Справа: № 2-а-1085/09/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Аліменко В.О.
Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
Іменем України
"09" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Бєлової Л.В., Бистрик А.М.,
при секретарі: Козловій І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Могилів-Подільський машинобудівний завод ім. С.М. Кірова»на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16.03.2009 у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Могилів-Подільський машинобудівний завод ім. С.М. Кірова»до Управління Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському про скасування та визнання нечинним рішення суб'єкта владних повноважень, -
20.02.2009 ВАТ «Могилів-Подільський машинобудівний завод ім. С.М. Кірова»звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до УПФУ у м. Могилів-Подільському про скасування та визнання нечинним рішення № 1 від 13.01.2009 на суму 12 951, 42 грн. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків. В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що оспорюване рішення винесено з порушенням Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до ПФУ, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, а тому підлягає скасуванню.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 16.03.2009 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ВАТ «Могилів-Подільський машинобудівний завод ім. С.М. Кірова»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено наступне.
Відповідно до рішення УПФУ у м. Могилів-Подільському № 1 від 13.01.2009 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом ПФ до ВАТ «Могилів-Подільський машинобудівний завод ім. С.М. Кірова» застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 10434,81 грн. та нарахована пеня в розмірі 2516,61 грн.
Порядок сплати страховіх внесків, стягнення недоїмки, нарахування штрафів та пені регулюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період (календарний місяць), не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. При цьому базовим періодом для позивача є календарний місяць.
Згідно ч. 10 ст. 20 Закону, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно - правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем несвоєчасно сплачувались страхові внески до Пенсійного фонду.
У відповідності до ч. 1 та 2 ст. 106 Закону, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
У відповідності до п. п. 2 п. 9 ст. 106 Закону, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу;
Вказана норма корреспондується з п. п. 9.3.2 п. 9.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1.
Так, згідно вказаного пункту, у разі, коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: при затримці їх сплати у строк до 30 календарних днів включно, - 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум; при затримці їх сплати у строк до 90 календарних днів включно, - 20 відсотків зазначених сум; при затримці їх сплати понад 90 календарних днів, - 50 відсотків зазначених сум.
При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14.
Рішення про застосування штрафів, зазначених у цьому підпункті, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків:
1) при затримці до 30 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі десяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.
Тобто, рішення виноситься одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 1 до 30 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;
2) при затримці сплати страхових внесків до 90 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі двадцяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.
Тобто, рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 31 до 90 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;
3) при затримці сплати страхових внесків, що є більшою 90 календарних днів, рішення виноситься у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) недоїмки.
Рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми недоїмки, незалежно від кількості випадків сплати за цей період.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.
У відповідності до п. 10.5 інструкції № 21-1, рішення про нарахування пені посадові особи органів Пенсійного фонду виносять одночасно з прийняттям рішення про застосування фінансових санкцій, зазначених у підпункті 9.3.2 пункту 9.3 цієї Інструкції за формою згідно з додатком 14 цієї Інструкції, яке протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається страхувальнику з повідомленням про вручення.
У відповідності до ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Ч. 15 ст. 106 вищевказаного Закону, передбачає, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені штрафів не застосовується.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що факт несвоєчасно винесеного рішення від 13.01.2009, яке за собою не потягнуло зміни процентної ставки штрафу, яка застосовується УПФ в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків та суми нарахування пені не може бути підставою для скасування вказаного рішення відповідача.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що вимоги УПФУ у м. Могилів-Подільському випливають із наданих йому владних повноважень, грунтуються на діючих нормах закону.
Вказаним спростовуються доводи апеляційної скарги, а тому є такими, що задоволенню не підлягають.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Могилів-Подільський машинобудівний завод ім. С.М. Кірова»-залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16.03.2009 -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: Л.В. Бєлова
А.М. Бистрик
Повний текст виготовлено 15 листопада 2010 року.