"21" листопада 2024 р. Справа № 363/2256/22
21 листопада 2024 року Вишгородський районний суд Київської області в складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в кримінальному провадженні № 12022111150000382 за ч. 1 ст. 115 КК України, щодо ОСОБА_5 ,
встановив:
У провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження № 12022111150000382 за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 115 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, посилаючись, що він обвинувачується в особливо тяжкому злочині, через тяжкість покарання може переховуватись від суду та впливати на свідків.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні повідомив, що не заперечував проти продовження запобіжного заходу, не порушує обов'язки діючого запобіжного заходу, на свідків не впливає.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні, не заперечувала щодо позиції обвинуваченого.
Суд, заслухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 331 КПК України за наявності клопотань під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, можуть бути покладені в основу рішення суду про застосування чи продовження строку запобіжного заходу лише у випадку, коли такі ризики мають реальний та явний характер, існують або продовжують існувати в об'єктивній дійсності та на них вказують наявні у матеріалах справи докази.
Щодо наявності ризику переховування від суду, суд враховує, що така обставина як тяжкість і характер злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 та суворість можливого покарання і пов'язані із цим негативні наслідки, можуть бути передумовами та можливістю для втечі обвинуваченого з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від суду. Співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин у найближчій перспективі свідчить про продовження існування вказаного ризику. Тяжкість обвинувачення сама по собі не може бути виправданням тривалих періодів запобіжного заходу, тому судом враховується у сукупності із іншими обставинами, а саме із суворістю передбаченого покарання, що є суттєвим елементом при оцінювані ризиків переховування або повторного вчинення злочинів та може братися до уваги поряд з іншими обставинами.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Свідки мешкають в одному населеному пункті з обвинуваченим, в суді свідки не допитані, тому вказані обставини приводять до переконання суду щодо наявності можливого ризику впливу на свідків.
Встановлені судом ризики, а саме: можливості переховуватись від суду, впливати на свідків є обґрунтованим, обвинувачений без застосування до нього запобіжного заходу зможе переховуватися від суду, розуміючи, що йому загрожує реальний термін покарання, перебуваючи на волі зможе залишити місце проживання, може вплинути на свідків, які ще не допитані.
Перевіряючи наявність законних підстав щодо можливості застосування запобіжного заходу, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, оцінюючи в сукупності фактори, пов'язані з характером особи обвинуваченого, місцем проживання, родом занять, майновим станом, особистими та соціальними обставинами його життя, сімейними зв'язками та зв'язками з суспільством, враховуючи, що обвинувачений є інвалідом, отримує виплату у зв'язку з інвалідністю, має постійне джерело доходу, має постійне місце проживання, за станом здоров'я має захворювання по зору, має непрацездатну матір, брата, вперше притягується до кримінальної відповідальності, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загально - суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, вважає можливим продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний час доби, строком на два місяці, що забезпечить належну його процесуальну поведінку.
Крім цього, продовжуючи обвинуваченому запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний час доби, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого додаткові обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, та зобов'язати обвинуваченого: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання, утриматися від спілкування із потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні, не відвідувати місця масового відпочинку та розважальні заклади, а також місця вживання алкогольних напоїв.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України, суд
ухвалив:
клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід домашній арешт в певний період та заборонити останньому протягом двох наступних місяців залишати житло - за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 23.00 год. до 05.00 год.
На підставі ст. 194 КПК України зобов'язати ОСОБА_5 :
- прибувати за кожною вимогою до суду в цьому кримінальному проваджені;
- повідомляти суд про зміну місця проживання;
- утриматися від спілкування із потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні;
- не відвідувати місця масового відпочинку та розважальні заклади, а також місця вживання алкогольних напоїв.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Зобов'язати Вишгородське РУП ГУНП в Київській області продовжити облік ОСОБА_5 згідно вимог ч. 4 ст. 181 КПК України.
Ухвала діє протягом двох місяців, строк якої закінчується 21 січня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена протягом 7 днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляції через Вишгородський районний суд Київської області.
Суддя ОСОБА_1