Справа: № 2а-4566/09/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.
Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
Іменем України
"09" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Бєлової Л.В., Бистрик А.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10.11.2009 у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області, про скасування постанови від 30.09.2009 про стягнення виконавчого збору в розмірі 850 грн., -
26.10.2009 ГУ ПФ у Вінницькій області України звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Вінницькій області, про скасування постанови державного виконавця Ковальчук О.М. від 30.09.2009 про стягнення виконавчого збору в розмірі 850,00 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що не міг виконати в добровільному порядку рішення Тульчинського районного суду Вінницької області та перерахувати пенсію ОСОБА_2, оскільки на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження в ГУПФУ у Вінницькій області пенсійна справа вказаної особи була відсутня, у зв'язку з тим, що її передано до ГУПФУ у Волинській області. Проте, на думку позивача, вказані обставини державним виконавцем до уваги не взято, що свідчить про неправомірність винесення постанови про стягнення виконавчого збору.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 10.11.2009 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ГУ ПФ у Вінницькій області України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та просить прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.
Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, а також керуючись правилами ч. 6 ст. 12 КАС України колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв відповідно до норм чинного законодавства, а постанова державного виконавця про стягнення з боржника - ГУ ПФУ у Вінницькій області виконавчого збору винесеного на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених законом.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
29.07.2009 заступником начальника Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Вінницькій області винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 27.10.2008 у справі № 2-а-4004/07, виданого Тульчинським районним судом Вінницької області, відповідно до якого ГУ ПФУ у Вінницькій області зобов'язано провести перерахунок пенсії ОСОБА_2
Вищевказаною постановою боржнику надано строк для добровільного виконання виконавчого документа до 05.08.2009.
21.08.2009 позивач надіслав на адресу відповідача лист № 1897/06-36 в якому повідомив останнього про неможливість виконати виконавчий лист у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не перебуває на обліку ГУ ПФУ у Вінницькій області.
26.08.2009 заступником начальника Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Вінницькій області винесено постанову про накладення на позивача штрафу за невиконання без поважних причин рішення суду та направлено лист, яким зобов'язано виконати рішення суду в строк до 02.09.2009 (а.с. 37).
До вказаного строку рішення виконано не було та лише 23.09.2009 позивач листом повідомив відповідача про повне виконання виконавчого листа від 27.10.2008 у праві № 2-а-4004/07 (а.с. 14-15).
30.09.2009 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с. 20) та постанову про стягнення з боржника виконавчого збору (а.с. 18).
У матеріалах справи наявне судове рішення, яке набрало законної сили та діяло на момент здійснення державним виконавцем дій з виконання виконавчого листа а саме: постанова Тульчинського районного суду Вінницької області у справі № 2-а-4007/07.
В силу ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно вимог п. 2 ст. 255 КАС України - обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Згідно ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
У відповідності до ч. 1 ст. 76 вищевказаного Закону після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.
У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством і призначає новий строк виконання.
Ст. 46 вказаного Закону, передбачено, що у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність належних та достовірних доказів стосовно вчинення позивачем будь-яких дій спрямованих на виконання судового рішення, яке набрало законної сили та виконання у добровільному порядку виконавчого листа у строки визначені в постанові про відкриття виконавчого провадження та у постанові про вікладення виконавчих дій.
Судом першої інстанції встановлено,що за невиконання в зазначені терміни без поважних причин судового рішення, 26.08.2009 на позивача накладено штраф у розмірі 340 грн. та надано новий термін для виконання до 02.09.2009 (а.с. 36). Зазначену вимогу державного виконавця позивачем не виконано.
Виконання зазначеного виконавчого листа було здійснено позивачем 30.09.2009, тобто за межами визначеного державним виконавцем терміну, підтвердженням чого є копії листа № 2166/06-36/09 від 23.09.2009 (а.с. 39-40) та доручення на одноразову виплату пенсії (допомоги) пенсіонеру (а.с. 58).
У зв'язку з виконанням виконавчого листа від 27.10.2008 у справі № 2-а-4004/07 відповідачем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с. 42).
Колегія суддів критично ставиться до наведених позивачем обгрунтувань неможливості виконання виконавчого листа від 27.10.2008, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що пенсійна справа дійсно направлялась до ГУ ПФУ у Волинській області та одержана останнім, а також те, що на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про відкладення виконавчих дій та перебування її у зазначеному управлінні.
Крім цього, колегія суддів погоджуєть з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не надав належних та достатніх обгрунтувань з приводу того, чому після набрання рішенням у справі № 2-а-4004/07 законної сили воно не було виконане добровільно, а пенсійна справа, як стверджує позивач, була направлена в ГУ ПФУ іншої області.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач у випадку винекнення обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, а саме у разі відсутності в ГУПФУ у Вінницькій області пенсійної справи ОСОБА_2, міг звернутися на підставі ст. 263 КАС України із заявою про відстрочення виконання рішення суду або із заявою про зміну сторони виконавчого провадження. Оскільки позивачем таких заяв ненадано, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому остання задоволенню не підлягає.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області -залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10.11.2009 -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: Л.В. Бєлова
А.М. Бистрик