Справа № 521/18792/24
Номер провадження:1-кп/521/1925/24
21 листопада 2024 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023160000000433 від 23.11.2023 року, відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 109, ч. 2 ст. 110, ч.1 ст. 258-3 КК України,
клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції)
В провадженні суду на розгляді під головуванням судді ОСОБА_1 перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 109, ч. 2 ст. 110, ч.1 ст. 258-3 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , яке мотивував тим, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 109, ч. 2 ст. 110, ч.1 ст. 258-3 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п.1, п. 3, п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Також, прокурор вказує, що застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого, передбачених ст. 176 КПК України, не забезпечить дієвості цього кримінального провадження та буде недостатнім для запобігання ризикам наведених в клопотанні, що будуть перешкоджати вирішенню таких завдань кримінального провадження як забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, з тим щоб обвинувачений, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Забезпечити доставку до суду обвинуваченого не представилося можливим у зв'язку з веденим в Україні військовим станом та фактичними бойовими діями на території держави, відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, у зв'язку з чим судом були вжитізаходи щодо проведення судового засіданні у режимі відеоконференції з ДУ «Одеський слідчий ізолятор» за участю ОСОБА_3 .
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого та просив його задовольнити в повному обсязі.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник заперечували проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, клопотання прокурора та долучені документи, суд приходить до наступного висновку.
При вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого,суд приймає до уваги те що він обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 109, ч. 2 ст. 110, ч.1 ст. 258-3 КК України, які є нетяжким, тяжким та особливо тяжким злочином, разом з цим суд враховує підвищений ступінь суспільної небезпеки злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , а саме, злочини проти основ національної безпеки України є найбільш суспільно небезпечними посяганнями. Їх родовим об'єктом виступають суспільні відносини, які забезпечують державну безпеку, конституційний лад, суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність, обороноздатність, тобто основи національної безпеки України. Таким чином, родовим об'єктом цих злочинів є суспільні відносини, що забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної і правової держави (ст. 1 Конституції України).
Також, встановлено, що існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме що тяжкість покарання, яке може загрожувати обвинуваченому у разі визнання його винним, може спонукати його до переховування від суду, з метою уникнення та ухилення від кримінальної відповідальності та покарання за кримінальні правопорушення, у скоєнні яких останній обвинувачується, оскільки міцні соціальні зв'язки відсутні.
Крім того, у справі не допитані свідки, тому суд приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, що дає підстави вважати що не виключена можливість впливу обвинуваченого на цих осіб з метою надання бажаних показів.
Крім того, як вбачається з наявних в розпорядженні суду документів, діяльність ОСОБА_3 носила системний характер, була усвідомленою та мала найвищий ступінь суспільної небезпеки, продовження цієї діяльності, за умови доступності до мережі Інтернет, може призвести до подальшої шкоди національним інтересам та обороноздатності України,у зв'язку з чим суд приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, що дає підстави вважати що обвинувачений може продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується.
Стороною захисту не доведено, що встановлені судом ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на цей час припинили існування або зменшились.
Даних про такий стан здоров'я особи, що б унеможливлювало застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суду не надано.
Також судом взяті до уваги відомості про вік і сімейний стан обвинуваченого, які не перешкоджають перебуванню в слідчому ізоляторі, відсутність членів сім'ї чи утриманців, які потребують догляду за ними виключно обвинуваченим.
Зазначені в ухвалі обставини свідчать про недостатність будь-яких інших запобіжних засобів для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виправдовують продовження дії застосованого запобіжного заходу щодо нього.
Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, є реальними, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який.
Метою продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігання спробам переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків у цьому провадженні та продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, не встановлено.
Враховуючи передбачені ст.177 КПК України вимоги процесуального законодавства, які визначають мету і підстави застосування запобіжних заходів, суд приходить до висновку що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Разом з тим, суд враховує, що під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК України, вважаю за необхідне розмір застави не назначати, в зв'язку з тим що в даному випадку ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 109, ч. 2 ст. 110, ч.1 ст. 258-3 КК України.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 172, 173, 177, 178, 183, 199, 331, 371, 372, 376, 392 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Продовжити строк дії обраного обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на 60 (шістдесят) днів, тобто до 19 січня 2025 року, включно.
Розмір застави не визначати.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1