різкий біль в лівій нозі, а саме: в нижню частину лівої ноги вчепилась собака.
Згідно виписки із медичної картки амбулаторного хворого та листка непрацездатності діагноз позивача встановлений як укушено-рвана інфікована рана лівої гомілки.
По завершенню лікування позивач звернувся до керівництва Золотоніського МВ та керівництва ГУ МВС України в Черкаській області для оформлення відповідних документів, щодо вказаного нещасного випадку, який трапився при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю.
За результатами звернення позивача та проведеного службового розслідування Золотоніським МВ було складено акт про нещасний випадок № 12 від 30.07.2008р. відповідно до якого було зроблено висновок, що нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю.
За результатами звернення позивача та проведеного службового розслідування Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області було складено акт про нещасний випадок № 14 від 28.12.2009р. відповідно до якого було зроблено висновок про те, що нещасний випадок стався в період проходження служби, при виконанні службових обов'язків.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Відповідно до п. 2.1 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків та професійних захворювань та аварій, що сталися в органах та підрозділах системи МВС України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 грудня 2002 року № 1346, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 січня 2003 року за № 83/7404 (далі -Порядок № 1346) розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).
Для розслідування нещасного випадку відповідно до п. 3.5 Порядку № 1346 створюється відповідна комісія.
Пунктом 3.9 Порядку № 1346 передбачено, що комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків», якщо він стався в період проходження служби під час: - перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - роботи) протягом робочого часу або, за дорученням керівника, в неробочий час; - приведення в порядок знарядь праці, засобів захисту, одягу перед початком роботи і після її закінчення, виконання правил особистої гігієни; - проведення навчання, тренувань, обов'язкових фізичних занять у встановлений час; - використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за дорученням керівника; - подання підрозділом шефської допомоги; - провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; - перебування в транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо причина нещасного випадку (у тому числі поранення) пов'язана з виконанням потерпілим службових (трудових) обов'язків або з дією на нього небезпечного чи шкідливого фактора чи середовища; - прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням керівника; - прямування до місця відрядження та в зворотному напрямку відповідно до завдання про відрядження.
Згідно пункту 3.11 Порядку № 1346 комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю», якщо він трапився в період проходження служби: - унаслідок безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо); - при ліквідації аварій, пожеж, стихійних явищ або їх наслідків; - при виконанні службового або громадського обов'язку з рятування людського життя, охорони державного, громадського або особистого майна громадян, захисту їх честі та гідності; - в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та нормативно-правовими актами МВС України.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач отримав тілесні ушкодження внаслідок контакту з твариною, в даному випадку нещасний випадок не можна кваліфікувати як такий, що трапився при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю.
Вимогами ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи викладені в апеляційній скарзі позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, які підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні, постановив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 199, 200, 205, 206 КАС України -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді: