17.11.2010 року Справа № 2/138-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)
суддів: Виноградник О.М., Науменка І.М.
при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: Никипорець І.Ф., представник, довіреність № 753-НЮ від 15.03.10;
від відповідача-1: Буртова К.Д., представник, довіреність № 5 від 17.12.09;
від відповідача-3: Зонтов Ю.В., представник, довіреність № б/н від 01.05.10;
від відповідача-2 та третьої особи представники у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства “Науково-виробничий комплекс “Електровозобудування”, м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2010р. у справі № 2/138-10
за позовом: державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця”, м.Київ
до відповідача-1: державного підприємства “Науково-виробничий комплекс “Електровозобудування”, м.Дніпропетровськ
відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю “Ферум-М”, м.Київ
відповідача-3: відкритого акціонерного товариства “Укртранслізинг”, м.Київ
третяї особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПП “ВТБ Лізинг Україна”, м.Київ
про стягнення 238 000 грн.
У березні 2010 року державне територіально-галузеве об'єднання “Південно-Західна залізниця”, м.Київ звернулось з позовом до державного підприємства “Дніпропетровський науково-виробничий комплекс “Електровозобудування”, м.Дніпропетровськ про стягнення 238 000 грн. пені за порушення строків усунення дефектів на електровозі ДС3-017.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2010 року до участі у справі залучені відповідачі -товариство з обмеженою відповідальністю “Ферум-М”, м.Київ та відкрите акціонерне товариство “Укртранслізинг”, м.Київ.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2010 року по справі № 2/138-10 (суддя Боділовська М.М.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі за рахунок державного підприємства “Науково-виробничий комплекс “Електровозобудування”; у позові до відкритого акціонерного товариства “Укртранслізинг”- відмовлено; у позові до товариства з обмеженою відповідальністю “Ферум-М” провадження у справі припинено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, державне підприємство “Дніпропетровський науково-виробничий комплекс “Електровозобудування” звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, а в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на наступне.
Судом в порушення ч.1 ст.5, ст..4 Закону України “Про фінансовий лізинг” зроблено висновок, що відповідальність за якість електровозу має нести державне підприємство “Науково-виробничий комплекс “Електровозобудування” як виробник.
Скаржник зазначає, що не є стороною договору фінансового сублізингу у зв'язку з чим до останнього неправомірно застосовано п.4.5 такого договору щодо визначення строків ремонту електровозу -30 днів.
Вказує, що оскільки пробіг електровозу складав 278 162 км, то згідно до п.5.2 контракту № 61 від 20.08.2007 року електровоз вже не був на гарантійному обслуговуванні.
Акт комісійного огляду електровозу від 06.10.2009 року безпідставно визнано доказом встановлення вини державного підприємства “Науково-виробничий комплекс “Електровозобудування” у виході із ладу електровозу.
Позивач вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, просить залишити рішення без змін.
Відповідач-3 просить рішення скасувати частково, в задоволенні позовних вимог до відповідачів 1 та 3 відмовити, в решті рішення залишити без змін.
Третя особа відзив на апеляційну скаргу не надала, представник у судове засідання не з'явився.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача відповідачів-1,3, обговоривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
20.08.2007 року між державним підприємством “Дніпропетровський науково-виробничий комплекс “Електровозобудування” та товариством з обмеженою відповідальністю “Ферум-М” було укладено контракт № 61 на поставку електровозів магістральних вантажно-пасажирських змінного струму ДСЗ (№№ 015-017) в кількості 3 (три) одиниці (які є дослідною партією) для подальшої передачі в сублізинг ДТГО “Південно-Західна залізниця” (п.1.1 Договору).
Пунктом 5.2 вказаного Договору сторони обумовили, що постачальник (державне підприємство “Дніпропетровський науково-виробничий комплекс “Електровозобудування”) гарантує відповідність якості електровозів протягом 24 місяців або пробігу 200 000 км. Гарантійний термін обчислюється з моменту передачі електровоза згідно з актом прийому-передачі при позитивних результатах випробувань електровоза.
Згідно з актом приймання-передачі майна від 30.04.2008 року електровоз змінного струму ДСЗ № 017 був переданий товариству з обмеженою відповідальністю “Ферум-М”.
Частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2010 року по справі № 21/49-10, яке набрало законної сили, встановлено наступне.
15.08.2007 року між ТОВ “Ферум-М” та ПП “ВТБ Лізинг Україна” був укладений договір поставки № 34-КП, згідно до умов якого останній купив три електровози магістральні №№ 015, 016, 017 для подальшої передачі в сублізинг ДТГО “Південно-Західна залізниця”.
Відповідно до п.5.4 договору поставки № 34-КП, сублізингоодержувач -ДГТО “Південно-Західна залізниця” у період гарантійної експлуатації зобов'язаний самостійно викликати представника виробника в період гарантійної експлуатації і вимагати усунення виявлених недоліків.
Пунктом 5.5 цього договору передбачено, якщо протягом терміну гарантії на поставлених електровозах будуть виявлені дефекти, які виникли з вини виробника, то він зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти або замінити обладнання новим чи відшкодувати покупцю або сублізингоодержувачу витрати по усуненню дефектів, якщо вони будуть усунені покупцем або сублізингоодержувачем, за його згодою.
09.08.2007 року між ПП “ВТБ Лізинг Україна” (лізингодавець) та ВАТ “Укртранслізинг” (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 152-ФЛ, згідно до умов якого лізингоодержувачу було передано три електровози магістральні №№ 015, 016, 017 з подальною передачею їх в сублізинг ДТГО “Південно-Західна залізниця”.
Згідно з п.4.4 договору № 152-ФЛ ВАТ “Укртранслізинг” має право пред'явити безпосередньо виробнику -ДП НВК “Електровозобудування” вимоги до сертифікації, якості і комплектності, а також інші вимоги, встановлені законодавством.
Питання щодо гарантійних зобов'язань та претензійно-рекламаційно роботи вирішуються за згодою сторін безпосередньо між ВАТ “Укртранслізинг” та виробником.
Термін проведення гарантійного ремонту або заміни продукції у межах гарантійного терміну -30 днів з моменту складання дефектного акту між лізингоодержувачем, виробником і лізингодавцем.
Позивач як на підставу своїх вимог про стягнення пені за порушення строків усунення дефектів на електровозі ДСЗ-017 у сумі 238 000 грн. посилається на договір фінансового лізингу від 23.08.2007 року, а також на приписи ч.2 ст.231 Господарського кодексу України.
На підставі договору фінансового лізингу від 23.08.2007 року № ПЗ/Т-072112/НЮ, який був укладений між ДТГО “Південно-Західна залізниця” (сублізингоодержувач) та ВАТ “Укртранслізинг” (сублізингодавець), електровоз ДСЗ № 17 був переданий згідно Акту від 30.04.2008 року сублізингодавцю (а.с.29).
Пунктом 4.5 Договору № ПЗ/Т-072112/НЮ сторони передбачили, що термін усунення недоліків в межах гарантійного терміну -30 календарних днів з моменту виявлення дефектів та складання дефектного акту (-ів) між виробником, сублізингодавцем та сублізингоодержувачем.
06.10.2009 року комісією у складі 7 осіб проведено огляд електровозу ДСЗ-017, за результатами якого складено акт про виявлені несправності. Вказаний акт складений за відсутності представника сублізингодавця -ВАТ “Укртранслізинг” (а.с.26).
08.10.2009 року електровоз ДСЗ-017 переданий виробнику -ДП НВК “Електровозобудування” для проведення позапланового ремонту (а.с.27).
17.11.2009 року відремонтований електровоз ДСЗ-017 передано в депо Київ-Пасажирський (а.с.28).
Отже ремонті роботи проводились в період з 08.10.2009 року по 17.11.2009 року.
У зв'язку з перевищенням встановленого терміну усунення недоліків в межах гарантійного терміну -30 днів, позивач направив виробнику електровоза (відповідачу-1) претензію про сплату в порядку ч.2 ст.231 Господарського кодексу України пені у сумі 238 000 грн. (а.с.30-32), яка залишена останнім без розгляду.
Доводи скаржника про те, що оскільки пробіг електровозу складав 278 162 км, то згідно до п.5.2 контракту № 61 від 20.08.2007 року електровоз вже не був на гарантійному обслуговуванні, приймаються до уваги судовою колегією, оскільки п.5.2 контракту № 61 від 20.08.2007 року сторони узгодили гарантію виробника протягом 24 місяців або пробігу 200 000 км з моменту передачі електровоза згідно з актом прийому-передачі. Враховуючи те, що згідно до Акту-приймання електровозу ДСЗ-017 від 08.10.2009 року він мав пробіг 278 162 км, тобто більше ніж передбачено вказаним пунктом 5.2 контракту № 61 від 20.08.2007 року, то спірний електровоз переданий у ремонт за межами гарантійного строку.
Згідно з статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.
Пунктом 4.5 договору фінансового лізингу № ПЗ/Т-072112/НЮ (сублізинг) ВАТ “Укртранслізинг” та ДТГО “Південно-Західна залізниця” передбачили, що термін усунення недоліків в межах гарантійного терміну -30 календарних днів з моменту виявлення дефектів та складання дефектного акту (-ів) між виробником, сублізингодавцем та сублізингоодержувачем.
Пунктом 1.4 Договору фінансового лізингу від 23.08.2007 року №ПЗ/Т-072112 виробником електровозу ДСЗ-017 є ДП “НВК “Електровозобудування”, яке відповідає за якість і комплектність предмета лізингу, несе гарантійні зобов'язання, в яких лізингодавець набуває предмет лізингу у власність.
Статтею 5 Закону України “Про фінансовий лізинг” встановлено, що сублізинг - це вид піднайму предмета лізингу, у відповідності з яким лізингоодержувач за договором лізингу передає третім особам (лізингоодержувачам за договором сублізингу) у користування за плату на погоджений строк відповідно до умов договору сублізингу предмет лізингу, отриманий раніше від лізингодавця за договором лізингу.
У разі передачі предмета лізингу в сублізинг право вимоги до продавця (постачальника) переходить до лізингоодержувача за договором сублізингу.
У разі передачі предмета лізингу в сублізинг обов'язковою умовою договору сублізингу є згода лізингодавця за договором лізингу, що надається в письмовій формі.
До договору сублізингу застосовуються положення про договір лізингу, якщо інше не передбачено договором лізингу.
Ст..808 Цивільного кодексу України встановлено, якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та запуску в експлуатацію тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець (постачальник) та лізингодавець несуть перед лізингоодержувачем солідарну відповідальність за зобов'язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.
Ремонт і технічне обслуговування предмета договору лізингу здійснюються продавцем (постачальником) на підставі договору між лізингоодержувачем та продавцем (постачальником).
Враховуючи викладене і те, що державне підприємство “Дніпропетровський науково-виробничий комплекс “Електровозобудування” не є стороною договору № ПЗ/Т-072112/НЮ, який укладений між ВАТ “Укртранслізинг” та ДТГО “Південно-Західна залізниця”, інших договорів, укладених між виробником (ДП “ДНВК “Електровозобудування”) та сублізингоодержувачем (ДТГО “Південно-Західна залізниця”) позивачем не надано, а, отже у державного підприємства “Дніпропетровський науково-виробничий комплекс “Електровозобудування” відсутній як договірний так із з підстав, що виникають з закону, обов'язок щодо ремонту електровозу у 30 денний термін, судова колегія вважає, що суд першої станції дійшов до невірного висновку про задоволення позовних вимог за рахунок відповідача-1 за вказаних обставин.
Оскільки акт про виявлені недоліки від 06.10.2009 року в порушення п.4.5 договору № ПЗ/Т-072112/НЮ складений за відсутності представника сублізингодавця (ВАТ “Укртранслізинг”), доказів виклику останнього для складання акту позивачем не надано, судова колегія вважає такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення пені за рахунок відповідача-3.
Крім того, слід зазначити, що вказаний акт про виявлені недоліки від 06.10.2009 року містить пункт 7, яким встановлено, що для визначення причин руйнування робочого колеса необхідне проведення додаткових робіт.
Доказів проведення зазначених робіт позивачем не надано. А, отже, і не надано доказів, які б свідчили, що саме з вини виробника виникла несправність охолоджуючої башти.
З огляду на те, що 21.07.2009 року проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю “Ферум-М” (а.с.63), то судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про припинення провадження по справі відносно відповідача-2.
Враховуючи вищевикладене, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2010 року по справі № 2/138-10 підлягає скасуванню.
Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на позивача.
Керуючись статтями 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу державного підприємства “Науково-виробничий комплекс “Електровозобудування”, м.Дніпропетровськ -задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2010 року по справі № 2/138-10 -скасувати частково
В позові до державного підприємства “Науково-виробничий комплекс “Електровозобудування”, м.Дніпропетровськ та відкритого акціонерного товариства “Укртранслізинг”, м.Київ відмовити.
В решті рішення залишити без змін.
Стягнути з державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця”, м.Київ на користь державного підприємства “Науково-виробничий комплекс “Електровозобудування”, м.Дніпропетровськ 1190 грн. державного мита за перегляд справи по апеляційній скарзі, видати наказ.
Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя О.М.Лисенко
Суддя О.М.Виноградник
Суддя І.М.Науменко
Повний текст постанови підписаний 18.11.2010 року.