Справа № 729/1450/24 Головуючий у 1 інстанції Бойко В. І.
Провадження № 33/4823/951/24
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП.
25 листопада 2024 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд - суддя Антипець В. М.,
з участю захисника адвоката Лобуренка С. В. (в режимі відеоконференції)
Розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові, одночасно в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу захисника адвоката Лобуренка С. В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Бобровицького районного суду Чернігівської області від 01 жовтня 2024 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживає по АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. судового збору.
Як установив суд, 15 серпня 2024 року о 01 год. 06 хв. по вул. Шевченка, буд. 66А, у с. Нова Басань, ОСОБА_1 керував автомобілем марки VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі захисник адвокат Лобуренко С. В. просить поновити строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин, постанову суду скасувати, а провадження щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Мотивує тим, що як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення він складений за те, що ОСОБА_1 керував автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння. Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачає відповідальність за керування автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме дана обставина зазначена у протоколі. У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 181715 від 27.12.2024 складеного щодо ОСОБА_1 відсутнє формулювання суті правопорушення, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не може бути належним доказом вини особи, оскільки суперечить фактичним обставинам зафіксованим на відеокамері поліцейських і не являє собою імперативного факту доведеності вини особи.
Також, з переглянутого відеозапису, доданого до матеріалів справи, у водія ОСОБА_1 не вбачається зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння. Поліцейський, не назвав за якими ознаками у водія він пропонує проходження медичного огляду на місці зупинки транспортного засобу. Навпаки, з відеозапису вбачається, що водій ОСОБА_1 перебуває у тверезому стані, усвідомлює свої дії, чітко вимовляє фрази, одягнений у чистий одяг.
У акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, зазначається, що водій ОСОБА_1 проходив огляд у зв'язку з виявленими ознаками сп'яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини та почервоніння очей. На відеокамері очі водія звичайного кольору, запах алкоголю відеокамера не передає, крім того присутність запаху може бути виключно суб'єктивною думкою поліцейського. З аналізу відеозапису, на якому видно очі водія звичайного кольору, звичайний колір обличчя водія, як він розмовляє з поліцейськими, дає підстави судити про відсутність у нього зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння і від пропозиції, а не вимоги поліцейського, він мав повне право відмовитися і не виконувати її без правових наслідків.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 279 КУпАП, інспектор під час розгляду справи зобов'язаний роз'яснити водієві його права на юридичний захист.
Право на юридичний професійний захист гарантовано кожній людині ст. 9 Конституції України. Передбачено, що кожен має право на правову допомогу. Дане право є непорушним та не може бути обмежене. Права передбачені ст. 268 КУпАП ОСОБА_1 також не були роз'яснені.
Також, працівник поліції не відсторонив ОСОБА_1 від керування транспортного засобу, акту про відсторонення водія від управління транспортним засобом, не надано.
Зазначає, що в направленні на огляд водія транспортного засобу від 15.08.2024 зазначений медичний заклад КНП «Бобровицька опорна лікарня» та час 01 год. 10 хв. Однак з відеозапису, доданого до матеріалів справи видно, що о 01 год. 10 хв. дане направлення не складалося, його зміст не зафіксований на бодікамеру поліцейського, від даного направлення ОСОБА_1 , не відмовлявся. Вимога з боку поліцейського ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння та забезпечення проведення огляду в КНП «Бобровицька опорна лікарня» відсутні, на запису з нагрудної камери не зафіксовано вручення направлення працівниками поліції ОСОБА_1 , так як і відмови від нього.
Під час апеляційного розгляду захисник адвокат Лобуренко С. В. підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити з викладених у ній підстав.
Заслухавши аргументи захисника, переглянувши відеозапис, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
За змістом ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, або її захисником протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Як убачається з матеріалів справи, захисник Лобуренко С. В. з повним текстом постанови ознайомився лише 08.10.2024 з Єдиного реєстру судових рішень, станом на 13.10.2024 (на дату подання апеляційної скарги) повний текст постанови йому ще не надісланий судом, а тому з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, строк на апеляційне оскарження необхідно поновити.
У місцевому суді в судовому засіданні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кожний окремо пояснювали, що під час патрулювання, в комендантську годину ними було зупинено транспортний засіб VOLKSWAGEN РАSSАТ, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм, у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота та почервоніння очей. Під відеозапис на нагрудну бодікамеру М505В водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки із застосування спеціального технічного засобу Драгер або прослідувати в медичний заклад для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, на що водій відмовився. Також вказали на те, що водій ОСОБА_1 погодився з тим, що був у стані алкогольного сп'яніння та пояснив, що випив з командиром, після чого поїхав додому.
Водій ОСОБА_1 просив не складати на нього протокол, так як він є військовослужбовцем. Тому, у зв'язку з порушенням водієм ОСОБА_1 пункту 2.5 Правил дорожнього руху, відносно останнього було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З досліджених протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 112265 від 15.08.2024 та відеозапису з портативного відео-реєстратора встановлено, що 15 серпня 2024 року, о 01 год. 06 хв. в с. Нова Басань по вул. Шевченка, буд. 66А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN РАSSАТ, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме на бодікамеру М505В.
Твердження захисника про не роз'яснення ОСОБА_1 процесуальних прав, є непереконливими та спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення, у якому міститься відмітка про те, що останньому були роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП про що свідчить його підпис у відповідній графі цього протоколу без будь - яких застережень.
Таким чином, складений працівником поліції щодо ОСОБА_1 протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.
Підставою для зупинки транспортного засобу автомобіля стало порушення водієм комендантської години.
Під час перевірки працівником поліції документів та спілкування з ОСОБА_1 , а також поясненнями підстав зупинки, у водія було виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме під час розмови було чутно запах алкоголю з порожнини рота очей та запропоновано пройти огляд на місці зупинки або у лікарні.
На неодноразові вимоги працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці або у медичному закладі, ОСОБА_1 відмовлявся, постійно намагаючись домовитись з працівниками поліції про покращення свого становища. Також поліцейським було повідомлено, що за таких обставин ним буде складений протокол про адміністративне правопорушення, що і було зроблено.
Формулювання поліцейським пропозиції водію пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу чи в закладі охорони здоров'я, повторене неодноразово аналогічно вимозі, обов'язковій до виконання.
Доводи захисника про те, що виявлені у ОСОБА_1 працівниками поліції ознаки алкогольного сп'яніння були удаваними спростовуються переглянутим відеозаписом. Почервоніння очей, порушення мови та порушення координації рухів у водія були об'єктивними, реальними та не заперечувались власне і самим водієм під час спілкування з працівниками поліції.
Враховуючи спочатку визнання вживання водієм «Енергетика», потім спиртних напоїв та подальше керування транспортним засобом, з урахуванням встановлених ознак алкогольного сп'яніння, дані обставини лише посилюють висновки місцевого суду про обґрунтованість пред'явленої вимоги поліцейськими щодо проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Запаху алкоголю відеокамера не передає, проте по уповільненій розмові та рухах були розумні підстави підозрювати про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння. Відмова від виконання вимоги поліцейських пройти медичний огляд була очевидною. ОСОБА_1 затягував час, прямо не відповідав на запитання, неодноразово пропонував працівникам поліції домовитись та скласти протокол за іншою статтею, на що йому працівниками поліції була роз'яснена ст. 369 Кримінального Кодексу України, проте свого обов'язку як водій не виконав.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Виконання названого пункту Правил дорожнього руху є обов'язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.
Поліцейські не повинні були умовляти водія пройти огляд, достатньо було пред'явити одну вимогу, за відмову від виконання якої настає відповідальність.
Протокол про адміністративне правопорушення із доданим до нього у встановленому порядку відеозаписом, у сукупності поза розумним сумнівом підтверджують факт керування ОСОБА_1 автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння та відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Місцевим судом обґрунтовано не прийняті до уваги доводи захисника стосовно відсутності складу адміністративного правопорушення через те, що на запису з нагрудної камери не зафіксовано вручення направлення працівниками поліції ОСОБА_1 , так як і відмови від нього.
Так як, відповідно до положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, таке направлення оформлюється лише у випадку, коли особа погодилась пройти огляд в медичному закладі і фактично направляється на його проходження. Обов'язковість оформлення направлення у разі відмови від проходження огляду вказаною Інструкцією не вимагається.
Поліцейські виконали вимоги ч. 1 ст. 266 КУпАП, водія ОСОБА_1 було відсторонено від подальшого права керування транспортним засобом, що підтверджується зобов'язанням ОСОБА_1 , де він власноручно вказав, що зобов'язується не керувати транспортним засобом до повного витверезіння.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, захисник наголошуючи на тому, що поліцейськими та судом були порушені права ОСОБА_1 , не звернув уваги на те, що докази таких порушень відсутні, у той час як сам ОСОБА_1 , окрім прав, наділений ще і обов'язками, які повинен неухильно виконувати, тим більше, керуючи джерелом підвищеної небезпеки - автомобілем.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції забезпечив своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи та ухвалив обґрунтоване рішення про накладення стягнення.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, -
Поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу захисника адвоката Лобуренка С. В. залишити без задоволення, а постанову Бобровицького районного суду Чернігівської області від 01 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін.
Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Антипець