Номер провадження: 11-кп/813/1126/24
Справа № 522/18292/18
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
11.10.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 04.12.2023 року в кримінальному провадженні №12018161500002254 від 15.08.2018 року, щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Кодима Одеської області, громадянина України, офіційно не працюючого, неодруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,
та
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в с. Єлизаветівка Тарутинського району Одеської області, громадянина України, офіційно не працюючого, неодруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,
встановив:
Оскарженою ухвалою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018161500002254 від 15.08.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повернуто прокурору, у зв'язку із його невідповідністю вимогам КПК України, для усунення протягом розумного строку виявлених недоліків.
Не погоджуючись з ухвалою суду, прокурор Приморської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, просить її скасувати, у зв'язку із істотним порушенням судом вимог кримінального процесуального закону, та призначити новий розгляд обвинувального акта в суді першої інстанції у новому складі суду.
Крім того, прокурор просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду, оскільки її повний текст надійшов до Приморської окружної прокуратури м. Одеси 29.01.2024 року, тому прокурор вважає, що обчислення строку апеляційного оскарження має відраховуватись з вказаної дати.
Судовий розгляд клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку в суді апеляційної інстанції, відповідно до положень ч.4 ст.405 КПК України, проведено без участі обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та захисників ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду клопотання, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, клопотань про відкладення судового засідання не заявляли.
Розгляд клопотання прокурора проведено також за відсутності потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , місцем проживання яких є м.Кишинів Республіки Молдова.
Апеляційний суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженого рішення. судом були створені всі умови для реалізації права учасників процесу на доступ до правосуддя та приймаючи до уваги те, що учасники кримінального провадження, будучи повідомленими про дату та час розгляду клопотання до суду не з'явилися, суд оцінює таку поведінку, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський Суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заслухавши суддю-доповідача; прокурора ОСОБА_6 , який підтримав клопотання прокурора ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду; дослідивши матеріали кримінального провадження, а також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали; колегія суддів дійшла висновку про таке.
Частина 1 статті 117 КПК передбачає, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Частина перша ст. 24 КПК передбачає, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Статтею 395 КПК передбачено, що апеляційна скарга на ухвалу суду, подається через суд, який ухвалив судове рішення, протягом семи днів з дня її оголошення.
При розгляді зазначеного кримінального провадження за клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження сторони обвинувачення, у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», апеляційний суд також застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейською суду з прав людини (даті ЄСПЛ), як джерело права.
В рішенні ЄСПЛ від 29.10.2010 року у справі «Устименко проти України» Суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
У цьому ж рішенні ЄСПЛ зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 16 грудня 2020 року у справі №137/785/17, під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строків на оскарження судового рішення, такі підстави.
Із журналу судового засідання від 04.12.2023 року та оскарженої ухвали вбачається, що прокурор ОСОБА_7 приймав участь в судовому засіданні під час розгляду місцевим судом вказаного кримінального провадження та постановлення оскарженої ухвали від 04.12.2024 року.
Крім того, технічним носієм інформації, на якому зафіксовано хід проведення вказаного судового засідання, підтверджується, що прокурор ОСОБА_7 був присутнім під час оголошення ухвали суду.
Тобто прокурору було достеменно відомо про прийняте судом рішення.
20.12.2023 року місцевим судом матеріали справи в одному томі та копію ухвали суду від 04.12.2023 року спрямовано до Приморської окружної прокуратури м. Одеси, які надійшли до прокуратури та були зареєстровані 29.01.2024 року (а.п.197).
Мотивуючи вимоги клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, прокурор посилається на те, що строк на оскарження пропущений з поважних причин, оскільки повний текст ухвали суду надійшов до прокуратури 29.01.2024 року, тому прокурор вважає, що обчислення строку апеляційного оскарження має відраховуватись з вказаної дати.
02.02.2024 року прокурор подав апеляційну скаргучерез місцевий суд (а.п.198-201).
08.02.2024 року матеріали кримінального провадження надійшли для розгляду до апеляційного суду.
Доводи прокурора про те, що строк на оскарження ухвали пропущений, оскільки повний текст ухвали суду надійшов до прокуратури 29.01.2024 року, та обчислення строку апеляційного оскарження має відраховуватись з вказаної дати, колегія суддів визнає безпідставними, оскільки прокурор був присутнім в судому засіданні під час оголошення оскарженої ухвали, тобто йому було відомо про прийняте судом рішення, однак не скористався своїм правом його апеляційне оскарження в межах встановленого кримінальним процесуальним законом строку.
Колегія суддів наголошує, що у даному конкретному випадку строк на апеляційне оскарження для прокурора ОСОБА_7 обчислювався з 04.12.2023 року, тобто з дня оголошення ухвали судом, та останній день подання апеляційної скарги припадав на 11.12.2023 року, що прокурором дотримано не було.
Твердження прокурора про те, що обчислення строку апеляційного оскарження має відраховуватись з 29.01.2024 року, тобто з дати отримання прокуратурою копії ухвали суду, колегія суддів визнає неспроможними та такими, що не узгоджуються з приписами ст.395 КПК, відповідно до якої відрахування строку на апеляційне оскарження здійснюється саме з дати оголошення ухвали суду, а не отримання її копії.
Більш того, колегія суддів звертає увагу, що матеріали кримінального провадження не містять інформації про те, що прокурор звертався до місцевого суду із відповідною заявою про отримання копії ухвали.
Також колегія суддів враховує, що з часу постановлення ухвали суду до часу подання прокурором апеляційної скарги минуло майже два місяці.
Інших доказів, які свідчать про існування поважних причин пропуску строку та які могли бути підставою для його поновлення, матеріали кримінального провадження не містять.
За таких обставин, колегія суддів визнає доводи клопотання прокурора ОСОБА_7 стосовно неможливості подання апеляційної скарги у передбачений процесуальним законом строк такими, що не свідчать про існування поважних причин пропуску цього строку.
Відповідно до вимог п.4 ч.3 ст.399 КПК, апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження, а суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Враховуючи наведені обставини у всій сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання прокурора про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту.
Керуючись ст.ст. 117, 376, 399, 405, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Відмовити в задоволенні клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 04.12.2023 року в кримінальному провадженні №12018161500002254 від 15.08.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.
Апеляційну скаргу прокурора - повернуту апелянту.
Копію ухвали та апеляційну скаргу надіслати на адресу прокурора.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_15 ОСОБА_3 ОСОБА_4