22.11.2024
Єдиний унікальний номер 389/4179/24 провадження №1-кс/389/980/24
22 листопада 2024 року місто Знам'янка
Слідчий суддя Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №1 (м.Знам'янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_4 , про арешт майна,
Слідчий СВ ВП №1 (м.Знам'янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням у якому просить накласти арешт на: частину електричного подовжувача з «вилкою» з газової труби кімнати № НОМЕР_1 , посвідчення УБДЮ військовий квиток, паспорт України на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уламки різної форми з рваними краями виготовлені з металу, виріз з простирадла зі слідами РБК з приміщення коридору літньої кухні, виріз з килиму зі слідами РБК з кімнати №2, виріз килиму зі слідами РБК з кімнати №1, мобільний телефон марки «Fly» чорного кольору з приміщення №1, предмет зовні схожий на пристрій для паління з нашаруванням коричневого кольору всередині з кишені трупу, предмет ззовні схожий на патрон калібр 5,45 з маркуванням «270-83» з кімнати №1, предмет ззовні схожий на набої в кількості 15 шт. з кімнати №1 (калібр 7,62 з маркуванням (88-82), мобільний телефон марки «Redmi» синього кольору в чохлі з кімнати №1, мобільний телефон марки «Iphone» чорного кольору в чохлі з кімнати №3, які вилучено протоколом огляду місця події від 19 листопада 2024 року та 20 листопада 2024 року визнані речовими доказами, які є предметами вчиненого кримінального правопорушення, з метою попередження приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, відчуження тимчасово вилученого майна, заборони користуватися та розпоряджатися вищевказаним майном.
Клопотання обгрунтовано наступним. 19 листопада 2024 року о 17.56 год. по лінії «102» до ВП №1 (м.Знам'янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області надійшло повідомлення про те, що 19.11.2024 року близько 04:00 год військовослужбовець ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в приміщенні літньої кухні за адресою: АДРЕСА_1 , покінчив із життям самогубством.
Крім того, 19.11.2024 близько 04:00 год військовослужбовець ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в приміщенні літньої кухні за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом підриву гранати вчинив закінчений замах на вбивство своєї дружини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження, та госпіталізована до реанімаційного відділення КНП "Знам'янська міська лікарня ім.А.В.Лисенка" Знам'янської міської ради.
З урахуванням наявної інформації в період часу з 20.04 до 22.41 год. 19.11.2024, у відповідності до ч.3 ст.233 КПК України, слідчим проведено огляд місця події у невідкладних випадках, в результаті якого був проведений огляд приміщенні літньої кухні, розташованої за адресою АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , під час якого виявлено та вилучено частину електричного подовжувача з «вилкою» з газової труби кімнати №1, посвідчення УБДЮ військовий квиток, паспорт України на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уламки різної форми з рваними краями виготовлені з металу, виріз з простирадла зі слідами РБК з приміщення коридору літньої кухні, виріз з килиму зі слідами РБК з кімнати №2, виріз килиму зі слідами РБК з кімнати №1, мобільний телефон марки «Fly» чорного кольору з приміщення №1, предмет зовні схожий на пристрій для паління з нашаруванням коричневого кольору всередині з кишені трупу, предмет ззовні схожий на патрон калібр 5,45 з маркуванням «270-83» з кімнати №1, предмет ззовні схожий на набої в кількості 15 шт. з кімнати №1 (калібр 7,62 з маркуванням (88-82), мобільний телефон марки «Redmi» синього кольору в чохлі з кімнати №1, мобільний телефон марки «Iphone» чорного кольору в чохлі з кімнати №3. Вказані виявлені та вилучені речі, постановою слідчого від 20.11.2024 визнано речовими доказами та передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 (м.Знам'янка) КРУП ГУПН в Кіровоградській області, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .
Також, 19.11.2024 під час проведення слідчих дій, встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , без передбаченого законом дозволу зберігав вибухові пристрої.
За вказаними фактами 20.11.2024 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121020000863, №12024121020000864 та №12024121020000865, які у подальшому об'єднані в одне провадження за №12024121020000864 від 20.11.2024 за ч.1 ст.263, ч.1 ст.115, ч.2 ст.15, п.5 ч.2 ст.115 КК України.
Зважаючи на те, що вилучені 19.11.2024 речі визнано речовими доказами, які мають суттєве значення в подальшому для досудового розслідування, оскільки на них можуть зберігатися сліди вчиненого кримінального правопорушення, вони необхідні для проведення експертиз, які у подальшому можуть бути використані як докази під час судового розгляду провадження, з метою попередження приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, відчуження тимчасово вилученого майна є необхідність у забороні користування та розпорядження даним майном, слідчий звернувся до суду з даним клопотанням.
Слідчий ОСОБА_3 до суду не з'явилась, надала письмову заяву з проханням розглянути клопотання за її відсутності. Власник тимчасово вилученого майна до суду не з'явився.
Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно з ч.5 ст.171 КПК клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подане не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуте особі, у якої воно було вилучене.
Відповідно до з ч.1 статті 131 Кримінального процесуального кодексу України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Частиною 2 статті 131 КПК України передбачено такий вид заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Згідно з ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. При цьому з метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3,4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися у наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Окрім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду, що передбачено ч.2 ст.168 КПК України.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
При вирішенні питання про арешт майна враховується правова підстава для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив наступне.
У провадженні слідчих СВ ВП №1 (м.Знам'янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, у тому числі ОСОБА_3 , на підставі повідомлення ОСОБА_7 від 19.11.2024, повідомлення підприємств, установ, організацій та посадових осіб від 19.11.2024 та самостійного виявлення слідчим від 20.11.2024, перебуває об'єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121020000863 від 20.11.2024, за ч.1 ст.115, ч.2 ст.15 п.5 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України.
Дослідивши додані до клопотання: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121020000863 від 20.11.2024, за ч.1 ст.115, ч.2 ст.15 п.5 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, рапорти від 19.11.2024, рапорт від 20.11.2024, протокол огляду місця події від 19.11.2024, довідку №569 від 19.11.2024 КНП «Знам'янська міська лікарня імені А.В. Лисенка», Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, постанову про визнання речових доказів та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 20.11.2024, довідку голови квартального комітету №201 від 20.11.2024, дані ЗМКП «Бюро технічної інвентаризації» від 20.11.2024 №495/2, та переконавшись у наявності доказів на підтвердження вчинення кримінальних правопорушень, вважаю вклопотання необхідно задовольнити частково та накласти арешт на: посвідчення УБД, військовий квиток, паспорт України на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мобільний телефон марки «Fly» чорного кольору з приміщення №1, предмет ззовні схожий на патрон калібр 5,45 з маркуванням «270-83» з кімнати №1, предмет ззовні схожий на набої в кількості 15 шт. з кімнати №1 (калібр 7,62 з маркуванням (88-82), мобільний телефон марки «Redmi» синього кольору в чохлі з кімнати №1, мобільний телефон марки «Iphone» чорного кольору в чохлі з кімнати №3,вважаючи, що перелічене відповідає критеріям, визначеним ч.1 ст.98 КПК України, може бути використане як доказ, необхідне для проведення слідчих дій, зокрема проведення судових експертиз у вказаному кримінальному провадженні, має статус тимчасово вилученого майна, оскільки наявні особи (законні володільці) яких позбавлено можливості вказаним майном володіти, користуватися та розпоряджатися, зважаючи на те, що незастосування арешту на вказане майно може призвести до його приховування, зникнення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
В іншій частині клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Вилучені під час огляду речі та предмети мають статус тимчасово вилученого майна тільки в тому випадку, якщо осіб (законних володільців) позбавлено можливості ним володіти, користуватися та розпоряджатися.
За викладеного, слідчим не доведена така мета забезпечення арешту, як збереження речових доказів, для запобігання їх приховування, пошкодження, втрати, знищення, використання або перетворення щодо: частини електричного подовжувача з «вилкою» з газової труби кімнати №1, уламків різної форми з рваними краями виготовлені з металу, вирізу з простирадла зі слідами РБК з приміщення коридору літньої кухні, вирізу з килиму зі слідами РБК з кімнати №2, вирізу килиму зі слідами РБК з кімнати №1, предмету зовні схожого на пристрій для паління з нашаруванням коричневого кольору всередині з кишені трупу, оскільки у вказаних речей немає конкретного власника, який міг би вчинити дії, для запобігання яких слідчий звернувся з клопотанням про накладення арешту на це майно. Тим більше, що вказані речі у встановленому законом порядку визнані речовими доказами що надає можливість проведення всіх необхідних слідчих дій слідчі дії під час досудового розслідування для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст.98, 131,170-175, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити частково
У межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121020000863 від 20.11.2024, за ч.1 ст.115, ч.2 ст.15 п.5 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, з метою забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження тимчасово вилученого майна, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування, накласти арешт на: посвідчення УБД, військовий квиток, паспорт України на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мобільний телефон марки «Fly» чорного кольору з приміщення №1, предмет ззовні схожий на патрон калібр 5,45 з маркуванням «270-83» з кімнати №1, предмети ззовні схожі на набої в кількості 15 шт. з кімнати №1 (калібр 7,62 з маркуванням (88-82), мобільний телефон марки «Redmi» синього кольору в чохлі з кімнати №1, мобільний телефон марки «Iphone» чорного кольору в чохлі з кімнати №3,вилучені 19.11.2024 під час проведення обшуку житла та іншого володіння за адресою: АДРЕСА_1 та постановою слідчого від 20.11.2024 визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження.
В іншій частині клопотання задоволенню не підлягає.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Згідно з положеннями ч.1 ст.174 КПК, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1