Постанова
Іменем України
09 вересня 2008 року С права № 2-8/3151-2008
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивач, ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1 від 11.09.02, Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1;
представник позивача , ОСОБА_2, довіреність № б/н від 14.05.08, Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1;
представник відповідача , не з'явився, , Євпаторійська міська рада;
третя особа, не з'явився, , Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3;
розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 24 червня 2008 року у справі № 2-8/3151-2008 та клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 Крим, 97400)
(вул. Московська, 22 а, кв. 10, місто Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97400)
до Євпаторійської міської ради (вул. Леніна, 2, місто Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97400)
3-тя особа суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 (АДРЕСА_2)
(АДРЕСА_3)
про визнання незаконними рішень та визнання недійсним договору
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 червня 2008 року у справі № 2-8/3151-2008 у задоволенні позову суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Євпаторійської міської ради за участю третьої особи: суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 про визнання незаконними рішень та визнання недійсним договору відмовлено.
Не погодившись з постановленим судовим актом, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, позов задовольнити, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи.
Письмові заперечення проти апеляційної скарги у матеріалах справи відсутні.
Відповідач, та третя особа у судове засідання, призначене на 09 вересня 2008 року не з'явилися. Про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Від Євпаторійської міської ради надійшло клопотання про розгляд справі у відсутність їх представника, проти апеляційної скарги заперечують, просили рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 червня 2008 року залишити без змін.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника третьої особи.
За клопотанням позивача та його представника судочинство здійснювалось російською мовою.
Розпорядженням заступника голови від 09.09.2008 року у зв'язку з відпусткою судді Котлярової О.Л. була здійснена Ії заміна на суддю Градову О.Г.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
У березні 1008 року суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Євпаторійської міської ради; виконавчого комітету Євпаторійської міської ради; Західно -Кримського відділу Держземінспекції Автономної Республіки Крим; Євпаторійського міського управління земельних ресурсів; за участю третьої особи: суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 про скасування рішення органу місцевого самоврядування. Просила скасувати рішення Євпаторійської міської ради від 31.05.2006 року № 5-2/9, посилаючись на те, що зазначеним актом порушено Ії право землекористування ділянкою площею 2,0м Х 2,5 м, за адресою: вул.. Московська, 22а, місто Євпаторія.
Відповідач -Євпаторійська міська рада, заперечуючи проти позову, вважає його безпідставним, з огляду на відсутність фактів порушення з боку Євпаторійської міської ради прав і законних інтересів позивача по справі (а.с. 46-47, 50-52, 58-60, 102-105).
Третя особа - ОСОБА_3 правом на участь у судовому засіданні не скористалась, свого ставлення до предмету спору не висловила.
23 червня 2008 року позивач подала до суду уточнені позовні вимоги, які полягають у визнанні незаконними рішеннь Євпаторійської міської ради від 14.04.2005 року № 4-30/92; 31.05.2006 року № 5-2/234 та визнанні незаконним договору оренди земельної ділянки від 05.04.2007 року. (а.с.118-120)
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 червня 2008 року виконавчий комітет Євпаторійської міської ради, Західно-Кримський відділ Держземінспекції Автономної Республіки Крим міста Євпаторії та Євпаторійське міське управління земельних ресурсів виключені з числа відповідачів (а.с. 115)
Оскаржене рішення мотивоване посиланням на норми Земельного кодексу України та Закону України „ Про місцеве самоврядування”.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши позивача та його представника, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскарженого судового акту з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 34 статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин;
Загальний порядок передачі земельних ділянок в оренду передбачено статтею 124 Земельного кодексу України, відповідно до частини 1 якої передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Як свідчать матеріали справи, 31 травня 2006 року рішенням № 4-30/92 Євпаторійської міської ради “Про дозвіл на розробку проекту відводу земельної ділянки приватному підприємству ОСОБА_3 для реконструкції та обслуговування магазину “Талісман”, вирішено дозволити приватному підприємцю ОСОБА_3 розробити проект відводу земельної ділянки площею 115,00кв.м., за адресою: вул. Московська 22-б, для реконструкції та обслуговування магазину “Талісман”.
31.05.2006 року рішенням № 5-2/234 Євпаторійської міської ради “Про передачу земельної ділянки в довгострокову оренду суб'єкту підприємницької діяльності -фізичній особі ОСОБА_3 для реконструкції та обслуговування магазину “Талісман”за адресою: вул. Московська, 22б”, вирішено передати їй в довгострокову оренду строком на 49 років (з 31.05.2006 року по 31.05.2055 року) з моменту прийняття рішення, земельну ділянку загальною площею 0,0115га (кадастровий номер ділянки -0110900000:01:005:0037) з земель житлової та громадської забудови Євпаторійської міської ради, в тому числі по угіддям: забудовані землі, землі які використовуються в комерційних цілях (код цільового призначення 1.11.3) -0,0115га за адресою: вул. Московська, 22б для реконструкції та обслуговування магазину “Талісман”.
Відповідно до пункту 2 статті 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
05.04.2007 року між Євпаторійською міською радою -орендодавцем та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 -орендарем укладений договір оренди земельної ділянки.
Згідно ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:
- визнання наявності або відсутності прав;
- визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;
- відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;
- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;
- присудження до виконання обов'язку в натурі;
- відшкодування збитків;
- застосування штрафних санкцій;
- застосування оперативно-господарських санкцій;
- застосування адміністративно-господарських санкцій;
- установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;
- іншими способами, передбаченими законом.
Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
З матеріалів справи вбачається, що виконавчий комітет на підставі рішення № 602/2 від 13 жовтня 2006 року надав позивачці дозвіл на розміщення об'єкту торгівлі за адресою: вул. Московська, 22а, місто Євпаторія, що підтверджується договором № 108-Вт від 21.03.2007 року та дозволом № 108 -ВТ від 25 квітня 2007 року. Даний договір та дозвіл діють до 31.12.2007 року. У подальшому, у 2007 році виконавчий комітет на підставі свого рішення № 602/2 від 13 жовтня 2006 року надав позивачці дозвіл на розміщення об'єкту торгівлі за тією ж адресою, що підтверджується договором № 108-Вт від 21.03.2007 року та дозволом № 108-Вт від 25 квітня 2007 року. Даний договір та дозвіл діють до 31.12.2007 року .
Разом з тим, позовні вимоги стосуються рішень органа владних повноважень та укладеного на їх підставі договору оренди на земельну ділянку за адресою вул. Московська , 22-б, місто Євпаторія, АР Крим.
У відповідності зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оскільки позивачем не надано суду належних доказів щодо порушення її права саме відповідачами та третьою особою, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості заявлених вимог.
Крім того, наявність чинного припису від 17 жовтня 2007 року(а.с.13) не може свідчити на користь правової позиції позивача, оскільки зазначеним актом встановлено, що земельна ділянка по вул. Московська, 22-б, приблизною площею 0,0006 га використовується під розміщення об'єкта торгівлі без документів на земельну ділянку, що вважається порушенням статті 152 Земельного кодексу України.
Загальні підстави для визнання недійсним правочину передбачені статтями 203, 215 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
У відповідності до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
На думку колегії, позивачем не доведено, які саме умови оспорюванного договору суперечать нормам чинного законодавства.
З врахуванням вищенаведеного оскаржене рішення відповідає вимогам закону і матеріалам справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 червня 2008 року у справі № 2-8/3151-2008 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді