ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
28 липня 2008 року < Час проголошення > № 13/167
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Степанюка А.Г. при секретарі судового засідання Федоровій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм"
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва
про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішення: №0007302312/0 від 27.09.07 р., №0007312312/0 від 27.09.07р., №0007302312/1 від 25.12.07 р., №0007312312/1 від 27.09.07 р., №0007302312/2 від 25.02.08 р., №0007312312,2 від 25.02.08 р., №001
На підставі ч. З ст. 160 КАС України в судовому засіданні 28.07.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Прайм»(надалі - Позивач), позовні вимоги обґрунтовує тим, що Державною податковою інспекцією в Шевченківському районі м. Києва (надалі -Відповідач) в період з 30.07.07 р. по 10.09.07 р. була проведена виїзна планова перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.04 р. по 31.03.07 р.
В ході перевірки були виявлені порушення вимог п.5.1., п.п.5.3.9, п.5.3, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(надалі - Закон), та вимог п.п.7.4.1 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(надалі -Закону про ПДВ). Дані порушення зафіксовані в акті перевірки від №2970/1/23-12/32385604 від 17.09.07 р.
На підставі даного акту Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №007302312/0 та №0007312312/0.
В адміністративному порядку вищевказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені до Відповідача. За результатами розгляду якої було прийнято Рішення № 6796/10/25-007 від 14.12.2007 р. яким податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення та збільшено суму штрафної санкції визначеної в податковому повідомленні-рішенні від 27.09.2007 р. № 0007312312/0 за платежем податок на прибуток на 1718,7 грн. на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
20.12.2007 р. Позивач направив повторну скаргу до Державної податкової адміністрації м. Києва, за результатами якої було прийнято рішення про результати розгляду повторної скарги від 25.02.2008 р. № 612/10/25-114, згідно якого ДПА у м. Києві залишило без змін податкові повідомлення-рішення від 27.09.2007 р. № 0007302312/0 та № 0007312312/0 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва з урахуванням рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про результати розгляду первинної скарги, а скаргу Позивача від 20.12.2007 р. № 7с20 - без задоволення.
07.03.2008р. Позивач направив скаргу в Державну податкову адміністрацію України, за результатами розгляду якої було прийнято Рішення про результати розгляду повторної скарги від 08.05.2008 р. № 4389/6/25-0515, згідно якого скарга Позивача залишена без задоволення, а рішення податкових органів без змін.
Останній вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням вимог чинного законодавства України та підлягають скасуванню.
Також, в судовому засіданні 28.07.08 р. Позивач подав клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до якого просить також скасувати податкові повідомлення рішення від 13.05.08 р. №0007302312/3, №0007312312/3, 0010312312/2 які були прийняті після відмови у задоволенні повторної скарги до ДПА України від 08.05.08 р. рішенням №4389/6/25-0515.
Розглянувши дане клопотання в судовому засіданні, заслухавши представників сторін, суд клопотання Позивача про уточнення позовних вимог задовольнив.
Відповідач у письмовому запереченні на позов повідомив, що проти позову заперечує. При цьому посилається на те, що в ході перевірки зафіксовано договірні стосунки з «МАС Медіа Інвест Груп»№6Д/18 від 24.02.06 р. про надання послуг по маркетинговому дослідженню ринку азотних добрив України. Відповідно до акту прийому передачі виконаних робіт від 30.03.06 р. та податкової накладної №1066/1 від 01.04.06 р. сплачено 59 736,00 грн. в т.ч. -ПДВ -9 956,00 грн. Встановлено відсутність письмового звіту вказаного вище маркетингового дослідження. Крім того Відповідач вважає, що дана операція є нетиповою для Позивача та не пов'язана з веденням господарської діяльності. порушено вимоги п.5.1 ст. 5 Закону в частині віднесення до складу валових витрат витрати по маркетинговому дослідженню ринку азотних добрив України на суму 49 780,00 грн. (без врахування ПДВ) та п.п.7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону про ПДВ оскільки включено податок на додану вартість з вартості послуг до складу податкового кредиту в сумі 9956,00 грн.
Крім цього в ході перевірки представниками Відповідача були виявлені типові договірні відносини Позивача з: ТОВ «ТК «Нафта-Гефест»договір №12/01-02 від 01.12.05 р. про надання послуг по дослідженню ринку збуту, про рух та реалізацію нафтопродуктів та пошук покупців. Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт від 30.12.05 р. та податкової накладної №31 від 31.12.05 р. сплачено 21 680,00 грн. в т.ч. ПДВ -3613,33 грн. Згідно даного акту ТОВ «Нафта-Гефест»пропонує Позивачу співпрацювати з ПММ ТОВ ВКФ «Гефест-Трейд», хоча було встановлено, що протягом 2005 р. Позивач мав самостійні фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ ВКФ «Гефест-Трейд»; ТОВ «Дока-Техно»договір №07-03/01 від 01.03.07 р. про надання інформаційних послуг та послуг по пошуку покупців на ТМЦ. Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт від 30.03.07 р. та податкової накладної від 31.03.07 р. сплачено 27 500 грн. в т.ч. ПДВ -4 583,33 грн.. Відповідач зазначає, що в ході перевірки не було знайдено документального підтвердження доцільності витрат по даним договорам. Такими діями, на думку Відповідача, Позивач порушив пп..5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону.
Також, зафіксовано договірні взаємовідносини Позивача з: ТОВ «Юридична консалтингова компанія»договір №01/05-04 від 12.05.04 р. про надано юридичних та консалтингових послуг. Відповідно до податкових накладних №650 від 18.09.04 р., №712 від 30.09.04 р., №713 від 30.09.04 р., №722 від 14.10.04 р. перераховано кошти на загальну суму 63 573,00 грн. в т.ч. ПДВ -10595,50 грн.; ТОВ «Ліста-Т»договір №01/10 про надано юридичних та консалтингових послуг. Згідно акту виконаних робіт 29.10.04 р. та податкової накладної №768 від 29.10.04 р. сплачено 24 000,00 грн. в т.ч. ПДВ -4 000,00 грн. Відповідач зазначає, що по даним операціям відсутні письмові звіти про виконану роботу які, на думку представників Відповідача, є підтвердженням надання консультаційних послуг. Відповідач переконаний, що вказаними діями Позивач порушив вимоги п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону та п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону про ПДВ.
Вище перераховані порушення зафіксовані в акті перевірки від 17.09.07 р. №2970/1/23-12/32385604, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши докази, суд -
Позивач, відповідно до довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА №1154790 є юридичною особою та діє на підставі статуту.
В період з 30.07.07 р. по 10.09.07 р. Відповідачем проводилась виїзна планова перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.04 р. по 31.03.07 р. В ході перевірки представниками Відповідача було встановлені порушення: вимоги п.5.1, п.п.5.3.9, п.5.3, ст.5 Закону, що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку за прибуток на загальну суму - 40900 грн., в т.ч.: в 2004році на суму 18200 грн., в 2005році на суму 4625,00 грн., в І кварталі 2006 року на суму 12445,00 грн., в І кварталі 2007року на суму 5729,00грн.; та вимоги пп. 7.4.1 та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ, що призвело до завищення сум податкового кредиту на загальну суму 32747грн., в т.ч.: за квітень 2006р. на суму 9956,0 грн.; грудень 2005р. на суму 3613,0 грн.; березень 2007р. на суму 4583,0 грн.; вересень 2004р. на суму 10150,0 грн.; жовтень 2004р. на суму 4445,0 грн. Порушено п.п.4.2.9 "г" п.4.2 ст.4, п.п. "а" п.17.2 ст.17, п.п. "а" п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" за 2004-2006рік заниження податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб в сумі 15,44 грн.. Порушено ст. 11 Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" та п. 3.4. ст. З "Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого податку", затвердженого наказом ДПА України від 29.09.03 № 451 про що складено акт перевірки №2970/1/23-12/32385604 від 17.09.07 р. На підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення: №0007302312/0 від 27.09.2007 р.; №0007312312/0 від 27.09.2007 р.; №0007302312/1 від 25.12.2007 р.; №0007312312/1 від 25.12.2007 р.; №0010312312/0 від 25.12.2007 р.; №0007302312/2 від 25.02.2008 р.; №0007312312/2 від 25.02.2008 р.; №0010312312/1 від 25.02.2008 р.; №0007302312/3 від 13.05.2008 р.; №0007312312/3 від 13.05.2008 р.; №0010312312/2 від 13.05.2008 р.
Суд, здійснивши аналіз норм чинного законодавства, на які посилаються сторони, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
При цьому судом враховується, що при взаємовідносинах Позивача з ТОВ «Мас Медіа Ін вест Груп»(договір №6Д/18 від 24.02.06 р.) суд бере до уваги, що згідно статутних документів, одним з основних видів діяльності є оптова торгівля хімічними продуктами (підклас 51.55.0 за КВЕД). Вказаний підклас включає, зокрема, оптову торгівлю добривними та агрохімічними продуктами. Також береться до уваги, висновок №5561/5562 від 03.07.08 р. експертного дослідження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (надалі -Висновок експерта), в якому експерт зазначає, що витрати платника податку на дослідження кон'юнктури ринку збуту та/або аналіз динаміки попиту на продукцію має безпосереднє відношення до організації продажу товарів, то такі документально підтверджені (наявні договори, акти, звіти) витрати платника податку має право віднести до складу валових витрат та має право на формування податкового кредиту.
Досліджуючи договірні взаємовідносини Позивача з ТОВ «Нафта-Гефест»(договір №12/01-02 від 01.12.05 р.) та ТОВ «Дока-Техно»(договір №07-03/01 від 01.03.07 р.) суд прийшов до висновку, до між сторонами було належним чином укладені договори, акти виконаних робіт, податкові накладні тощо.
Підпункт 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону передбачає, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Положення даної статті не передбачає наявність документів, які мають підтверджувати доцільність витрат підприємства. Суд вважає, що Відповідач не навів належного нормативно-правового обгрунтування своїх дій. Також береться до уваги посилання Позивача на положення ст. 627 Цивільного кодексу України яка передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу тощо.
Позицію суду підтверджує і Висновок експертного дослідження, в якому зазначено, що жодним нормативно-правовим актом не визначені права податкових органів щодо аналізу доцільності чи не доцільності проведення витрат підприємством, адже ці питання можуть вирішуватись тільки власниками підприємства та керівниками. Так, виходячи з чинного законодавства України, жоден нормативно-правовий акт не визначає форму документа, який підтверджує доцільність валових витрат, а тому висновки Відповідача про відсутність документального підтвердження доцільності валових витрат, що привело до неправомірного віднесення до валових витрат витрати по вищевказаним договорам експертом не підтверджується.
Розглядаючи договірні взаємовідносини Позивача з ТОВ «Юридична консалтингова компанія»(договір №01/05-04 від 12.05.04 р.) та ТОВ «Ліста-Т»(договору №01/10) встановлено, що Позивач отримав юридичні та консалтингові послуги. Суд враховує, що аналогічна ситуація була досліджена під час аналізу взаємовідносин ТОВ «Нафта-Гефест»та ТОВ «Дока-Техно», при якій було доведено помилковість застосування Відповідачем положень ст. 5 Закону.
Отже, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення рішення №0007302312/0 від 27.09.2007 р.; №0007312312/0 від 27.09.2007 р.; №0007302312/1 від 25.12.2007 р.; №0007312312/1 від 25.12.2007 р.; №0010312312/0 від 25.12.2007 р.; №0007302312/2 від 25.02.2008 р.; №0007312312/2 від 25.02.2008 р.; №0010312312/1 від 25.02.2008 р.; №0007302312/3 від 13.05.2008 р.; №0007312312/3 від 13.05.2008 р.; №0010312312/2 від 13.05.2008 р. винесені Відповідачем на підставі акту перевірки від 17.09.07 р. №2970/1/23-12/32385604 прийняті з порушенням норм чинного законодавства та підлягають скасуванню.
Відповідно до ч. З ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Стаття 94 КАС України передбачає, що судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 71, 94, 158-163 КАС України, адміністративний суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Скасувати податкові повідомлення-рішення №0007302312/0 від 27.09.2007 р.; №0007312312/0 від 27.09.2007 р.; №0007302312/1 від 25.12.2007 р.; №0007312312/1 від 25.12.2007 р.; №0010312312/0 від 25.12.2007 р.; №0007302312/2 від 25.02.2008 р.; №0007312312/2 від 25.02.2008 р.; №0010312312/1 від 25.02.2008 р.; №0007302312/3 від 13.05.2008 р.; №0007312312/3 від 13.05.2008 р.; №0010312312/2 від 13.05.2008 р. Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм»м. Київ (юр. адреса, вул. Володимирська, 46 код 32385604) 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А. Степанюк