Іменем України
23 вересня 2010 року справа № 5020-12/146-2/156
За позовом: приватного підприємства „Югжилсервіс”
(99029, м. Севастополь, вул. Балканська, б. 34)
до: Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго”
(99040, м.Севастополь, вул.Хрустальова, 44)
про спонукання до укладення додаткової угоди
Суддя Шевчук Н.Г.
Представники сторін:
позивач -не з'явився;
відповідач -Гладченко О.І., довіреність № 16376/0/2-09 від 29.12.2009.
20.07.2010 приватне підприємство “Югжилсервіс” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” про спонукання до укладення додаткової угоди.
Позовні вимоги мотивовані необґрунтованістю відмови відповідача від укладання додаткової угоди № 2 від 17.05.2010 до договору № 2242 від 25.02.2005.
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у зв'язку з тим, що діючий договір не суперечить діючому законодавству та тим, що не має підстав для підписання додаткової угоди (арк. с. 37-39).
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 07.09.2010 оголошувалась перерва до 23.09.2010.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд -
Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України «Про електроенергетику», Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.99 № 441 (із змінами та доповненнями) (далі -Порядок), та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 (із змінами та доповненнями) (далі -Правила).
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини першої статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
25.02.2005 між відкритим акціонерним товариством „Енергетична компанія “Севастопольенерго" (Постачальник) та приватним підприємством “Югжилсервіс” (Споживач) був укладений договір № 2242 на постачання електричної енергії (далі - Договір) (арк. с. 7-16) який відповідно до умов пункту 10.4 Договору був продовжений на наступні періоди.
Згідно з пунктом 2.1.2 Договору Постачальник зобов'язувався постачати Споживачу електричну енергію, як різновид товару, в обсягах, визначених додатком 1 до Договору („Обсяги постачання електричної енергії”) з урахуванням умов, передбачених розділами 6,7 та 8 Договору.
Відповідно до пункту 2.2.4 Договору Споживач, зокрема, зобов'язався сплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку №3 „Перелік місць установки приладів обліку ...” та № 4 „Розрахунок втрат у мережах споживача...” відповідно до умов , які передбачені розділом 8 Договору.
17.05.2010 приватне підприємство “Югжилсервіс” направило на адресу ВАТ „ЕК „Севастопольенерго” супровідний лист з додатковою угодою № 2 з пропозицією підписати зазначену угоду(арк. с. 28), відповідно до якої необхідно виключити точки загального обліку електроенергії для нарахування оплати за користування електроенергії:
- ПУ № 01158011 -проспект Жовтневої Революції, будинок 42-Г, загальний облік, корпус Г, Д (кв. 1-44);
- ПУ № 75167 -вулиця Кесаєва, будинок 20, загальний облік;
- ПУ № 01359915 -вулиця Кесаєва, будинок 18, загальний облік (корпус № 3);
- ПУ № 016860 -вилиця Маринеско Олександра, будинок 11, загальний облік;
- ПУ № 69225 -вулиця Колобова, будинок 23-Д, Е, загальний облік (кВ. 71-99а);
- ПУ №.01157700 -вулиця Кесаєва, будинок 16, загальний облік Кесаєва,16 (кв. 1-50), Кесаєва, 16а;
- ПУ №.002190 -вулиця Кесаєва, будинок 16, загальний облік квартири № 51-104;
- ПУ №.262787 -вулиця Героїв Сталінграду, будинок 21, загальний облік -Оздоровчий комплекс;
- ПУ № 01158050 -проспект Жовтневої Революції, будинок 42-В, загальний облік (арк. с. 17).
28.05.2010 листом № 7571/0/2-10 ВАТ „ЕК „Севастопольенерго” повідомило про те, що виключення загальнобудинкових приладів обліку з договору на поставку електричної енергії № 2242 від 25.02.2005 суперечить Правилам (арк. с. 19-20).
Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до положень 1.2 Правил власник електричних мереж - юридична або фізична особа, якій на праві власності або користування належать електроустановки, призначені для передачі та/або розподілу електричної енергії; основний споживач - споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам та/або електропередавальній організації.
Субспоживач - споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача.
Основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, в укладенні (переукладенні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж, а субспоживачу у разі дотримання ним вимог цих Правил в укладенні (переукладенні) договору про технічне забезпечення електропостачання споживача в передбачених цими Правилами випадках, пункт 1.7. Правил.
Пунктом 3.1 передбачено, що електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.
Розрахункові засоби обліку електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог ПУЕ, цих Правил та проектних рішень.
Згідно з пунктом 3.26 Правил у разі, якщо до технологічних електричних мереж основного споживача приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання, власників мереж тощо, розрахунковий облік має бути організований основним споживачем таким чином, щоб забезпечити складення балансу електричної енергії у власних технологічних електричних мережах для проведення комерційних розрахунків.
Також відповідно до пункту 1.4 Правил точка продажу електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі про постачання електричної енергії або в договорі про купівлю-продаж електричної енергії.
Суд також встановив, що згідно положень статті 188 Господарського кодексу України, якою визначений порядок зміни та розірвання господарських договорів, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Правила зміни або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин визначені статтею 652 Цивільного кодексу України.
У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Докази існування виняткових обставин у випадку, що є предметом даного спору, відсутні.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Суддя підпис Н.Г. Шевчук
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84
Господарського процесуального кодексу України
і підписано 28.09.2010.