Єдиний унікальний номер справи: 766/1281/24 Головуюча у першій інстанції Іванцова Н.К.
Провадження № 33/819/198/24 Доповідач в апеляційної інстанції Батрак В.В. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
25 листопада 2024 року Херсонський апеляційний суд під головуванням судді Батрака В.В., за участю секретаря Середюка М.О., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 його представника - адвоката Купчака С.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали провадження за клопотанням ОСОБА_1 про поновлення йому строку на апеляційне оскарження постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 14 жовтня 2024 року, якою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Згідно постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за наступних обставин.
Так, ОСОБА_1 21.01.2024 року о 19 год. 06 хв. в м. Херсон, вул. Пилипа Орлика, буд. 22, керував транспортним засобом «Toyota RAV 4», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі, у лікаря нарколога та підтвердився висновком мед.закладу № 1293 від 21.01.2024 року. Своїми діями, ОСОБА_1 порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 р. №1306.
Не погодившись із вказаною постановою ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження
Клопотання мотивоване тим, що розгляд адміністративного протоколу відносно нього відбувся без участі його участі.
Крім того, оскаржувана постанова винесена 14.10.2024 року, але в цей день її повний тест виготовлено не було. Копія повного тексту ним отримана лише 01.11.2024 року.
Заслухавши суддю-доповідача, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності та його представника на підтримання доводів клопотання, вивчивши та перевіривши матеріали провадження, перевіривши та проаналізувавши доводи клопотання, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Із викладеного слідує, що законодавець визначив процесуальний механізм, яким встановив обрахування строку на апеляційне оскарження постанови судді з моменту її прийняття, а не отримання копії постанови, особою щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності чи її представником.
Закон не містить приписів, які б створювали передумови для іншого обрахування строку на апеляційне оскарження, в тому числі для представника, як окремого суб'єкта права на апеляційне оскарження.
Враховуючи викладене, строк на апеляційне оскарження в даному випадку, обчислюється з моменту прийняття постанови, тобто з 14.10.2024 року.
Строк на апеляційне оскарження, пропущений із поважних причин, може бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи.
Поважними причинами слід вважати лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений строк.
Особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання про поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справи «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України»). Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі «Пономарьов проти України»).
Як вбачається з оскаржуваної постанови суду безпосередньо сам ОСОБА_1 участі в судовому засідання суду першої інстанції не приймав.
Разом з тим, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення він достеменно знав про його складання та про суд, який буде здійснювати розгляд цього протоколу.
Судом першої інстанції вживалися виняткові заходи для належного повідомленням ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи, а саме направленням смс-повістки на номер телефону вказаний у заявці на отримання судової повістки у електронній формі, шляхом розміщення в Херсонському міському суду Херсонської області відповідного оголошення та направлення на адресу проживання ОСОБА_1 повісток про його виклик в судове засідання. Згідно наявних в матеріалах провадження довідок про доставку повідомлення у додаток Viber вказує про обізнаність ОСОБА_1 про дату час та місце розгляду протоколу.
Тобто, зважаючи на викладене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції були вжиті всі можливі процесуальні заходи для повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду адміністративного провадження відносно нього.
Разом з тим, незважаючи на це, ОСОБА_1 в судові засідання Херсонського міського суду Херсонської області не з'явився. Про причини своєї неявки суд не повідомив. Будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав.
За таких обставин ОСОБА_1 мав можливість своєчасно отримати в суді копію оскаржуваної постанови та в строки визначені ч. 2 ст. 294 КУпАП та своєчасно звернутися до суду з апеляційною скаргою, як самостійно, а за наявності певних перешкод через свого представника.
Інших причин, які б свідчили про поважність пропуску встановленого законом строку на оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційному суду не надано.
За таких обставин, підстав для задоволення заявленого ОСОБА_1 клопотання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Відмовити в задоволенні клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення йому строку на апеляційне оскарження постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 14 жовтня 2024 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1рік.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В.БАТРАК