Справа: № 2-а-1477/08 Головуючий у 1-й інстанції: Хаюк С.М.
Суддя-доповідач: Романчук О.М
Іменем України
"09" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Романчук О.М.,
суддів: Усенка В.Г.,
Зайцева М.П.,
при секретарі: Воронець Н.В.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_3 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2010 року у справі за позовом прокурора Попільнянського району в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області до ОСОБА_3 про стягнення 10200,00 гривень, -
Прокурор Попільнянського району в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення 10200,00 гривень фінансових санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2010 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеною постановою суду, відповідач по справі подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким закрити провадження у справі у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
У відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України, в зв'язку із неявкою у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, відповідно до ст. 4 КАС України правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі Конституції України та законів України.
Судом першої інстанції встановлено, що державними інспекторами Територіального управління Головної автотранспортниї інспекції у Хмельницькій області проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Так, 04.12.2006 року була здійснена перевірка транспортного засобу «Даймлер-Крайслер», д/н НОМЕР_1 при здійсненні нерегулярних перевезень «Хмельницький -Київ», який належить відповідачу, в ході якої виявлено відсутність у водія наступних документів: ліцензійної картки, дорожнього листа, договору із замовником транспортних послуг, документу, що засвідчує сплату транспортних послуг, списку пасажирів, про що складено акт № 000948 від 04.12.2006 року.
08.12.2006 року, 09.12.2006 року, 11.12.2006 року були здійснені перевірки транспортного засобу «Мерседес-Бенц», д/н НОМЕР_2 при здійсненні нерегулярних перевезень «Хмельницький -Київ», в ході якої виявлено відсутність у водія наступних документів: ліцензійної картки, дорожнього листа, договору із замовником транспортних послуг, документу, що засвідчує сплату транспортних послуг, списку пасажирів, доручення на право керування транспортним засобом, про що складено акти № 000919 від 08.12.2006 року, № 004005 від 09.12.2006 року, № 004016 від 11.12.2006 року.
23.12.2006 року була здійснена перевірка транспортного засобу «Даймлер-Крайслер», д/н НОМЕР_1 при здійсненні нерегулярних перевезень «Хмельницький -Київ», який належить відповідачу, в ході якої виявлено відсутність у водія наступних документів: ліцензійної картки, дорожнього листа, договору із замовником транспортних послуг, документу, що засвідчує сплату транспортних послуг, списку пасажирів, про що складено акт № 004101 від 23.12.2006 року.
26.12.2006 року була здійснена перевірка транспортного засобу «Мерседес-Бенц», д/н НОМЕР_3 при здійсненні нерегулярних перевезень «Хмельницький -Київ», в ході якої виявлено відсутність у водія наступних документів: договору із замовником транспортних послуг, дорожнього листа, списку пасажирів, ліцензійної картки, доручення на право керування транспортним засобом, документу, що засвідчує сплату транспортних послуг, про що складено акт № 004042 від 26.12.2006 року.
За наслідками розгляду перелічених актів начальником Територіального управління Головної автотранспортниї інспекції у Хмельницькій області 17.01.2007 року винесено постанови № 003915, № 003916, № 003917, № 003918, № 003919, № 003921 про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 1700,00 гривень за кожне порушення.
Загальна сума нарахованих фінансових санкцій становить 10200,00 гривень.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт».
Так, відповідно до ст. 34 цього Закону автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання першої медичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань автомобільного транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Відповідно до ст. 39 цього Закону автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для нерегулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті.
Відповідно до п. 1 вказаного Порядку цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень.
Відповідно до п. 2, 3 Порядку державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, мм. Києві та Севастополі.
Пунктом 20 Порядку передбачено, що за результатами перевірки складається акт.
Відповідно до п. 25 Порядку справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Відповідно до п. 26 Порядку справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
Відповідно до п. 27 Порядку у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
При вчиненні однією особою двох або більше правопорушень фінансове стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.
Постанови начальника Територіального управління Головної автотранспортниї інспекції у Хмельницькій області № 003915, № 003916, № 003917, № 003918, № 003919, № 003921 від 17.01.2007 року про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 1700,00 гривень за кожне порушення ОСОБА_3 були оскаржені до Житомирського окружного адміністративного суду, яким постановою від 21.05.2009 року ОСОБА_3 було відмовлено у задоволенні позову.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволеню.
Щодо посилань відповідача в апеляційній скарзі на те, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, колегія суддів вважає за необхідне відзначити наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається представництво інтересів нромадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Формами представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.
У даному випадку прокурор Попільнянського району звернувся до суду в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області за захистом порушених інтересів.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'яку з чим, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий-суддя:
Судді: