16.11.2010 року Справа № 28/348-10
16.11.2010р. Справа №28/348-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)
судді : Кузнецова І.Л., Сизько І.А.
секретар судового засідання: Врона С.В.
за участю представників сторін:
представник позивача: ОСОБА_1
представник відповідача: ОСОБА_2
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2010р.
у справі № 28/348-10
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Одеса
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Дніпропетровськ
про стягнення 11 364 грн. 88 коп.
До господарського суду Дніпропетровської області звернувся з позовом фізична особа-підприємець ОСОБА_3, м. Одеса до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Дніпропетровськ про стягнення заборгованості за поставлений товар на суму 11 364 грн. 88 коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2010р. (суддя -доповідач Манько Г.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість 7716 грн. 30 коп., інфляційні втрати 3081 грн. 52 коп., 3% річних 567 грн. 06 коп., 113 грн. 65 коп. держмито, 236 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2010р., відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що рішення прийняте необгрунтовано з порушенням норм матеріального та процесуального права, та є таким, що підлягає скасуванню. Просить прийняти нове рішення , яким відмовити у позові повністю. Апеляційна скарга мотивована тим, що договір №25/02-06 від 07.04.2006р. між відповідачем та позивачем не укладався, оскільки позивачем було направлено проект договору на факс відповідача, який у свою чергу зі свого боку підписав та за факсом направив позивачу як намір початку праці. Однак, позивач договір підписаний зі свого боку не надав, чим свою співпрацю не підтвердив. Отже, договірних відносин між сторонами не існувало і договір не укладався. Також скаржник зазначає в апеляційній скарзі , що на накладній №31 від 03.07.2007р. відсутня печатка відповідача, а підпис не співпадає з підписом, зазначеним у копії договору, долученого до матеріалів справи, також справжність підпису та печатки на накладній №15 від 11.02.2008р. викликає сумніви. Крім того, послався в апеляційній скарзі на пропуск позивачем строку позовної давності.
В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 16.11.2010 року представник позивача заперечує проти апеляційній скарги, просить рішення суду залишити без змін. Представник відповідача в судовому засіданні підтримує апеляційну скаргу і просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у позові.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та аналізуючи докази по справі, в їх сукупності, Дніпропетровський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню,а рішення суду-зміні, з наступних підстав.
Позивачем та відповідачем було підписано договір поставки № 25/02-06 від 07.04.06р. (далі Договір). Відповідно до предмету договору Постачальник зобов'язується поставити Покупцю Товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах даного Договору.
В розділі 2 Договору зазначено, що оплата по даному Договору здійснюється з відстрочкою 5 банківських днів з моменту отримання товару по товарним накладним..
Позивач в позовній заяві посилається на те, що зобов'язання згідно умов договору виконував в повному обсязі та поставив відповідачу товар (сантехніку) за накладною №31 від 03.07.2007р. на суму 1 938 грн. та за накладною №15 від 11.02.2008р. на суму 5 778 грн. 30 коп.Вказує, що відповідач зобов'язання щодо оплати за отриманий товар належним чином не виконав, тому та на час розгляду справи утворилась заборгованість в сумі 7 716 грн. 30 коп.
14.12.2009р. відповідачу була направлена претензія, яка була отримана відповідачем, але залишена без відповіді.
Дослідивши докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що факт поставки за накладною №15 від 11.02.2008р. на суму 5 778 грн. 30 коп. повністю доведено матеріалами справи, згідно з копією вказаної накладної (а.с.81), яка підписана відповідачем та завірена його печаткою і дана копія відповідає оригіналу накладної, що оглянута в судовому засіданні апеляційного господарського суду.
Що стосується поставки товару за накладною №31 від 03.07.2007р. на суму 1 938 грн., то факт даної поставки позивачем не доведено, так як копія накладної №31, що є в матеріалах справи та оригінал даної накладної, що оглянутий в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, не містять печатки відповідача, а підпис в накладній №31 від 03.07.2007р. виконано не відповідачем, що видно візуально, тому в цій частині факт поставки не доведено і позов в цій частині не підлягає задоволенню.
Зважаючи на вищевикладене, підлягає стягненню з відповідача лише заборгованість за накладною №15 від 11.02.2008р. в сумі 5 778 грн. 30 коп.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Виходячи з суми боргу 5 778 грн. 30 коп., сума 3% річних за період з 14.02.2008р. по 08.06.2010р. складає 399 грн., а сума інфляційних втрат за період з лютого 2008р. по квітень 2010р. складає 2 012 грн. 66 коп.
Інші доводи, вказані відповідачем в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження та обгрунтування в судовому засіданні, тому не можуть бути враховані при перегляді рішення суду першої інстанції.
Таким чином,апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню,а рішення суду першої інстанції необхідно змінити, так як висновки суду стосовно стягнення боргу за накладною №31 від 03.07.2007р. не відповідають дійсним обставинам справи.
Судові витрати розподілити пропорційно задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Дніпропетровськ -задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2010 року у справі № 28/348-10 -змінити. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції: “Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (49099, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (65026, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2) суму основного боргу - 5 778 грн. 30 коп., 3% річних - 399 грн., інфляційні втрати - 2 012 грн. 66 коп., 81 грн. 90 коп. - держмито, 170 грн. 07 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог-відмовити”.
Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати накази по справі.
Постанова може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий І.М. Герасименко
Судді І.Л. Кузнецова
І.А. Сизько
З оригіналом згідно
Помічник судді Н.І. Піддубна