Номер провадження 33/819/203/24 Головуючий у першій інстанції Дорошинська В.Е.
Справа № 766/8469/24 Доповідач Гемма Ю.М.
Єдиний унікальний номер справи: 766/8469/24
25.11.2024 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі:
головуючого- судді Гемми Ю.М.,
за участю секретаря судового засідання Давидової А.С.,
захисника Беспалова О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляційну скаргу захисника Беспалова О.С. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 29 жовтня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Судом установлено, що 24.05.2024 року о 08-36 год. В м. Херсоні по вул.49 Гвардійської Дивізії водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Chevrolet Aveo» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився в медичному закладі у встановленому законом порядку у лікаря нарколога, результат - у стані алкогольного сп'яніння. Подія фіксувалась на бодікамери.
Такими чином ОСОБА_1 порушив п.2.9 а ПДР України, відповідальність за що передбачено ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 , якого притягнуто до адміністративної відповідальності, в судове засідання для розгляду справи не з'явився, про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлявся належним чином, його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Доводи та вимоги апеляційної скарги
Не погоджуючись з постановою суду, захисник Беспалов О.С. в інтересах ОСОБА_1 просить постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 29 жовтня 2024 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Зазначає, що суд неповно з'ясував усі обставини справи та належним чином не дослідив докази.
Крім того, апелянт вказує на те, що з доданого відеозапису чітко можна встановити: відсутність у ОСОБА_1 порушень; безпідставну та незаконну зупинку працівниками поліції; відсутність доказів порушення ПДР у ОСОБА_1 .
Зокрема, апелянт вказує про те, що доданий до матеріалів справи висновок про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння складено не за формою затвердженою МОЗ України, у висновку не зазначеного рівень алкоголю в крові, тобто кількість проміле, хоча законодавство України дозволяє водієві перебувати в стані сп'яніння під час керування транспортним засобом, якщо рівень алкоголю не перевищує 0,2 проміле в крові.
Крім того, відеозапис є доволі спірним, на відео немає геолокації, не зрозуміло на який прилад здійснювалася відео фіксація, чи сертифікований він і чи на сертифікованому програмному забезпеченні оброблювалися файли.
Зазначає, що у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння зазначено, що дослідження проводилось на алкотестер «Drager», проте в матеріалах справи відсутні сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки «Drager», як і роздруківка з результатами дослідження.
Також апелянт зазначає і про те, що відсутні підстави для зупинки транспортного засобу, в зв'язку з чим в матеріалах справи відсутні достовірні докази про правові підстави зупинки ТЗ, які передбачені ст.35 Закону України «Про національну поліцію».
Позиції сторін
В судовому засіданні захисник Беспалов О.С. підтримав апеляційні вимоги, просив постанову суду скасувати та ухвалити нову постанову, якою провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Мотиви суду
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП, встановлено обов'язок суду з'ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
Пунктом 2.9 а) Правил дорожнього руху, передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до сталої судової практики про застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», судам слід враховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Як випливає з матеріалів справи, суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно розглянув справу, враховуючи вимоги ст.245, 251, 252, 254-256, 280, 283 КУпАП та постановив законне та обґрунтоване рішення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №601457 від 24.05.2024, в якому викладені обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, зокрема, ним порушено вимоги п.2.9 а) ПДР України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння;
- відеофайлом з нагрудного відео реєстратора поліцейського, котрий здійснював оформлення вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, які кореспондуються з фактичними обставинами справи та вказують на факти порушення водієм вказаних Правил дорожнього руху України.
Суддя звернув увагу на те, що такі відеозаписи із нагрудного відео реєстратора інспектора, якими зафіксовано обставини, є доказом, котрий може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху України, про що констатовано у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.11.2018 року у справі №678/991/17, адміністративне провадження №К/9901/6128/18;
- актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено, що огляд проведено у зв'язку з виявленням ознак сп'яніння. За допомогою алкотесту Драгер огляд на стан сп'яніння на місці зупинки не проводився, проводився в медичному закладі;
- висновком №67 щодо результатів огляду з метою виявлення стану сп'яніння від 24.05.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння:
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння;
- довідкою з інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» відповідно до якої ОСОБА_1 , отримував посвідчення водія на право керування НОМЕР_3 від 23.08.2008 року;
- зобов'язанням про відсторонення в подальшому від керування транспортним засобом:
Отже, суд першої інстанції, повно та всебічно дослідивши зібрані докази у справі, та, надавши їм належну оцінку у сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним п.2.9 «а» ПДР України, з чим погоджується і апеляційний суд.
Протокол про адміністративне правопорушення за своїм змістом відповідає вимогам ст.256 КУпАП, складений відповідно до ст.255 КУпАП уповноваженою на те особою, в ньому зазначена дата і час його складення, транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , обставини вчинення адміністративного правопорушення (суть правопорушення), з посилання на конкретний пункт ПДР та статтю КУпАП, порушення якого інкримінується ОСОБА_1 і відповідальність за вчинення якого, передбачена КУпАП.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2, 3 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до ч.9 р.2 наказу МВС №1452/735 від 09.11.2015 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Як правильно зазначено судом першої інстанції, відповідно до вказаних норм огляд водія в медичному закладі повинен бути проведений, лише у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, протягом двох годин після виявлення у водія ознак сп'яніння та у супроводі поліцейського.
Що ж до доводів захисника про недопустимість висновку №67 щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 в КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.05.2024 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, за відсутності в ньому посилання на конкретний вміст в його крові алкоголю визначеному в проміле, то апеляційний суд вважає їх неприйнятними, з огляду на таке.
Відповідно до р.3 наказу МВС №1452/735 від 09.11.2015 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Тобто, приписами вищевказаної Інструкції прямо не передбачено зазначення у висновку щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння конкретного розміру знаходження особи у стані алкогольного сп'яніння визначеного в проміле.
Доводи захисника про те, що освідування проводилось за допомогою вимірювального приладу «Drager», сертифікат якого відсутній в матеріалах провадження, позбавлені підстав.
Апеляційний суд зазначає про те, що дійсно для освідування ОСОБА_2 в закладі охорони здоров'я проводилось за допомогою вимірювального приладу «Drager», сертифікат якого повинен міститися в закладі охорони здоров'я.
Проте, клопотань від ОСОБА_2 про надання такого сертифікату для ознайомлення під час освідування не надходило.
Крім того, норми діючого законодавство не передбачають безумовне долучення його копії до матеріалів провадження.
З відеофайлу, який мається в матеріалах провадження, ОСОБА_2 будь-яких зауважень щодо способу, порядку освідування та достовірності його результатів, будь-якої незгоди не висловлював.
Твердження захисника на безпідставність зупинки транспортного засобу працівниками поліції, не ґрунтуються на матеріалах справи.
Так, відповідно до відеозапису, поліцейський повідомляв ОСОБА_1 про причину зупинки транспортного засобу, а саме: у зв'язку з тим, що він не був пристебнутий паском безпеки.
Крім того, апелянт, посилаючись в апеляційній скарзі на недопустимість доказів, не наводить фактичних обставин визнання їх недопустимими, а лише, зазначаючи про це, ставить питання про недоведеність вини його підзахисного у вчиненні адміністративного правопорушення.
Інші обставини, зазначені в апеляційній скарзі, були відомі суду першої інстанції під час розгляду справи та були враховані при постановленні відповідного процесуального рішення.
При накладенні адміністративного стягнення суд врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та обґрунтовано наклав на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Даних про те, що у справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права, зокрема, права на захист при збиранні й дослідженні доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено.
А тому доводи апелянта про незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, є неспроможними.
За результатами апеляційного розгляду підстав для скасування постанови суду та закриття справи щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.247 КУпАП не встановлено, а відтак апеляційну скаргу захисника Беспалова О.С. в інтересах ОСОБА_1 - належить залишити без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд.
Апеляційну скаргу захисника Беспалова О.С. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 29 жовтня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя
Херсонського апеляційного суду: Ю.М. Гемма