Ухвала
Іменем України
04 вересня 2008 року С права № 5020-4/069
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
Черткової І.В.,
секретар судового засідання
за участю представників сторін:
позивач - фізична особа - підприємець - ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_1 від 03.12.99;
представник позивача - ОСОБА_3, довіреність № 1-282 від 21.02.08;
представники відповідача: Лапшин Олексій Валентинович, довіреність № 59/10/10 від 09.01.08; Мішуткін Михайло Вікторович, довіреність № 403/10/10 від 22.01.08;
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя Остапова К.А.) від 12 червня 2008 року по справі № 5020-4/069
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя (вул. 7 Ноября, 3, Севастополь, 99042)
про визнання недійсним рішення
За результатами перевірки з питань контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового обігу господарської одиниці, яка належить суб'єкту підприємництва ОСОБА_2, а саме: торгівельного павільйону „Влада”, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (акт перевірки № 2704259/2330 від 07.09.2007), а також в порядку апеляційного узгодження Державною податковою інспекцією у Балаклавському районі міста Севастополя було прийнято рішення № 0004812330/0 від 14.09.2007 про застосування штрафних санкцій у розмірі 12886,85 грн., з яких 85,00 грн. -за проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування товарів та 12801,85 грн. - за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
Перевіркою виявлено порушення пунктів 11, 13 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Так, податковим органом встановлено, що у перевіряємому торгівельному павільйоні при реалізації 1 пляшки коньяку за ціною 44,20 грн., 1 пляшки коньяку за ціною 30,60 грн., 1 коробки цукерок за ціною 26,60 грн. розрахункова операція на загальну суму 101,40 грн. була проведена продавцем ОСОБА_6 через реєстратор розрахункових операцій Міпі 500.02 МЕ (заводський номер ПБ 50007564, свідоцтво №2704000519 від 30.04.2002 видано Державною податковою інспекцією в Балаклавському районі міста Севастополя) без використання режиму попереднього програмування найменування товару. Крім того, виявлена невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків суми коштів, яка зазначена в денному звіті, на 2560,37 грн.
Постановою господарського суду міста Севастополя від 12 червня 2008 року у справі № 5020-4/069 відмовлено в задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в Балаклавському районі міста Севастополя про визнання недійсним рішення.
При прийнятті постанови місцевий господарський суд не знайшов підстав для задоволення позову та зазначив, що штрафні санкції застосовані до позивача цілком правомірно, оскільки з його боку дійсно були порушення діючого законодавства.
Позивач оскаржує вказаний судовий акт у зв'язку із порушенням судом норм матеріального та процесуального права, а також невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Більш детально доводи сторони викладені безпосередньо в апеляційній скарзі, а також наданих судовій колегії доповненнях до неї.
Відповідач надав до апеляційного господарського суду заперечення на апеляційну скаргу, згідно яких вважає постанову суду першої інстанції обгрунтованою та законною, проти її зміни або скасування заперечує.
Розпорядженням Першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Видашенко Т.С. від 12 серпня 2008 року у складі колегії суддів Черткову І.В. та Гоголя Ю.М. замінено на суддів Голика В.С. та Волкова В.В., головуючим у справі призначено суддю Голика В.С.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Сотула В.В. від 04 вересня 2008 року у складі колегії суддю Волкова К.В. замінено на суддю Черткову І.В.
Судова колегія, розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу визнає такою, що не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Статтями 1 та 2 Закону України „Про державну податкову службу у України” № 509-ХІІ від 04 грудня 1990 року передбачено, що до завдань органів державної податкової служби відноситься у тому числі здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Відповідно до статті 15 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265/95-ВР від 06 липня 1995 року контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Згідно зі статтею 16 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Відповідно до частини 4 статті 16 вказаного Закону планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Як вбачається з матеріалів справи, планова перевірка торгівельного павільйону „Влада”, який належить позивачеві, здійснювалась згідно з планом контрольно-перевірочної роботи сектора оперативного контролю на вересень 2007 року відповідача, на підставі направлення на перевірку №166 від 05.09.2007, про що зроблений відповідний запис в Акті перевірки.
Вказана перевірка була проведена на підставі плану-графіку, посвідчень, направлення та відповідно до вимог розділу 4 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, тобто була плановою. Як правильно зазначає місцевий господарський суд, діючим законодавством України не передбачений порядок та спосіб проведення таких перевірок, а тому відповідач не міг порушити його порядок.
Частиною 2 статті 16 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” дійсно передбачений лише порядок проведення планових перевірок суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб, а також осіб, які придбали спеціальній або пільговий торговий патент, до яких позивач відноситься.
Частиною 8 статті 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” встановлені підстави та порядок проведення трьох видів перевірок щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів): планова виїзна (фінансово-господарська діяльність), позапланова виїзна (при наявності визначених обставин, перелік яких є вичерпним), та позапланова.
Необхідність прийняття керівником рішення, яке оформлюється наказом, передбачена лише при проведенні позапланової виїзної перевірки, але такої відповідач не здійснював.
Відповідно до статті 2 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
У разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність (стаття 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг").
Судова колегія погоджується із місцевим господарським судом у тому, що допущення позивачем такого порушення, як невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, підтверджена актом перевірки № 2704259/2330 від 07.09.2007, описом фактичної наявності коштів, підписаним реалізатором ОСОБА_6, денним Х-звітом.
Підтверджується матеріалами справи і порушення позивача, яке виразилось у невикористанні режиму попереднього програмування найменування товару. Колегія суддів вважає належним доказом у даному випадку акт перевірки № 2704259/2330 від 07.09.2007, а також фіскальний чек від 07.09.2007 (а.с. 55), в якому операція по придбанню 1 коробки цукерок за ціною 26,60 грн. зазначена як „робота РК”.
Таким чином, на думку апеляційного господарського суду, позивачем не були виконані вимоги пунктів 11, 13 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а тому податковий орган правомірно застосував до нього штрафні санкції в розмірі 12886,85 грн.
Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на викладене, позивач не довів а ні суду першої інстанції, а ні суду апеляційної інстанції обґрунтованість своїх вимог, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.
Приймаючи до уваги наведене, судова колегія вважає, що господарським судом міста Севастополя правильно застосовані норми процесуального і матеріального права, постанова суду відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, встановлені в ній обставини підтверджуються наявними матеріалами справи, а тому підстави для її скасування або зміни відсутні, підстав для задоволення апеляційної скарги судом апеляційної інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 24, 195, 198, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду міста Севастополя від 12 червня 2008 року у справі № 5020-4/069 залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді
І.В. Черткова