Справа № 405/6195/24
провадження № 1-кс/405/3261/24
18.11.2024 м. Кропивницький
Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному 24.08.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024121010002297 за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 та ч. 2 ст. 194 КК України, -
13.11.2024 до Ленінського районного суду м. Кіровограда від старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_3 , надійшло клопотання, у якому слідчий просить накласти арешт на нерухоме майно, що належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на 1/3 квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (забезпечення цивільного позову).
Мотивуючи клопотання про арешт майна слідчим зазначено, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 та ч. 2 ст. 194 КК України.
Метою накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 є необхідність забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Слідчим стверджується, що підставою накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 є необхідність у забезпечені відшкодування шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення (забезпечення цивільного позову) та забезпечення виконання ним заходів кримінально-правового характеру у виді покарання - конфіскації майна.
Метою накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 є достатні підстави вважати, що майно може бути знищене, пошкоджене, реалізоване підозрюваним чи іншим чином погіршений його стан, що зменшить чи унеможливить вирішення питання про забезпечення відшкодування шкоди, що спричинена кримінальним правопорушенням.
В широкому розумінні, метою арешту є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а також збереження в належному товарному та вартісному стані.
Слідчий в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву в якій просить проводити розгляд клопотання без її участі, клопотання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.
Клопотання про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, розглядалось без повідомлення власника майна, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Повно та всебічно дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, у рамках якого було подане клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст.171 КПК України.
Встановлено, що слідчим відділом УСБУ в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024121010002297 від 24.08.2024 за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 та ч. 2 ст. 194 КК України.
Слідчим суддею встановлено, що 02.10.2024 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 та ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України, відповідно до якої: ОСОБА_5 , отримавши в ході спілкування з невідомою особою в Інтернет месенджері «Телеграм» завдання щодо підпалу транспортних засобів, які належать ТЦК та ЗСУ за грошову винагороду, за попердньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_4 , 24.08.2024, перебуваючи поблизу автомобіля марки «VOLKSWAGEN KASTEN» зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , що знаходився на прибудинковій території біля приватного житлового будинку АДРЕСА_2 , облили моторний відсік зазначеного автомобіля розчинником фарби з вогненебезпечними властивостями, після чого здійснили підпал. Своїми діями ОСОБА_5 з ОСОБА_4 спричинили матеріальну шкоду військовій частині НОМЕР_2 .
Крім того, 26.08.2024, ОСОБА_5 за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу автомобіля марки «Daewoo Lanos» зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , що знаходився біля під'їзду АДРЕСА_3 , облили моторний відсік зазначеного автомобіля розчинником фарби з вогненебезпечними властивостями, після чого здійснили підпал. Своїми діями ОСОБА_5 з ОСОБА_4 спричинили матеріальну шкоду власнику автомобілю ОСОБА_6 .
Як видно з матеріалів, доданих до клопотання, представником військової частини НОМЕР_2 до ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до Кіровського районного суду м. Кіровограда 14.11.2024 поданий цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення у сумі 108 968 грн. 42 коп.
Статтею 131 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
Встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав, 1/3 частина квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_5 .
З урахуванням доведеності слідчим правової підстави для арешту майна, того, що арешт майна є тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, наявності ризиків щодо відчуження майна, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням у даному кримінального провадженні щодо захисту суспільства та держави від кримінальних правопорушень, з метою забезпечення проведення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, суд прийшов до висновку про задоволення клопотання про арешт майна з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 167, 168, 170-175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на нерухоме майно, що належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на 1/3 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною у розпорядженні нею.
Відповідно до ст. 175 КПК України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_7