16.11.2010 року Справа № 35/82-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Герасименко І.М.(доповідач)
судді: Кузнецова І.Л., Сизько І.А.
секретар судового засідання : Врона С.В.
за участю представників сторін:
представник позивача: Деркунський К.Л.
представник відповідача : Слєпков М.С.
третьої особи: ОСОБА_3
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Созидатель-АВТО”, м.Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.10р.
у справі № 35/82-10
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Созидатель-АВТО”, м.Дніпропетровськ
до публічного акціонерного товариства акціонерного банку “Укргазбанк” в особі Дніпропетровської філії публічного акціонерного товариства акціонерного банку “Укргазбанк”, м.Дніпропетровськ
третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_4, м.Дніпропетровськ
про визнання недійсним кредитного договору
До господарського суду Дніпропетровської області звернулось з позовом товариство з обмеженою відповідальністю “Созидатель-АВТО”, м.Дніпропетровськ до публічного акціонерного товариства акціонерного банку “Укргазбанк” в особі Дніпропетровської філії публічного акціонерного товариства акціонерного банку “Укргазбанк”, м.Дніпропетровськ, третя особа Управління Національного банку України в Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ про визнання недійсним кредитного договору №29/07 від 19.09.2007р. Позовні вимоги обгрунтовує, тим, що всупереч положенням ст. 99 Конституції України, ст. 524 Цивільного кодексу України, ст. 35 Закону України "Про Національний Банк України" договір містить умови про надання та повернення кредитних коштів, сплату відсотків не в грошовій одиниці України, а в іноземній валюті - доларах США. Вважає, що на вказану операцію з іноземною валютою банк повинен мати індивідуальну ліцензію, яка у сторін відсутня. Цільове призначення кредиту - поповнення обігових коштів, в тому числі для розрахунків з іншими резидентами України. В силу положень ст.ст. 3, 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" видача банком кредиту резиденту України в іноземній валюті для розрахунків цією валютою,за його думкою, є порушенням банком своїх обов'язків агента валютного контролю. Посилаючись на те,що оспорюваний договір не відповідає вимогам закону,просить суд визнати його недійсним.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2010 року (суддя-доповідач Широбокова Л.П.) у позові відмовлено, Управління Національного банку України в Дніпропетровській області із числа учасників процесу, як таке, що не має статусу юридичної особи виключено, замінено відповідача Відкрите акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Дніпропетровської філії Відкритого акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк".
Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2010р. позивач подав апеляційну скаргу в якій посилається на те, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та просить прийняти апеляційну скаргу до свого розгляду, рішення господарського суду скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2010р. відмовлено третій особі з самостійними вимогами на предмет спору (ОСОБА_4) у прийнятті позовної заяви про визнання недійсним договору поруки від 19.09.2007р. №29/07/П-1. 19.09.2007р. між ВАТ АБ “Укргазбанк” (Банк), ТОВ “Созідатель-АВТО” (Позичальник) та ОСОБА_8 (Поручитель) укладено договір поруки, Поручитель поручився перед Банком за виконання Позичальником зобов”язань за кредитним договором, зобов”язались нести солідарну відповідальність з Позичальником перед Банком за порушення виконання зобов”язань по кредитному договору, відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором в том же об”ємі, що і Позичальник -за сплату кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки (штрафи,пені), за невиконання або неналежне виконання зобов”язань -в повному обсязі.
Вказує, що на момент укладання кредитного договору №29/07 від 19.09.2007р. сторонами було досягнуто домовленості щодо надання Відповідачем Позивачу кредиту в іноземній валюті в розмірі 800 00 доларів США. Проте, індивідуальна ліцензія на надання Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком “Укргазбанк” в особі Дніпропетровської філії ВАТ АБ “Укргазбанк” та отримання Товариством з обмеженою відповідальністю “Созідатель-АВТО” кредиту в іноземній валюті за кредитним договором №29/07 від 19.09.2007р. відсутня як у Позивача, так і у Відповідача (не надавалась останнім).
В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду представник позивача заперечує проти апеляційній скарги, просить ухвалу суду залишити без змін. Представник відповідача та третьої особи просять скасувати рішення суду та задовольнити позов.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення представника позивача , дослідивши матеріали справи та аналізуючи докази по справі, в їх сукупності, Дніпропетровський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком "Укргазбанк" в особі Дніпропетровської філії Відкритого акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" -Банк (надалі відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Созидатель-АВТО" - позичальник (надалі позивач) було укладено кредитний договір №29/07 від 19.09.2007р., відповідно до якого Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті із загальним лімітом в сумі 800 000,00 доларів США (а.с.14-24 том 1).
Вказана кредитна лінія відкривається з 19.09.2007р. до 16.09.2009р. та кредит надається на поповнення обігових коштів.
Відповідно до п. 1.3.2 кредитного договору Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені на підставі додаткової угоди, але не пізніше 16 вересня 2009 року. Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на відповідний рахунок банку.
Також, договором встановлено, що за використання кредитних коштів за Кредитним договором встановлена процентна ставка 14% річних (п. 1.4.2 Кредитного договору).
Крім того, сторонами було укладено договір №1 від 02.06.2008р. про внесення змін, яким збільшено ліміт кредитування до 1 300 000,00 доларів США на строк з 02.06.2008р. по 16.09.2009р., змінені відсотки за користування кредитними коштами, вирішені питання забезпечення виконання зобов'язань, тощо.
Цільовим призначенням кредиту відповідно до п.1.2 є поповнення обігових коштів.
Згідно з п.п. 3.3.1-3.3.3. Кредитного договору відповідач зобов'язався належним чином використовувати і повернути Банку отримані кошти, а також здійснювати плату за кредит.
Позивач посилається на те, що укладений сторонами кредитний договір суперечить чинному законодавству та просить визнати його недійсним на підставі ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.
Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині (ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, що кореспондується з положеннями ст.ст. 203, 215.Цивільного кодексу України). Відповідно до положення п.2 ст.13 Декрету КМУ України №15-93 від 1993 року “Про систему валютного регулювання та валютного контролю”, Банк, будучи агентом валютного контролю, зобов'язаний здійснювати контроль за використанням отриманих відповідачем за спірним кредитним договором валютних коштів.
Судова колегія не може погодитись з тим, що Банком вимоги названого Декрету порушено, оскільки позивачем не надано доказів неправомірного та нецільового використання саме ним грошових коштів. Слід зауважити,що порушення позичальником в подальшому вимог законодавства щодо використання валюти і не виконання банком функцій агента валютного контролю не впливає на дійсність договору, відповідність якого чинному законодавству визначається на момент укладення договору.
Статтею 345 Господарського кодексу України передбачено, що кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Слід врахувати , що в ідповідно до ст. 192, частини 3 статті 533 Цивільного кодексу України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і порядку, встановлених законом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Відповідно до пункту 1) частини 2 статті 47 Закону України від 7 грудня 2000 року №2121 - III “Про банки і банківську діяльність” банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями.Частиною 5 статті 47 Закону № 2121 передбачається, що Національний банк встановлює порядок надання банкам дозволу на здійснення таких операцій.
Відповідно до частин 1, 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.1993р. №15-93 Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії , на весь період дії режиму валютного регулювання.
Відповідно до пункту 5.3. глави 5 Положення “Про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій”, затвердженого постановою Правління Національного банку України 17 липня 2001 року № 275, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2001 року № 730/5921, письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.1993р. за N15 - 93.
Згідно з Листом Національного банку України від 03.10.2007 року № 41-211/1814 - 10108 “Про перелік банків, які мають банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій, у тому числі з валютними цінностями” ВАТ АБ “Укргазбанк” має право здійснювати операції з валютними цінностями у вигляді залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України, що також підтверджується наданими відповідачем відповідними ліцензіями.
Уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті та не потребує індивідуальної ліцензії.
Зважаючи на вищевказане, господарський суд дійшов вірного висновку про те, що укладений між позивачем та відповідачем кредитний договір № 29/07 від 19.09.2007р. з надання кредиту в іноземній валюті - доларах США не суперечить вимогам чинного законодавства України.
Таким чином, підстави для зміни чи скасування рішення суду, передбачені ст. 104 ГПК України відсутні, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Созидатель-АВТО”, м.Дніпропетровськ -залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2010р. у справі №35/82-10-залишити без змін .
Постанова може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий І.М. Герасименко
Судді І.Л. Кузнецова
І.А. Сизько
З оригіналом згідно
Помічник судді Н.І. Піддубна