Справа № 392/1445/24
Провадження № 2/392/650/24
18 листопада 2024 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Назаренка К. П., секретар Постолюк А. П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом позивача 1: ОСОБА_1 , позивача 2: ОСОБА_2 до Смолинської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, про визнання права власності на майновий пай,
26.08.2024 позивачі звернулися з вказаним позовом, посилаючись на те, що їх рідний батько - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працював різноробочим на тваринницькій фермі у Колективному сільськогосподарському підприємстві «Хмелівське» (далі КСП) Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області (колгосп ім. Карла Маркса) з 06.09.1993.
За життя батько позивачів збирав документи щодо свого членства у КСП, оскільки не був згодний з тим, що він не отримав сертифікат на земельну частку (пай).
Так ним було отримано: підтверджуючу архівну довідку з Комунальної установи «Маловисківський районний трудовий архів» від 25.02.2019 за №94 - виписку з книги обліку трудового стажу колгоспників КСП; відомості з Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 19.03.2020 за №01-27/48/5 про членство ОСОБА_3 в КСП, а саме про прийняття його заяви до членів КСП; рекомендації засідання правління КСП за протоколом від 06.09.1993 №14 про прийняття його до членів КСП; про затвердження рішення правління КСП протоколом №3 від 26.11.1993, згідно до якого ОСОБА_3 було включено до членів КСП.
Після тривалої хвороби ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. Позивачки вважають, що їх батько, в порядку ст. 5 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року, далі - ЗК) мав право на земельну частку (пай), тому, Позивачка 1 продовжила збирати підтверджуючі відомості щодо його права на земельну частку (пай).
Позивачкою 1 отримано архівні довідки з Державного архіву Кіровоградської області від 01.03.2024. У довідці № М-157/462/01-27, згідно до архівного фонду КСП, у протоколах загальних зборів уповноважених членів колгоспу та протоколах засідань правління колгоспу за 1993 рік значиться ОСОБА_3 як рекомендований до прийняття у члени колгоспу (протокол засідання правління колгоспу від 26.11.1993 №3), загальними зборами уповноважених членів колгоспу це рішення затверджене (протокол від 06.09.1993 №14).
Наступною довідкою № М-157/463/01-27 повідомлено про те, що у протоколах загальних зборів уповноважених членів КСП та протоколах засідань правління КСП за 1997 рік рішення про виключення ОСОБА_3 з членів КСП відсутнє. Також, у довідці № М-158/464/01-27 від 01.03.2024 зазначено, що у документах архівного фонду КСП у протоколах загальних зборів уповноважених членів колгоспу та протоколах засідань правління колгоспу за 1993-1997 роки відомості про наділення земельної частки (паю) ОСОБА_3 відсутні, та що у протоколах загальних зборів уповноважених членів колгоспу за 1997 рік є рішення щодо розпаювання земель КСП «Хмелівське».
З огляду на зазначене, до Відділу № 3 Управління надання адміністративних послуг Новоукраїнської районної державної адміністрації був направлений адвокатський запит від 17.04.2024 №17-04-2024, на який отримано відповідь від 08.05.2024 №447/301-24, де вказано, що:
1. Державний акт на право колективної власності на землю по КСП «Хмелівське» серія КР 02 МВ зареєстрований 05.08.1994 в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №2;
2. ОСОБА_3 не був включений до списків щодо розпаювання земель по КСП та згідно книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) сертифікат не реєструвався;
3. Середній розмір земельної частки (паю) по КСП становить 4,80 умовних кадастрових гектари;
4. Нормативна грошова оцінка середньої частки (паю) по КСП станом на 1996 рік становила 19'302 гривень.
Тобто, за наданими документами підтверджується те, що батько позивачок з 1993 року був членом КСП, при розпаюванні КСП у списках його членів він не значився, а тому сертифікат на право на земельну частку (пай) йому не видавався.
За життя здійснити захист своїх прав на земельну частку (пай) ОСОБА_3 не встиг, позивачки є його рідними доньками та спадкоємцями за законом першої черги. Вони не отримали свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай), оскільки він до складу спадщини не увійшов.
А так як, спадкодавець помилково не був включений у список пайовиків, позивачки вимушені звертатись до суду з проханням визнати за ними право на спадкове майно: земельну частку (пай) у КСП, що залишилася після смерті спадкодавця ОСОБА_3 .
Відповідач подав 28.10.2024 заяву (вх. № 11229, а.с. 65-66) якою позов визнає та просить проводити розгляд справи за його відсутності.
Крім цього, до суду надійшло клопотання від представника позивачок про розгляд справи без їх участі та без участі їхнього представника, в якому позивачки позовні вимоги підтримують та просять задовольнити повністю. Судові витрати просять залишити за рахунок позивачів.
У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином за зареєстрованими місцями проживання.
За неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд вирішив ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів і вважає встановленими наступні обставини.
Першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК).
Передбачене законом коло спадкоємців першої черги є вичерпним.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.
Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку. (стаття 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»).
Відповідно до статті 2 цього Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Відповідно до Указу Президента України від 08 серпня 1995 року N 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», установлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.
Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Відповідно до Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» - членство в підприємстві грунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів. Членами підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають і виконують його статут.
Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві.
В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України від 27 серпня 2014 року по справі № 6-12823св14 зазначено, що право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту отримання сільськогосподарським підприємством державного акта про право колективної власності, в якому ця особа вказана як така, що має право на земельну частку (пай), це право є непорушним та підлягає захисту без обмеження строком позовної давності, а відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» член КСП, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Отже, на момент розпаювання землі та отримання КСП державного акту на право колективної власності на землю, батько позивачок дійсно був членом підприємства та мав право на земельну частку (пай), однак сертифікат на право на земельну частку (пай) не отримав.
Тобто, право спадкодавця на земельну частку (пай), з урахуванням наявних у справі доказів, є порушеним.
Державний акт на право колективної власності на землю серія КР 02 МВ по КСП «Хмелівське», членом якого був спадкодавець, зареєстрований 05.08.1994 в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 2. ОСОБА_3 за життя вирішував питання про виділення йому земельної частки (паю) і видачу правовстановлюючих документів, які б підтверджували наявність у нього права на земельну частку (пай), про що вказують запити до державних установ та отримання ним відповідей. Тому, за життя ОСОБА_3 мав право набути земельну частку (пай). Оскільки він помер і за законом позивачок віднесено до першої черги спадкування, так як вони є рідними доньками померлого, суд вважає, що слід визнати за ними у порядку спадкування право на земельну частку (пай) у рівних частинах від 4,80 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі із земель сільськогосподарського призначення, розташованих в адміністративних межах Смолінської селищної ради.
Ураховуючи все вищевикладене в сукупності та що відповідач не заперечує проти задоволення позову, на даний час Колективне сільськогосподарське підприємство «Хмелівське» Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області (колгосп ім. Карла Маркса) як юридична особа припинило свою діяльність, слід задовільнити позов.
Керуючись Указом Президента України № 720/95 від 08.08.1995, ст. ст. 5 ЗК, 1216, 1218, 1261 ЦК, 206, 258, 259, 261, 273 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Поновити ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в списках на розпаювання земель колективної власності Колективного сільськогосподарського підприємства «Хмелівське» Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області (колгосп ім. Карла Маркса), як помилково не включеного.
Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 2,40 умовних кадастрових гектари без визначення меж цієї частки в натурі із земель сільськогосподарського призначення, розташованих в адміністративних межах Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області по праву спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .
Визнати за ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) розміром 2,40 умовних кадастрових гектари без визначення меж цієї частки в натурі із земель сільськогосподарського призначення, розташованих в адміністративних межах Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області по праву спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач може оскаржити рішення до Кропивницького апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня проголошення та має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Позивач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Смолінська селищна рада Новоукраїнського району Кіровоградської області, ЄДРПОУ 05378818, місцезнаходження: вул. Казакова, 39, смт. Смоліне Новоукраїнського району Кіровоградської області.
Головуючий суддя К. П. НАЗАРЕНКО