Справа № 344/3366/24
Провадження № 2/344/3172/24
20 листопада 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої Кіндратишин Л.Р.,
за участю секретаря судового засідання Грималюк Х.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Тиніва І.Д.
представника відповідача - адвоката Семківа М.Н.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, стягнення додаткових витрат на утримання дитини,-
23.02.2024 представник позивача звернувся до суду із позовом до відповідача, у якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошові сумі у розмірі 6 000.00 грн., які стягувати щомісячно з часу звернення до суду з даним позовом і до досягнення дитиною повноліття; стягнути одноразово з відповідача на користь позивача додаткові витрати на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 38 812,00 грн.; судові витрати у справі покласти на відповідача.
15.05.2024 у справі постановлено заочне рішення.
Ухвалою суду від 08.07.2024 - заочне рішення за заявою відповідача скасовано.
10.09.2024 - від представника відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі на період перебування ОСОБА_4 у складі ЗСУ або інших відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
Представник позивача заперечив відносно зупинення провадження у справі, зокрема з тих підстав, що позов було подано задовго до призову відповідача. Обставини призову не перешкоджають стороні висловити свою позицію, враховуючи, що у справі бере участь його представник. Разом з тим, таке невизначене зупинення позбавить дитину на належне утримання.
Представник відповідача - адвокат Семків М.Н. просив зупинити провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 251 ЦПК України.
Вислухавши думку сторін, перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Частиною 3 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Початок, призупинення і закінчення проходження військової служби визначено ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та вирішення питань, пов'язаних з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі, врегульовано Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (далі Положення).
Пункт 12 Положення дає підстави зробити висновок про те, що встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом оформлюється письмовими наказами по особовому складу.
Так, згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.0з8.2024 за №126, з 01.08.2024 зараховано на військову службу за призовом у воєнний час,і призначено на посаду.
Разом з тим, конструкція п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України дає підстави для висновку, що визначена ним підстава зупинення провадження пов'язана не із самою обставиною введення воєнного стану, а із фактом перебування сторони у справі у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
При цьому, указана вище норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. За такої умови підстава для зупинення провадження у справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі Збройних Сил України припиняється. Учасник справи може припинити участь у складі Збройних Сил України ще до припинення воєнного стану, якщо така можливість передбачена законодавством.
Норма п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України може бути застосована судами при вирішенні питання про зупинення провадження у справі лише у разі перебування фізичної особи, яка є стороною чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до припинення перебування такої фізичної особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
При цьому, на керівництво Збройними Силами України (як суб'єкти владних повноважень), органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до організаційної структури Збройних Сил України, норма п. 2 ч.1 ст.251 ЦПК України не поширюється.
З огляду на викладене, зупинення провадження у цивільній справі до закінчення воєнного стану не відповідає як завданню цивільного судочинства, так і змісту та меті п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України.
Разом з тим, слід відмітити, що обов'язковою умовою зупинення провадження у справі є об'єктивна неможливість її розгляду до настання певних подій та, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Разом з тим, суд звертає увагу на наступне :
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 червня 2024 року у справі № 317/3364/21 звернув увагу на те, що для застосування припису пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України слід врахувати, чи представляє військовослужбовець свої інтереси у судах першої й апеляційної інстанцій особисто (пункт 54 постанови), а також, чи не порушуватиме зупинення провадження у справі найкращі інтереси дитини (пункти 57-61 постанови). Передбачений у пункті 2 частини першої статті 251 ЦПК України обов'язок суду зупинити провадження у справі, яка стосується стягнення аліментів на утримання дитини, повинен корелювати із якнайкращим забезпеченням інтересів дитини. Незважаючи на те, що позивачем у такій справі є один із батьків, а відповідачем - інший, інтереси дитини, яка не є стороною справи, мають домінувати над інтересами кожного з її батьків.
Також Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в ухвалі від 13 червня 2024 року у справі 557/1226/23, дійшов висновку що, «вирішуючи питання про зупинення на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України провадження у справі про зміну розміру та способу стягнення аліментів на дитину через перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, суд має враховувати, зокрема, те, чи мав відповідач можливість висловитися щодо позовних вимог, чи користується правовою допомогою під час судового провадження, чи є належні докази того, що його військова частина переведена на воєнний стан, і що він виконує бойові завдання, перебуваючи у зоні бойових дій, унаслідок чого не може брати участь у судових засіданнях ні особисто, ні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Не враховуючи ці обставини, обов'язкове зупинення провадження у справі про зміну розміру та способу стягнення аліментів на дитину хоч і відповідатиме певним інтересам відповідача, який перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, але може шкодити захищеним інтересам дитини у передбаченому законом утриманні з боку такого відповідача».
З огляду на зазначене, для забезпечення розумного строку розгляду справи, враховуючи, що справа перебуває у провадженні суду із 23.02.2024, за заявою відповідача було скасовано заочне рішення у даній справі, а також те, що при розгляді даної справи бере участь представник відповідача, зупинення провадження у справі буде порушувати якнайкращі інтереси дитини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання сторони про зупинення провадження у справі на період перебування ОСОБА_2 у складі ЗСУ або інших відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
Керуючись ст.ст. 251, 254, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд
У клопотанні сторони відповідача про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, стягнення додаткових витрат на утримання дитини - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повна ухвала - 25.11.2024.
Суддя
Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.