справа № 492/1569/24
провадження № 3/492/911/24
Іменем України
19 листопада 2024 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Варгаракі С.М.,
за участю секретаря судового засідання Богдан А.І.,
прокурора Брагар Д.В.,
особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Світлодолинське Саратського району Одеської області, громадянина України, працюючого у ІНФОРМАЦІЯ_2 , головного сержанта-командира 1 відділення 2 взводу охорони роти охорони, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 172-6, частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного сержанта-командира 1 відділення 2 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, в порушення вимог частини 1 статті 45 ЗУ «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин подав 16 квітня 2024 року щорічну електронну декларацію за 2023 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим порушив вимоги частини 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції».
Також, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного сержанта-командира 1 відділення 2 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, в порушення вимог частини 1 статті 45 ЗУ «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин подав 16 квітня 2024 року щорічну електронну декларацію за 2022 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим порушив вимоги частини 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції».
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені частиною 1 статті 172-6, частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
Притягуваний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень визнав.
Суд, розглянувши протоколи про адміністративні правопорушення, вислухавши думку прокурора, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, вважає, що притягуваний своїми діями вчинив адміністративні правопорушення, передбачені частиною 1 статті 172-6, частиною 1 статті 172-6 КУпАП, а його провина у вчиненні зазначених адміністративних правопорушень підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами: протоколами про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією № 1538/2024, № 1537/2024 від 31 жовтня 2024 року; повідомленнями про обставини, що можуть свідчити про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією № 781/387, № 781/387 від 19 вересня 2024 року; витягом з Єдиного державного реєстру декларацій про дату і час подання щорічних декларацій ОСОБА_1 за 2022 рік, 2023 рік; витягом з наказу № 83 від 31 березня 2023 року; письмовими поясненнями самого притягуваного ОСОБА_1 та іншими матеріалами справи.
Факт подання ОСОБА_1 щорічних декларацій за 2022 рік, 2023 рік саме 16 квітня 2024 року, а також те, що ОСОБА_1 є особою, зобов'язаною подавати таку декларацію,учасниками судового розгляду не оспорювався.
Таким чином, провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 172-6, частиною 1 статті 172-6 КУпАП, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, повністю доведена матеріалами справи про адміністративне правопорушення та підтверджена доказами, дослідженими судом.
Відповідно до статті 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язані з'ясувати зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно з статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, як це визначено статтею 252 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 статті1 Закону України «Про запобігання корупції», правопорушення, пов'язане з корупцією діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони або обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно з статтею 1 вказаного Закону суб'єкти декларування - суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» - «ґ» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
У відповідності до частини 1 статті 65 даного Закону за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Правовими приписами частини 1 статті 172-6 КУпАП встановлена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Це адміністративне правопорушення є правопорушенням з формальним складом, для констатації наявності якого достатньо лише встановлення факту несвоєчасного подання декларації (порушення вимоги закону). Встановлення ж суспільно-небезпечних наслідків та з'ясування форми вини не вимагається.
Об'єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП, має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на ухилення від подання чи несвоєчасне подання декларації, керуючись при цьому особистим інтересом чи інтересами третіх осіб, або мала непрямий умисел, свідомо допускаючи наслідки у вигляді неподання або несвоєчасного подання декларації.
Перелік поважних причин законом не встановлено, а тому поважність несвоєчасного подання декларацій у кожному окремому випадку має визначатись залежно від наданих доказів і внутрішнього переконання судді.
При цьому такі обставини належить підтвердити доказами.
Під поважними причинами у розрізі несвоєчасного подання декларації необхідно визнавати такі обставини як: затримання, тримання під вартою або відбування покарання; обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійне лихо тощо); відсутність особи за місцем проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування у закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю (за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад); смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю.
Як вбачається з витягу з наказу № 83 від 31 березня 2023 року старшого сержанта ОСОБА_1 призначено на посаду зараховано у розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 та призначено на посаду головного сержанта-командира 1 відділення 2 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону є військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки.
Отже, ОСОБА_1 , будучи головним сержантом-командиром 1 відділення 2 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Частиною 1 статті 45 даного Закону визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 , в порушення вимог закону, подав щорічні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022, 2023 року - 16 квітня 2024 року, тобто несвоєчасно без поважних причин.
При цьому, будь-яких обставин, які б об'єктивно унеможливлювали подання ОСОБА_1 вказаної декларації у передбачений Законом строк, не вбачається.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що ОСОБА_1 несвоєчасно, без поважних причин подав декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, суд дійшов висновку, що його вина у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 172-6, частиною 1 статті 172-6 КУпАП є доведеною та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
При накладенні адміністративного стягнення, відносно ОСОБА_1 суд враховує характер вчинених адміністративних правопорушень, особу правопорушника, ступінь його провини, майнове становище та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
До обставин, які відповідно до статті 34 КУпАП пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинені ним адміністративні правопорушення, суд відносить щире розкаяння винного.
Обставин, які відповідно до статті 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинені ним адміністративні правопорушення, судом встановлено не було.
Також, при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суддя враховує положення частини 2 статті 36 КУпАП, відповідно до якого, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на правопорушника за вчинені ним адміністративні правопорушення, передбачені частиною 1 статті 172-6, частиною 1 статті 172-6 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчинених адміністративних правопорушень та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчинених адміністративних правопорушень; особу правопорушника, вік, соціальне положення; ступінь його вини та ставлення до вчиненого; відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин під час вчинення адміністративного правопорушення, суддя вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення ним нових правопорушень застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу в межах мінімального розміру, передбаченого санкцією частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Разом з тим, суд також вважає, що в даному випадку таке стягнення, як штраф, буде достатнім та таке стягнення повністю досягне мети його застосування.
Згідно з статтею 40-1 КУпАП, пунктом 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення, підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 34, 35, 36, 40-1, 172-6, 221, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 172-6, частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення за частиною 1 статті 172-6 КУпАП у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до статей 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення; у разі несплати штрафу в установлений строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем її проживання, роботи або за місцезнаходженням його майна; у разі примусового виконання постанови з нього стягується подвійний розмір штрафу.
Реквізити для сплати штрафу і судового збору розміщені на офіційному веб порталі «Судова влада» - https://ar.od.court.gov.ua/sud1502/gromadyanam/rekvizit/ та https://ar.od.court.gov.ua/sud1502/gromadyanam/tax/.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Варгаракі С.М.