Справа: № 2-а-11194/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкін С.В.
Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
Іменем України
"09" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Бєлової Л.В., Бистрик А.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 - представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.10.2009 у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Чернігівській області про скасування акту перевірки, -
18.09.2009 ФОП ОСОБА_3 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до ТУ ГДІ на автомобільному транспорті у Чернігівській області про скасування акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт № 134909 від 17.06.2009. Свої вимоги мотивує тим, що автобус Мерседес державний номерний знак НОМЕР_1, який належить йому на підставі свідоцтва про державну реєстрацію, був наданий в оренду ПП «Комфорт-Десна», яке ним користується, експлуатує автобус і несе за це повну відповідальність на підставі договору оренди від 30.09.2008, а тому позивачем не порушено законодавства про автомобільний транспорт.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.10.2009 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник ФОП ОСОБА_3 -ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були належним чином повідомлені, що є підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження в порядку ст. 197 КАС України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника позивача підлягає частковому задоволенню, оскаржувана постанова суду -скасуванню, провадження у справі закриттю з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що справа, яка розглядається, є адміністративною. Проте цей висновок не можна визнати обґрунтованим.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАСУ необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.
Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.
Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту.
Отже, акт перевірки не породжує певних правових наслідків, висновки акту не мають обов'язкового характеру для позивача, в зв'язку з чим відсутнє порушення його прав.
Якщо виходити з системного аналізу норм чинного законодавства, то такі акти не можна визначити як документи, які містять норми права загальної або індивідуальної дії. Вони не можуть створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство та не мають обов'язкового характеру для суб'єкта по відношенню, до якого вони винесенні.
Тобто акти, складені за результатами проведеної перевірки, не мають обов'язкового характеру і не набувають статусу рішення в розумінні п. 1 частини 2 статті 17 КАС України, внаслідок чого не можуть бути оскарженні в адміністративному суді в порядку адміністративного судочинства.
Порушення наведених норм процесуального права є підставою для скасування постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.10.2009 та закриття провадження у справі відповідно до вимог ст.ст. 203, 157 КАС України (справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства).
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі -закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 157, 160, 167, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - ОСОБА_2 -задовольнити частково, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.10.2009 -скасувати.
Провадження у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Чернігівській області про скасування акту перевірки закрити.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: Л.В. Бєлова
А.М. Бистрик