Постанова
Іменем України
25 грудня 2008 року Справа № 2-7/9509-2008
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Ялтинської міської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 21.10.2008 у справі №2-7/9509-2008
за позовом приватного підприємства "Омега Інжиніринг" (вул. Красноармійська, 10-4,Ялта,98604)
до Ялтинської міської ради (пл. Радянська, 1,Ялта,98600)
про визнання права власності
Позивач, приватне підприємство "Омега Інжиніринг" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Ялтинської міської ради про визнання права власності на об'єкти нерухомості, які розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Ялта, вул. Дарсановська,19-А, а саме: адміністративну будівлю літер А та літер П, майстерні літері В,К,Р,С, склади літери Г, Д, Е, Н, М, столярні цехи літери И,Л, навіси літери О,Т,У,Ф, вбиральню літер Ж, насосну літер З.
Позовні вимоги заявлені на підставі статті 375 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.10.2008 року у справі № 2-7/9509-2008 (суддя Дворний І.І.) позов задоволено.
Визнано право власності на на об'єкти нерухомості, які розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Ялта, вул. Дарсановська,19-А, а саме: адміністративну будівлю літер А та літер П, майстерні літері В,К,Р,С, склади літери Г, Д, Е, Н, М, столярні цехи літери И,Л, навіси літери О,Т,У,Ф, вбиральню літер Ж, насосну літер З.
При прийнятті судового рішення суд першої інстанції встановив факт самочинного будівництва нерухомого майна, однак дійшов висновку, що згідно зі статтею 331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Суд першої інстанції керувався вимогами ч. 3, 5 статті 376 Цивільного кодексу України.
Ялтинська міська рада оскаржує рішення господарського суду Автономної Республіки Крим у з'вязку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
Так, на думку Ялтинської міської ради , судом першої інстанції порушені приписи статті 328, 331, 332 Цивільного кодексу України, оскільки у позивача відсутні відповідні документи та узгоджений проект. Суд визнав право власності за позивачем на об'єкт, на який не надано суду ніякого дозволу на проведення будівельних робіт. Крім того, на думку відповідача, частиною 2 статті 376 Цивільного кодексу України встановлена неможливість набування права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.
Окрім того, відповідач вважає себе неналежним відповідачем у даній справі, оскільки Ялтинська міська рада не спроможна реєструвати права власності на нерухоме майно.
Доводи відповідача мотивовані також іншими підставами, викладеними у апеляційній скарзі, що не мають значення для розгляду справи по суті.
У судове засідання 25 грудня 2008 року представники сторін не з'явились, про місце і час розгляду апеляційної скарги сторони були повідомлені належним чином.
Враховуючи те, що явка представників сторін не визнавалась обов'язковою та є правом, а не обов'язком учасників судового процесу, а також те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін, за наявними в матеріалах справи доказами.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, позовні вимоги про визнання права власності на нерухомі об'єкти , позивачем мотивовані: наявністю державного акту на право постійного використання землі серії І КМ № 002765, статтею 375 Цивільного кодексу України.
Проте, державний акт на право постійного використання землі серії І КМ № 002765 надає позивачу лише право користування земельною ділянкою для розміщення та обслуговування виробничо - будівельної бази. (а.с.44-45).
Матеріали справи свідчать про те, що на вказаній земельній ділянці позивачем були самовільно збудовані об'єкти нерухомого майна, цей факт сторонами не заперечується.
Після здійснення будівництва на замовлення позивача Ялтинським бюро технічної інвентаризації було проведена інвентаризація нерухомого майна зі складання технічного паспорту.
Відмова Ялтинської міської ради в реєстрації права власності на забудовані об'єкти стала приводом для звернення до суду з позовом.
Ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку щодо правомірності позовних вимог, посилаючись на приписи статті 376 Цивільного кодексу України, якими встановлено, що право власності на самочинне забудоване нерухоме майно може бути визнано за особою за рішенням суду.
Судова колегія розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу визнає такою, що підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції визнає таким, що підлягає скасуванню із прийняттям нового судового рішення про відмову позивачу у позові, у зв'язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права та невідповідністю висновків викладених у рішенні суду обставинам справи, виходячи із наступного.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права. Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги якого звернені до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно.
Об'єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою ж позову є обставини, які підтверджують право власності позивача на це майно. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача певних доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема із правочинів, та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Вирішуючи по суті переданий на розгляд господарського суду спір про визнання права власності, суд повинен встановити, зокрема, факт відведення заявнику земельної ділянки в користування чи власність для зазначених цілей.
Втім, судом першої інстанції не взято до уваги вимоги Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власників на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.02, згідно з яким оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування - фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети.
Відповідно до пункту 2 статті 331 Цивільного кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно із частиною 3 статті 18 Закону України "Про основи містобудування" від 16.11.1992 № 2780-12, закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється.
Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Таким чином у суду відсутні правові підстави для визнання за позивачем права власності на підставі статті 331, 376 Цивільного кодексу України.
Окрім того, судова колегія вважає за необхідним зазначити не порушення судом першої інстанції вимог статті 83 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем заявлені позовні вимоги на підставі статті 375 Цивільного кодексу України, а не ч. 3 та ч. 5 статті 376 Цивільного кодексу України, про що зазначено у рішенні місцевого господарського суду.
Судова колегія також погоджується з доводами Ялтинської міської ради про те, що відповідно до статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", місцеві ради не можуть бути належними відповідачами за позовами до них про визнання права власності на об'єкти нерухомості.
Висновку про наявність підстав для задоволення позову суд першої інстанції дійшов без усебічного з'ясування обставин, що мають значення для справи, чим порушив вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Ялтинської міської ради задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.10.2008 року у справі № 2-7/9509-2008 скасувати.
2. Прийняти нове рішення.
3. У задоволенні позову приватного підприємства "Омега Іжиніринг" до Ялтинської міської ради про визнання права власності на об'єкти нерухомості, які розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Ялта, вул. Дарсановська,19-А, а саме: адміністративну будівлю літер А та літер П, майстерні літері В,К,Р,С, склади літери Г, Д, Е, Н, М, столярні цехи літери И,Л, навіси літери О,Т,У,Ф, вбиральню літер Ж, насосну літер З. - відмовити .
Головуючий суддя
Судді