Справа № 405/5669/24
провадження № 1-кс/405/3187/24
13.11.2024 м. Кропивницький
Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , її захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 , яке погоджене заступником начальника відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Бовтишка Олександрійського району Кіровоградської області, громадянки України, заміжньої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про які внесені 24.07.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024120000000811, -
11.11.2024 до Ленінського районного суду м. Кіровограда від старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 надійшло клопотання, у якому слідчий просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 27 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Мотивуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчим зазначено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, наявність ризиків, які передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави за обставин, які викладені в клопотанні, вказав на наявність ризиків, які передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Захисник заперечила відносно задоволення клопотання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави, мотивуючи це тим, що підозрювана не працює, отримує допомогу по безробіттю, одружена, але її чоловік має інвалідність 3-ї групи, живуть за рахунок пенсії чоловіка та виплат по безробіттю; до цього 36 років працювала лікарем, але після кримінального провадження звільнилась за власним бажанням; грошей на заставу ОСОБА_4 не має, шукає роботу, має кредитні зобов'язання, має на утриманні усиновлену дитину, якій 12.10.2024 виповнилось 18 років; за вказаних обставин просить застосувати менш суворий запобіжний захід - особисте зобов'язання.
Підозрювана підтримала позицію захисника.
Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, пояснення захисника, з якими погодилась підозрювана, дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави та матеріали, якими воно обґрунтовується, дійшов до наступних висновків.
Слідчий суддею встановлено, що слідчими відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про які внесені 24.07.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024120000000811за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.
07.11.2024 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, відповідно до змісту якої: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до рішення першої сесії восьмого скликання «Про початок повноважень депутатів Олександрійської міської ради восьмого скликання» № 1 від 04.12.2020 набула статусу депутата Олександрійської міської ради та втратила його 13.09.2024 за власним бажанням.
Відповідно до рішення Олександрійської міської ради № 903 від 13.09.2024 достроково припинено повноваження депутата Олександрійської міської ради восьмого скликання ОСОБА_4 на підставі особистої заяви про складення нею депутатських повноважень.
Згідно наказу головного лікаря КЗ «Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради» № 1/1-П від 01.01.2024 ОСОБА_4 призначено на посаду виконуючої обов'язки голови Олександрійської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії.
Так, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді виконуючого обов'язки голови Олександрійської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії, будучи службовою особою, з мотивів жадоби до наживи та незаконного збагачення, вирішила умисно використати свої службові повноваження з корисливих мотивів, а саме з метою одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням службового становища за наступних обставин.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у листопаді 2022 року добровільно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 для прийняття на службу за напрямком - водій.
Після проходження ВЛК, 07.12.2022 ОСОБА_7 був мобілізований, прийнятий до ЗСУ та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .
17.03.2024 під час штурму позицій ворога у АДРЕСА_2 , останній отримав вибухове поранення, за наслідком якого проходив лікування у КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» Дніпропетровської обласної ради».
Після тривалого лікування та встановлення ряду захворювань ОСОБА_7 визнано непридатним до військової служби та 04.06.2024, згідно п.п. 3 п. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий облік та військову службу», виключено з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Після отримання свідоцтва про хворобу № 1213 останній звернувся до сімейного лікаря для оформлення медичної справи на отримання 2 групи інвалідності та відповідних виплат, у зв'язку із втратою працездатності.
У подальшому, 22.07.2024, близько 18 год., на площі ім. Л. Попова м. Олександрія, ОСОБА_7 з метою отримання інформації про порядок встановлення йому відповідної групи інвалідності зустрівся з ОСОБА_4 , якій надав наявні у нього медичні документи.
Під час спілкування із ОСОБА_7 у ОСОБА_4 виник умисел на одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах ОСОБА_7 , як особи, яка надає неправомірну вигоду, дій, спрямованих на встановлення останньому 2 групи інвалідності безстроково, з використанням наданого їй службового становища.
Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_4 вказала ОСОБА_7 , що є можливість отримати висновок, яким 2 група інвалідності йому буде встановлена безстроково та він не матиме необхідності періодично проходити МСЕК для продовження такої. Разом з цим ОСОБА_4 зазначила, що організація прийняття такого рішення лежить на ній як на голові Олександрійської міжрайонної МСЕК та вказала щодо передачі їй грошових коштів у сумі 2 000 доларів США для встановлення йому 2 групи інвалідності.
На виконання вказаного злочинного плану, спрямованого на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_7 , ОСОБА_4 22.07.2024, близько 18 год., під час особистої розмови із ОСОБА_7 , яка відбулась на площі ім. Л. Попова в м. Олександрія, запросила останнього приїхати до неї 02.08.2024 у приміщення Олександрійської міжрайонної МСЕК за адресою: АДРЕСА_3 , з метою вивчення медичної документації останнього.
У подальшому, ОСОБА_4 02.08.2024, близько 12 год. 31 хв., перебуваючи у приміщенні кабінету № 9, розташованого у будівлі Олександрійської центральної районної лікарні по АДРЕСА_3 , діючи на виконання свого злочинного плану, спрямованого на отримання неправомірної вигоди в розмірі 2000 доларів США від ОСОБА_7 за встановлення останньому 2 групи інвалідності безстроково, під час зустрічі з останнім повторно запевнила його в тому, що йому встановлять 2 групу інвалідності безстроково із ступенем втрати працездатності у 70 %, що у подальшому гарантуватиме йому значний розмір соціальних виплат. Крім того, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного плану, повідомила ОСОБА_7 , що з метою проходження медико-соціальної комісії та отримання групи інвалідності, останній має прибути на її засідання, яке має відбутись 12.08.2024, о 9 год., за адресою: АДРЕСА_3 .
12.08.2024, о 09 год., ОСОБА_7 прибув у визначений ОСОБА_4 час до кабінету № 9, розташованого у будівлі Олександрійської центральної районної лікарні по АДРЕСА_3 , де у період з 09 год. 31 хв. по 09 год. 38 хв. пройшов огляд Олександрійської міжрайонної МСЕК під головуванням ОСОБА_4 , в ході якого йому було визначено ступінь втрати працездатності у 80 %. Після цього ОСОБА_4 дала вказівку ОСОБА_7 почекати і прийти за рішенням комісії в цей же день близько 12 години.
У подальшому в цей же день, тобто 12.08.2024, прибувши о 12 год. 20 хв., у визначений ОСОБА_4 час до приміщення кабінету № 9, розташованого у будівлі Олександрійської центральної районної лікарні по вул. Анатолія Кохана 12 в м. Олександрія, ОСОБА_7 отримав Довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 840264, яку ОСОБА_4 особисто як голова МСЕК підписала та скріпила печаткою Олександрійської міжрайонної МСЕК .
Крім цього, комісією МСЕК, на підставі п. 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого Постановою КМУ від 03.12.2009 № 1317, було прийнято рішення про встановлення ОСОБА_7 2 групи інвалідності безстроково, враховуючи наявні у нього обмеження життєдіяльності, а саме обмеження самообслуговування II ступеня, обмеження здатності до самостійного пересування II ступеня та обмеження здатності до трудової діяльності II ступеня.
Після видачі ОСОБА_7 вищезазначеної Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 840264 ОСОБА_4 , діючи на виконання злочинного плану, спрямованого на отримання неправомірної вигоди в розмірі 2000 доларів США від ОСОБА_7 , за встановлення останньому 2 групи інвалідності безстроково, домовилась щоб він підвіз її додому з метою отримання вказаних грошових коштів.
В цей же день, тобто 12.08.2024, о 12 год. 36 хв., ОСОБА_4 , будучи виконувачем обов'язків голови Олександрійської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії, тобто будучи, відповідно до частини 3 статті 18, примітки 1 до статті 364, особою, яка тимчасово обіймала в установі посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, являючись службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, на виконання злочинного плану, спрямованого на отримання неправомірної вигоди в розмірі 2000 доларів США від ОСОБА_7 за встановлення останньому 2 групи інвалідності безстроково, перебуваючи у автомобілі ВАЗ 21150, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням останнього, біля будинку АДРЕСА_4 , отримала від нього неправомірну вигоду у розмірі 2 000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України на 12.08.2024 становило 82 238 грн., за сприяння у встановленні 2 групи інвалідності безстроково.
За практикою Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 (підпункт «с» пункту 1) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Надані слідчим докази та досліджені матеріали кримінального провадження, а саме: протокол огляду, ідентифікації (помічення) та вручення грошових коштів від 12.08.2024, протокол обшуку від 12.08.2024 за місцем проживання ОСОБА_4 , висновок експерта від 22.08.2024 №СЕ-19/112-24/10532-ДД за результатами проведення технічної експертизи, протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 13.08.2024, протокол про результати проведення НСРД - аудіо-, відео контролю особи від 13.08.2024, з якого знято гриф «таємно», у сукупності свідчать про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.
Слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов'язують підозрювану з вчиненим кримінальним правопорушенням, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв'язок між описаними діями та наслідками. В подальшому, такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив про причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину, в якому вона підозрюється, а пред'явлена підозра, є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Слідчим суддею звертається увага на те, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто, в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Слідчий суддя вважає, що із наведеного прокурором переліку ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, існують ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості підозрюваною ухилятись від кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду шляхом залишення місця проживання, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, який відноситься до категорії не тяжких злочинів, санкція якої передбачає покарання у вигляді виключно позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, а тому, ризик втечі для підозрюваної у цьому випадку може бути визнаним як менш небезпечним, ніж покарання та процедура його відбування. Такий висновок слідчого судді узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Так, вказаний ризик є наявним протягом усього розгляду кримінального провадження, як на стадії досудового розслідування так і під час розгляду кримінального провадження по суті до винесення судом кінцевого рішення, однак, прогнозованість такої поведінки з боку підозрюваної слід оцінювати з урахуванням індивідуальності особи підозрюваної та обставин кримінального провадження, в даному випадку це те, що: підозрювана одружена, проживає разом з сім'єю, не працює, має постійне місце проживання, строк проведення досудового розслідування та обставини, які свідчать коли особа дізналась про наявність кримінального переслідування, під час якого фактів ухилення від слідства та суду не встановлено. Тобто, вірогідність переховування підозрюваної від слідства та суду, враховуючи наведені обставини, слідчий суддя відносить до низького.
Має під собою підґрунтя й зазначений прокурором та слідчим ризик того, що підозрювана ОСОБА_4 може незаконно прямо чи через третіх осіб впливати на свідка у кримінальному провадженні шляхом застосування підкупу, шантажу та погроз, що зможе призвести до зміни його показань або відмови від їх давань, враховуючи те, що він дає викривальні покази відносно ОСОБА_4 та його анкетні дані відкриті стороні захисту.
При встановленні наявності ризику впливу на свідка слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими, у кримінальному провадженні, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.
Водночас, слідчим прокурором не наведено достатніх та переконливих підстав вважати про можливість вчинення ОСОБА_4 протиправної поведінки у формі ризиків, яка передбачена п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про необґрунтованість клопотання у цій частині.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховує обставини про вагомість на даному етапі наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні; вік підозрюваної, сімейний стан, одружена, має постійне місце проживання де проживає разом зі сім'єю, що свідчить про її міцні соціальні зв'язки, стан здоров'я та наявність у неї захворювань.
Під час розгляду клопотання слідчого про застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, слідчим суддею з'ясовано питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування саме такого запобіжного заходу.
Проте, прокурором в судовому засіданні не надано доказів, які свідчили б про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваної, з урахуванням обставин кримінального провадження, її сімейного та майнового стану, та неможливість запобігання встановленим ризикам саме в разі застосування запобіжного застави у вказаному в клопотанні розмірі.
Слідчим суддею враховуються обставини, визначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: обґрунтованість повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, її вік, яка не працює, звільнена з займаної посади 01.10.2024, одружена, її чоловік є інвалідом 3 групи; підозрювана має незадовільний стан здоров'я, що підтверджується випискою - епікризом із медичної карти стаціонарного хворого № 9188 від 15.08.2024, раніше не судима, має постійне місця проживання, наявні вагомі докази про вчинення нею злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні злочину, у вчиненні якого вона підозрюється.
Згідно із ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор або слідчий доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, але не доведе недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим та прокурором обґрунтування клопотання.
На думку слідчого судді, наявні підстави вважати, що інший більш м'який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, а саме, особисте зобов'язання, може на даному етапі забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_4 її процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На підставі викладеного, слідчий суддя прийшов до висновку про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання та часткове задоволення клопотання слідчого.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 183-184, 194, 196 - 197, 309, 395 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з 13.11.2024 по 07.01.2025.
Покласти на ОСОБА_4 , на строк до 07.01.2025 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Під розпис повідомити підозрювану ОСОБА_4 про покладені на неї обов'язки та роз'яснити, що в разі невиконання покладених на неї обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на старшого слідчий ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 .
У задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.
Вручити копію цієї ухвали прокурору, підозрюваній, захиснику негайно після її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1